Міністерство Освіти і Науки України

Кіровоградський інститут регіонального управління

та економіки УСЗ

ПОЛІТОЛОГІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до семінарських занять та самостійної роботи

для студентів спеціальності «Дизайн» ІІІ курс бакалаврат.

Кіровоград – 2014

Вступ до курсу

Політологія як наука та навчальна дисципліна існує досить давно. Це один з найважливіших здобутків людського розуму, без якого неможливе існування суспільства. У сучасному розумінні – це науковий орієнтир, за допомогою якого моделюється, прогнозується і організується політичне життя держави і суспільства.

Нині в Україні політологія – одна з провідних дисциплін у системі гуманітарної освіти. Вона зайняла чільне місце в системі підготовки висококваліфікованих спеціалістів для всіх сфер суспільного життя.

Основними принципами викладання та вивчення політології є фундаментальність, системність, єдність логічного та історичного, національного й загальнолюдського, суспільного та особистісного, теорії й практики, навчання і виховання.

Пропонована робоча програма відображає досягнення світового та вітчизняного гуманітарного знання в усьому його багатстві і різноманітності наукових спрямувань, охоплює основну проблематику сучасної політичної науки, зокрема предмет і метод політології, розвиток політики як суспільного явища, історію політичної думки, проблеми функціонування політичного життя, утвердження громадянського суспільства і демократії, функціонування політичної системи та її інститутів, питання політичної свідомості і політичної культури, проблеми світового політичного процесу і міжнародних відносин, напрямки і способи політичного прогнозування.

Програма відповідає завданням вищої школи щодо підвищення якості політологічної освіти фахівців на рівні сучасних вимог.

Після вивчення курсу «Політологія» студенти повинні:

• знати об'єкт, предмет і метод політичної науки взагалі та української зокрема, чітко оперувати і володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

• орієнтуватися в основних світових політичних школах, концепціях і напрямах, знати і вміти давати характеристику вченням про політику;

• мати уявлення про сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, про суб'єкт і об'єкт політики; знати права людини і громадянина, суть і значення політичних систем і режимів у житті держави та суспільства;

• вміти визначати теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, їх роль і функції в підготовці політичних рішень, у забезпеченні особистого внеску до суспільно-політичного життя;

• розуміти сенс і основні напрями розвитку світового політичного процесу, мати уявлення про геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному політичному світі;

• володіти навичками політичної культури, вміти застосувати політичні знання в своїй професійній і громадській діяльності.

Тематичний план

для І курсу спеціальності «Психологія»

№ Пп.	Т Е М А	Денне відділення			Заочне відділення
		Лекції	семінари	самост. робота	Лекції	сам. робота
Модуль І. Вступ до Політології
1.	Загальна характеристика політології	2	2	4	1	6
2.	Етапи розвитку політичної думки	4	4	8	2	10
Модуль ІІ. Політичні традиції, цінності, інтереси, ідеї
3.	Політична система суспільства	2	2	4	1	6
4.	Сучасні ідеології	4	2	8	1	10
5.	Політична культура	2	2	4	1	6
6.	Легітимність державної влади	2	2	4	2	6
Модуль IІІ.Суб’єкти політичної діяльності.
7.	Політичні еліти і політичні лідери	2	2	8	2	8
8.	Групи інтересів	2	2	4	1	6
9.	Політичні партії	2	2	4	1	6
	ВСЬОГО:	20	20	52	10	80

Семінарські заняття методичні вказівки до підготовки семінарських занять.

Семінарські заняття – це вид навчальних аудиторних занять, на яких здійснюється перевірка знань студентів та контроль за засвоєнням ними навчального матеріалу. Згідно навчального плану, на семінарські заняття з політології виділяється 20 аудиторних годин, що складає 10 навчальних занять.

На семінарських заняттях викладачем можуть використовуватися різні форми та методи опитування студентів: усна співбесіда за окремими питаннями плану, письмове опитування у вигляді контрольної чи міні-контрольної (самостійної) роботи тощо.

При підготовці до семінарських занять студентам перш за все потрібно використовувати загальнообов’язкові рекомендовані підручники, а також використовувати методичні посібники, монографії та наукові періодичні видання, вказані, як додаткові джерела. Основна рекомендована література складається з навчально-методичних посібників, підручників, які потрібно опрацювати для засвоєння навчального матеріалу, а також вироблення вмінь та навичок його використання у практичній діяльності. Навчальна література, яка віднесена до основної, опрацьовується студентами в обов’язковому порядку. Додаткова рекомендована література складається з наукових статей, монографій, підручників, навчально-методичних видань та ін., і її опрацювання дозволяє студентам дізнатися про окремі сторони професійної діяльності юристів, аспекти професійних та особистих якостей юристів тощо, а також глибше зрозуміти зміст тем курсу. Додаткову література обов’язково повинні використовувати студенти, які претендують на оцінку, вищу від посередньої.

Одним з показників якості підготовки студента до семінарського заняття є конспект опрацьованого навчального матеріалу.

Конспект семінарського заняття повинен включати в себе:

1) Порядковий номер теми.

2) Назву теми.

3) Перелік питань, висунутих на опрацювання (план).

4) Перелік рекомендованої літератури.

5) Конспект опрацьованого матеріалу згідно питань плану із зазначенням використаної в ході підготовки до заняття навчальної та наукової літератури.

Для ведення конспекту семінарських занять необхідно виділити в зошиті з навчальної дисципліни «Політологія» приблизно 50% обсягу.

При підготовці до семінарських занять студентам доводиться опрацьовувати великий обсяг навчальної літератури і тому виникає необхідність у володінні певними навичками конспектування. Основні методики:

а) створення абревіатур (наприклад: політична свідомість – ПС);

б) викидання середини слова (наприклад: Держава – Д-ва);

в) викидання зі слова голосних літер (наприклад: насамперед – нспрд);

г) застосування спеціальних позначок (наприклад: NB! – підвищена увага) а також інші.

При конспектуванні навчального матеріалу потрібно у вигляді тез виписувати найбільш основні визначення, основні думки. Після написання конспекту його необхідно прочитати, що дасть змогу краще запам’ятати матеріал, а також запам’ятати власні скорочення та зашифровку записів. Перед семінарським заняттям потрібно повторити матеріал, а також визначення, записані у словнику.

Для кращого запам’ятовування скорочень та абревіатур потрібно запровадити у зошиті спеціальні поля з крайніх боків сторінок, де можна занотовувати розшифровку скорочень, а також запитання, які виникають при опрацюванні матеріалу.