
- •Курсовий проект
- •Виконавець: ст. Гр. Лг- 43
- •Карпук в.І.
- •Керівник: асистент
- •Жмурко с.В.
- •Частина і лісові розсадники Розділ 1. Розрахунок площі лісового розсадника
- •1.1 Розрахунок площі посівного відділку.
- •1.2 Сівозміни в посівному відділку
- •1.3 Розрахунок площі деревно - чагарникової шкілки
- •1.4 Розрахунок площі плодової шкілки
- •1.5 Сівозміни в деревно-чагарниковій та плодовій шкілках
- •1.6 Розрахунок площі маточної плантації
- •1.7 Розрахунок площі продукувальних і допоміжних частин розсадника
- •Розділ 2. Вибір місця та організація території
- •Розділ 3. Первинне освоєння території
- •Розділ 4. Агротехніка вирощування садивного матеріалу
- •4.1 Вирощування сіянців у посівному відділку
- •4.1 Обробіток ґрунту в полях сівозмін
- •4.1.1 Обробіток грунту в полях сівозмін
- •4.1.2 Удобрення ґрунту
- •4.1.3 Технологія вирощування сіянців у відкритому ґрунті лісового розсадника
- •4.2 Вирощування саджанців у деревно-чагарниковій шкілці
- •4.2.1 Обробіток ґрунту в полях сівозмін
- •4.2.2. Удобрення ґрунту
- •4.2.3 Технологія вирощування саджанців деревних порід
- •4.3 Вирощування саджанців у плодовій шкілці
- •4.3.1 Обробіток ґрунту в полях сівозмін
- •4.3.2 Удобрення ґрунту
- •4.3.3 Технологія вирощування саджанців плодових порід
- •4.4 Закладка маточної плантації та її експлуатація
- •Розділ 5. Технічне приймання робіт та інвентаризація садивного матеріалу
- •Розділ 6. Викопування, сортування зберігання і транспортування садивного матеріалу
- •Розділ 7. Розрахунок щорічних виробничих затрат на вирощування садивного матеріалу в лісовому розсаднику
- •7.1 Нормативно-технологічна карта на вирощування сіянців
- •7.2 Нормативно-технологічна карта на вирощування саджанців
- •Частина іі лісові культури Розділ 1. Природно – історичні умови місця розміщення підприємства
- •1.1 Лісорослинна зона і клімат
- •1.2 Рельеф та ґрунти
- •1.3 Гідрографія і гідрологічні умови
- •Лісокультурна ділянка №1
- •Лісокультурна ділянка №2
- •Розділ 3. Проектовані типи лісових культур
- •3.1 Обґрунтування доцільності створення лісових культур на лісокультурних ділянках
- •3.2 Системи і способи обробітку ґрунту під лісові культури.
- •3.3 Види, методи та способи створення лісових культур
- •3.4 Склад лісових культур, вибір головних, супутніх і чагарникових порід
- •3.5 Типи, схеми і способи змішування порід
- •3.6 Густота лісових культур та розміщення садивних місць
- •3.7 Види, терміни, кількість і технологія проведення агротехнічних доглядів
- •Розділ 4. Економічна оцінка проектованих типів лісових культур
- •4.1 Розрахунок витрат на створення і вирощування культур до переведення їх в категорію вкритих лісовою рослинністю земель
- •Розділ 5. Організація, охорона праці та техніка безпеки на лісорозсадницьких та лісокультурних роботах
- •Бібліографічний список
Розділ 5. Технічне приймання робіт та інвентаризація садивного матеріалу
Після появи сходів, але не пізніше першого місяця після посіву насіння, спеціальна комісія (представник держлісгоспу, головний лісничий, технік, представник профспілкової організації та бригадир) провадять за актом технічну приймання посивів у розсаднику, а технічну приймання робіт з закладки шкільних відділків, а також плантацій – не пізніше 10 днів після закінчення робіт. При технічній приймання робіт у посівному і в шкільному відділках звертають увагу на дотримання передбачених проектом схем посівів та розміщення саджанців у шкілці, норми висіву і глибини загортання насіння; визначають якість обробітку ґрунту, стан посівів та посадок (в день приймання); намічають заходи щодо усунення недоліків.
