106. Проміжок часу від зародження ідеї до створення, поширення та використання нововведення називається:

– дифузія інновації;

– інвестиція в інновацію;

– інноваційна інвестиція;

– життєвий цикл інновації.

106. Реструктуризація підприємства – це:

– комплекс організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових та інших заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, що сприятиме його фінансовому оздоровленню, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволення вимог кредиторів;

– система організаційно-правових, фінансово-економічних заходів, що спрямовані на запобігання банкрутству підприємства за його неплатоспроможності;

–система структурних змін на підприємстві з метою збільшення частки на ринку;

– фінансове оздоровлення підприємства.

106. Виберіть найбільш повне визначення санації підприємства:

– система заходів щодо оголошення підприємства-боржника банкрутом і його ліквідації;

– система організаційно-правових, фінансово-економічних заходів, що спрямовані на запобігання банкрутству підприємства, за рахунок фінансового оздоровлення та відновлення прибутковості;

– комплекс заходів з підвищенням результативності функціонування підприємства;

– система заходів щодо збільшення обсягів виробництва конкурентоздатної продукції.

106. Реструктуризація підприємства стосовно управління його пасивами, називається:

– економічною;

– управлінською;

– стратегічною;

– фінансовою.

106. Залежно від масштабу вирішення проблем реструктуризація може бути:

– частковою та комплексною;

– загальною та одиничною;

– періодичною та суцільною;

– балансовою та позабалансовою.

106. Оперативна реструктуризація не передбачає:

– диверсифікації виробництва;

– скорочення обсягів основних фондів шляхом реалізації зайвого обладнання;

– зменшення величини оборотних активів;

– припинення неефективного інвестування.

106. Перший етап процесу реструктуризації – це:

– визначення цілей;

– розробка бізнес-плану реструктуризації;

– усвідомлення необхідності змін;

– коригування дій.

106. Банкрутство підприємства – це:

– визнана господарським судом нездатність боржника відновити платоспроможність і задовольнити вимоги кредиторів не інакше, як через процедуру ліквідації;

– визнана вищим керівництвом підприємства неспроможність вести виробничо-господарську діяльність;

– визнана кредиторами нездатність підприємства розрахуватися із своїми боргами;

– визнана господарським судом нездатність підприємства забезпечувати прибуткове виробництво.

106. Суб’єктом банкрутства може бути:

– юридична особа, яка неспроможна своєчасно задовольнити вимоги кредиторів;

– фізична особа, неспроможність якої виконати свої грошові зобов’язання встановлено господарським судом;

– юридична особа, неспроможна вчасно сплатити податки;

– боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлено господарським судом.

106. Визнати підприємство банкрутом має право:

– кредитори;

– господарський суд;

– контрагенти;

– працівники підприємства.

106. Симптомом банкрутства не вважається:

– втрата клієнтів та покупців;

– зниження прибутковості виробництва;

– зниження ринкових цін на продукцію;

– припинення поточних платежів і систематичне порушення термінів погашення зобов’язань.

106. Закон, яким регулюється механізм банкрутства і ліквідації підприємства в Україні, – це:

– Закон України «Про підприємства в Україні»;

– Закон України «Про підприємництво»;

– Закон України «Про господарські товариства»;

– Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

106. Фіктивним банкрутством називається:

– приховування грошових коштів шляхом здійснення низки економічних операцій;

– інформування постачальників про нестачу грошових коштів на рахунку для оплати партії товару;

– свідомо неправдиве оголошення про неплатоспроможність підприємства для одержання від кредиторів термінування платежів або списання частини боргів;

– свідомо неправдиве відображення в декларації про доходи розмірів одержаних прибутків з метою уникнення сплати податків.