Лекція 3 міжнародна торгівля як провідна форма мев
1. Регулювання міжнародної торгівлі
2. Міжнародно-товарна біржа, як один з важливих торговельних інститутів
3. Показники міжнародної торгівлі
4. Сутність, значення та тенденції розвитку міжнародної торгівлі
1. Сутність, значення та тенденції розвитку міжнародної торгівлі
Міжнародна торгівля товарами була історично першою й до певного часу головною сферою міжнародних економічних відносин. Лише наприкінці ХХ століття провідну роль в системі міжнародної економіки почали відігравати різноманітні форми фінансових операцій. Але значення міжнародної торгівлі й зараз суттєве. Про це свідчить постійне кількісне та якісне зростання її обсягів.
У першій половині XX ст. 2/3 світового товарообігу доводилося на продовольство, сировину й паливо. До кінця XX ст. на них доводилося 1/4 товарообігу. Частка торгівлі продукцією обробної промисловості зросла з 1/3 до 3/4. Більше 1/3 усієї світової продукції в середині 90-х рр. становила торгівля машинами й устаткуванням.
Зростання торгівлі машинами й устаткуванням зумовило зростання обміну науково-технічними, виробничими, комерційними, фінансово-кредитними послугами. Виникли нові послуги: лізинг, консалтинг, інформаційно-обчислювальні послуги. У цілому темпи зростання торгівлі послугами в три рази перевищують темпи зростання торгівлі товарами.
Значні зміни відбулися й у географічній структурі торгівлі. Основними центрами міжнародної торгівлі продовжують залишатися США, Західна Європа і Японія. Разом із тим у післявоєнний період істотно скоротилася питома вага США у світовому експорті. Так, у другій половині 40-х рр. на частку США доводилося 32 % світового експорту, у 1960 р. - 17,1 %, у середині 90-х рр. -12,5 %. Західна Європа в середині 90-х рр. свою частку збільшила з 23 до 44 %.
Японія - з 0,5 до 9,5 %.
Змінилася питома вага в міжнародній торгівлі й країн, що розвиваються. У 1950 р. їхня частка становила 33,2 %, у середині 90-х рр. вона скоротилася до 25 %. Разом із тим на НІС (Південна Корея, Тайвань, Сінгапур) доводилося 10,5 % світового експорту промислової продукції.
Стабільному збільшенню світової торгівлі сприяла низка факторів:
• розвиток міжнародного подолу праці, інтернаціоналізація виробництва;
• НТР, що сприяла відновленню основного капіталу, створенню нових галузей економіки, прискоренню реконструкції старих;
• активна діяльність транснаціональних корпорацій на світовому ринку;
• регулювання міжнародної торгівлі в межах Генеральної угоди про тарифи й торгівлю (ГАТТ);
• лібералізація міжнародної торгівлі, перехід багатьох країн до режиму, що передбачає скасування кількісних обмежень імпорту й істотне зниження мит;
• створення вільних економічних зон;
розвиток торгово-економічної інтеграції: усунення регіональних бар'єрів, формування загальних ринків, зон вільної торгівлі;
одержання політичної незалежності колишніми колоніальними країнами; виділення серед них «нових індустріальних країн», економічна модель яких орієнтується на зовнішній ринок.
Обсяг міжнародної торгівлі постійно зростає. При чому торгівля товарами зростає з більшою швидкістю, ніж виробництво. НТП призвів до істотних зрушень у товарній структурі міжнародної торгівлі: збільшилася частина готових виробів і скоротилася питома вага продовольства й сировини, крім палива.
Прискорений розвиток міжнародної торгівлі пов'язаний насамперед із посиленням процесу лібералізації міжнародних відносин, підвищенням попиту на промислові товари, частка яких у сукупному обсязі світового експорту становить 70 %.
Високі темпи розвитку міжнародної торгівлі свідчать також про поглиблення поділу праці, спеціалізації й кооперування виробництва.
Вона включає практично всі види міжнародного співробітництва, у тому числі: спільну виробничу діяльність різних суб'єктів, міжнародний трансферт технологій.
Міжнародна торгівля - це інтернаціональна форма організації товарно-грошових відносин, що припускає обмін товарами й послугами між суб'єктами світового ринку.
Міжнародна торгівля становить сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу. Стосовно однієї країни, звичайно, застосовується термін «зовнішня торгівля», стосовно торгівлі двох країн між собою - «міждержавна, взаємна, двостороння торгівля», а стосовно торгівлі всіх країн одна з одною -«міжнародна або світова торгівля». Часто під міжнародною торгівлею розуміють торгівлю не тільки товарами, а й послугами.
На сьогодні, міжнародна торгівля - найдревніша форма міжнародних економічних відносин, яка віддзеркалює процес інтернаціоналізації сфери обміну, і дотепер залишається найрозвинутішим сектором світового господарства, охоплюючи понад 80 % усіх міжнародних ділових операцій.
У широкому розумінні міжнародна торгівля являє собою будь-яку міждержавну обмінну діяльність товарами, послугами та іншими результатами людської праці або елементами природи і виступає матеріальною основою світового товарного ринку.
У вузькому розумінні міжнародна торгівля стосується взаємозв’язку міжнародної торгівлі з іншими формами МЕВ, і проявляється в тому, що:
По-перше, так реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків — вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва та ін.
По-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами визначає динаміку міжнародного обміну послугами.
По-третє, зростання і поглиблення міжрегіональних та міждержавних взаємозв’язків є важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції.
По-четверте, міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню між- народного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків.
Розглядаючи сутність поняття «міжнародна торгівля», необхідно виокремити його органічну складову — зовнішню торгівлю, що віддзеркалює експортно-імпортну діяльність окремо взятої країни з рештою держав світу.
Рис.1. Структурно-логічна схема
Враховуючи розмаїття сучасних видів міжнародної торгівлі, необхідно провести їхню класифікацію за такими ознаками:
специфіка об’єкта: торгівля товарами та послугами;
специфіка взаємодії суб’єктів: традиційна торгівля, торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією, зустрічна торгівля;
специфіка регулювання: звичайна торгівля, дискримінаційна торгівля, преференційна торгівля.
За розгляду видів міжнародної торгівлі особливої уваги потребує зустрічна торгівля. При цьому необхідно акцентувати увагу на таких її аспектах, як:
фінансовий, коли країна-імпортер не має вільноконвертованої валюти або не бажає її використовувати;
маркетинговий, коли компенсаційні операції виступають як спосіб виходу на зарубіжний ринок, особливо за умов високої конкуренції;
технологічний — як можливість доступу до нових технологій.
Крім того, слід виокремити і дати порівняльну характеристику таких основних видів зустрічної торгівлі: бартер, зустрічна закупівля, компенсаційні угоди, кліринг, які структуровано в табл.1.
Фахівцю з міжнародної економіки слід не тільки знати види і структуру сучасної міжнародної торгівлі, але й добре володіти методами виходу на світові товарні ринки.
Таблиця 1