Щорічно восени після закінчення періоду вегетації до початку осінньої викопування сіянців і саджанців комісія у складі головного лісничого або інженера держлісгоспу, лісничого, майстра лісових культур (лісового розсадника) та бригадира проводять інвентаризацію садивного матеріалу в лісових розсадниках. Комісію призначає своїм наказом директор держлісгоспу. Інвентаризація лісового садивного матеріалу – це визначення площі посівів та посадок, а також кількості та якості сіянців і саджанців за породами, вирощеними в лісовому розсаднику. Інвентаризацію сіянців у посівних відділках проводять методом діагональних ходів або пробних площадок рівномірно по всій площі ділянки.
З метою визначення ефективності використання площі розсадників, рівня агротехніки вирощування садивного матеріалу, преміювання робітників та розрахунку необхідної площі посівів встановлюють норми виходу стандартного садивного матеріалу з одиниці продукційної площі розсадників або з 1 погонного метра посівного рядка за породами залежно від схеми посіву та лісорослинних умов.
Вихід лісового садивного матеріалу – це кількість стандартного лісового садивного матеріалу, отримана з одиниці продукційної площі посівного або шкільного відділків розсадника.
Роботу з інвентаризації садивного матеріалу починають з уточнення площ посівів посадок, погонних метрів посівних і садивних рядків за породами та їх віку. При інвентаризації також уточнюють загальну та продукційну площу лісового розсадника; її розподіл за видами користування.
Якщо на даній площі стандартних сіянців менше 50% від їх загальної кількості, посіви залишають на дорощування.
Інвентаризація садивного матеріалу, тобто облік його кількості і якісних властивостей, здійснюється в лісових розсадниках щорічно після закінчення вегетації до початку його осіннього викопування, переважно з 1 вересня по .1 листопада.
Інвентаризацію проводить спеціальна комісія, призначена наказом по господарству його керівником. У процесі інвентаризації уточнюється загальна та корисна площа лісового розсадника і його відділень.
Якщо садивного матеріалу небагато, здійснюють його суцільний перелік на 2-4 % загальної довжини посівних рядків. Якісна оцінка полягає у вимірюванні відповідних частин рослин (довжина стовбура і коренів, діаметр кореневої шийки) і порівнянні цих даних з вимогами нормативних документів. Кількість рослин, що обмірюються, залежить від кількості садивного матеріалу. Наприклад, обмірюється 100 сіянців, коли загальна кількість їх становить до 10 тис. шт., 250 рослин в разі загальної кількості 10—50 тис. шт., 350 рослин, якщо їх є на ділянці 50—100 тис. шт. і 500 сіянців, якщо їх загальна кількість перевищує 100 тис. шт.
У великих розсадниках інвентаризацію проводять за два прийоми: спочатку проводять пробну інвентаризацію, у процесі якої визначають необхідну мінімальну кількість облікових відрізків, що гарантує достовірність даних наступної, основної, інвентаризації. Інвентаризація виконується за спеціальною методикою, яка забезпечує одержання достовірних даних по кількості та якості сіянців з урахуванням коефіцієнта варіації їх кількості на облікових відрізках.
На невеликій ділянці шкільного відділення саджанці рахують повністю. Але якщо площа школи більша ніж 3 га, закладають пробні ділянки уздовж її довгої сторони з таким розрахунком, щоб на них було здійснено облік не менше 4 % садивних місць, якщо площа школи 3—5 га, не менше 3 % при 5—10 га, не менше 2 % при 10—50 га, не менше 1 %, якщо площа школи перевищує 50 га.
Інвентаризацію садивного матеріалу на маткових плантаціях тополі і верби здійснюють за обліковими рядами, куди належить кожний 5-й ряд, якщо площа плантації становить до 3 га, і кожний 10-й ряд, якщо площа плантації перевищує 3 га. На облікових рядах у кожному 5-му кущі підраховують кількість пагонів, придатних для заготівлі живців, та їх довжину.