Розділ 6. Викопування, сортування зберігання і транспортування садивного матеріалу

На практиці садивний матеріал листяних порід, як звичайно, викопують восени, після дозрівання пазушних бруньок і пагонів, що дає змогу своєчасно підготувати ділянку для наступного її використання. Лише шпилькові породи необхідно викопувати тільки навесні, тому що їх асиміляційний апарат продовжує до деякої міри здійснювати транспірацію вологи і в разі, відокремлення коренів рослина в період зберігання можуть загинути від надмірного збезводнення. Сіянці та саджанці викопують спеціальними скобами, машинами і знаряддями. З цією метою застосовуються викопуючі машини ВМ-1,25, виконувач сіянців КСШ-0,5, викопувальний плуг ВПН-2. Вибирання, сортування і пакування садивного матеріалу здійснюють уручну, в день викопування.

Садивний матеріал сортують за допомогою спеціальних шаблонів. Більш досвідчені сортувальники користуються своєрідними комплектами зразків садивного матеріалу, що складаються з набору рослин, розміри яких заздалегідь визначені обмірюванням лінійкою і штангенциркулем. Якщо відсортований садивний матеріал треба відправити або перевезти в інше господарство, його зв'язують у пучки. Зокрема, сіянці з висотою стовбура до 40 см зв'язують у пучки по 100 шт., а з більшою висотою — по 50 шт.. Саджанці, залежно від їх розмірів, зв'язують па. 55, 25 і 10 шт. з такою умовою, щоб кожний пучок важив не більше ніж 10 кг.

Зв'язані пучки негайно прикопують у вологий ґрунт або укладають в ящики чи пакують у тюки. До кожного пучка або групи пучків прикріплюється етикетка, в якій зазначено назву породи, вік, кількість, номер партії, дату викопування садивного матеріалу. На кожну партію садивного матеріалу оформляється паспорт. Якщо садивний матеріал призначено для зимового зберігання, його в пучки не зв'язують.

Основним способом зберігання сіянців і саджанців є прикопування землею або зберігання у льодовнику, спеціальних складах тощо. Для прикопування сіянців і саджанців обирають місце, яке не затоплюється і не підтоплюється водою, але затінене й вогке.

Розрізняють тимчасове і тривале (зимове) прикопування, які дещо відмінні за технологією. При тимчасовому зберіганні сіянці прикопують у пучках в борозенки і канавки, розташовані на віддалі 50 см одна від одної. Землю насипають трохи вище кореневої шийки і злегка ущіль­нюють. Сіянці можна зберігати тимчасово, не більше одного-двох тижнів,

На зимове зберігання садивний матеріал прикопують рядами. Для цього викопують рівчак глибиною 30-45 см зі скісною (під кутом 45°) стінкою. На цю стінку тонким шаром укладають рослини і прикривають шаром землі товщиною 25-30 см для сіянців і 45-60 см для саджанців. Цей шар землі утрамбовують і на ньому укладають наступний шар садивного матеріалу. Сіянці і невеликі саджанці засипають землею до половини надземної частини, а крупні саджанці – на 30-35 см вище кореневої шийки. Рівчаки розміщують перпендикулярно до напрямку зимових вітрів і обладнують їх таким чином, щоб розміщені в них рослини були зорієнтовані кронами за вітром.

Після прикопування рослини поливають і всю ділянку накривають шаром тирси або соломи, гілками. Рослини зберігаються довше, якщо весною перенести їх на лід або в сніг.

Саджанці, вирощені з живців, при короткочасному зберіганні прикривають землею па 5-10 см вище кореневої шийки., при тривалому – засипають землею до половини надземної частини. Транспортують садивний матеріал всіма видами транспорту – кіньми на возах, автомашинами, тракторами, залізницею, водним і повітряним транспортом. При перевезенні на значні відстані користуються вагонами-льодовнями, вагонами і автомобілями-рефрижераторами.

При тривалості перевезення садивного матеріалу менше 6 год. вибрані з прикопки пучки сіянців кладуть в транспортні засоби на шар м'якої соломи, тирси чи моху корінням один до одного. Кожний шар пучків перекладають упаковочним матеріалом. Зверху все покривається брезентом, мішковиною, рогожею чи синтетичною плівкою та зв'язують мотузками.

При тривалості перевезення понад 6 год. вибрані з прикопки сіянці упаковують в рогожі або солом'яні тюки. Корені перешаровують вологим мохом, травою або м'ятою соломою. Тюки час від часу поливають. До кожного тюка (маса не більше 300 кг) прикріплюють бірку, на якій зазначають назву породи, сорт та кількість сіянців (наприклад, "сосна зв. 1, 10000"). Крім того, видасться посвідчення, в якому наводиться: назва і адреса розсадника, дата упаковки та відправки, порода, вік, сорт, кількість сіянців та їх маса (брутто), номер і дата документа, який видано карантинною інспекцією, місце збору насіння та діючий ГОСТ.

Все більшого поширення набуває транспортування садивного матеріалу в поліетиленовій упаковці.