4.2 Вирощування саджанців у деревно-чагарниковій шкілці

Агротехніка вирощування саджанців передбачає технологічні прийоми, способи, агротехнічні заходи направленні на забезпечення максимальної кількості якісних саджанців.

У технологічному процесі вирощування саджанців деревних і чагарникових шпилькових та листяних порід у шкільному відділку основні агротехнічні операції аналогічні операціям, які застосовують у посівному відділку, крім оранки. Тривалість вирощування деревних і чагарникових саджанців у шкілці для лісокультурних цілей становить переважно 3-4 роки, тобто отримуємо крупномірний садивний матеріал. Для цього в шкілку для пересадки відбирають у посівному відділку 1-2-річні сіянці першого сорту.

4.2.1 Обробіток ґрунту в полях сівозмін

Система основного обробітку грунту забезпечує поліпшення структури грунту, його водного і теплового режиму, аерації, сприяти прискоренню кругообігу поживних речовин у грунті, збільшення їх кількості в легкорозчинних формах, знищенню бур’янів, створенню сприятливих умов для загортання насіння в грунт. На відміну від посівного, в шкільному відділку розсадника основну оранку проводять на більшу глибину. Системи обробітку ґрунту на полях сівозмін аналогічні таким в посівному відділку.

Глибина оранки в деревно-чагарниковій шкілці визначається розмірами кореневої системи вирощуваних саджанців. В першій деревній шкілці основну оранку в умовах Карпат проводять на глибину 30-35 см. В другій шкілці відповідно 40-50 см.

Для обробітку ґрунту на глибину до 40 см. застосовують плуги загального сільськогосподарського призначення: ПН-3-40, ПЛН-3-35 з ґрунтопоглиблювачем, ПЛН-4-35 з корпусами для безполицевої оранки.

Основну оранку ґрунту проводять після викопування саджанців при підготовці полів під пар або під посіви багаторічних трав. Наступний догляд за ґрунтом на полях сівозмін такий же як на посівному відділку.

На парових полях для знищення багаторічних бур’янів добрі результати можна отримати при застосуванні гербіцидів в поєднанні з механічним обробітком ґрунту. Внесення органічних добрив, вапнування чи гіпсування на парових полях проводять з врахуванням біологічних особливостей вирощуваного садивного матеріалу, хімічного та механічного складу ґрунтів. В шкільному відділку, незалежно від глибини обробітку ґрунту, основне добриво вносять у верхній 20-30-сантиметровий шар ґрунту, тобто в зону розміщення основної маси коріння деревних рослин.

Передсадивний обробіток ґрунту в деревно-чагарниковій шкілці виконують без обороту пласту на глибину садіння рослин. При догляді за саджанцями у деревно-чагарниковій шкілці велика увага приділяється розпушуванню ґрунту на глибину 7-12 см, а також знищення бур’янів під час міжрядкового обробітку ґрунту механізованим шляхом.

4.2.2. Удобрення ґрунту

Нестачу мінеральних та органічних речовин у грунті можна визначити за зовнішньому виглядом рослин – кольором листя і хвої. В лісових розсадниках застосовують всі види добрив: органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні, мікробіологічні (мікориза), мікроелементи, а також хімічну меліорацію земель.

При вирощуванні саджанців в розсаднику зниження вмісту поживних речовин в грунті відбувається досить інтенсивно. Це відбувається не лише за рахунок використання рослинами поживних речовин, але й внаслідок виносу родючого грунту з полів разом з кореневою системою саджанців при їх викопуванні. Застосування добрив в полях сівозмін шкільного відділку лісового розсадника, а також норми і терміни їх внесення представляють собою певну систему, пов’язану з грунтово-кліматичними умовами кожного розсадника, біологічними особливостями окремих груп деревних рослин та з певними господарськими завданнями – вирощуванням якісного посадкового матеріалу. Тому систему добрив для кожного розсадника потрібно розробляти з врахуванням його конкретних особливостей.

Внесення основного добрива в полях шкільного відділку розсадника розраховують за тими ж критеріями, що і для посівного. Якщо грунт має підвищену кислотність, то застосовують вапнування. Дози передсадивного внесення добрив розраховують так само, як і для посівного відділку.

Дещо іншими є дози внесення добрив при підживленнях. Для підвищення інтенсивності росту саджанців, підвищення їх збереженості застосовують підживлення рослин мінеральними добривами, які вносять в міжряддя на глибину 10-15 см. Підживлення рослин починають переважно з другого року вирощування саджанців. Перше підживлення проводять навесні перед початком вегетації, друге – в першій половині літа. Дози мінеральних добрив при підживлюваннях залежать від вмісту поживних речовин в ґрунті та вирощуваних порід. На ґрунтах з підвищеним вмістом гумусу та елементів мінерального живлення дози внесення добрив при підживленнях зменшуються.

Однак, навіть на високородючих ґрунтах кореневі підживлювання виявляють позитивний вплив на ріст саджанців.

При підживленнях саджанців застосовують наступні дози мінеральних добрив: азотних – 20-25, фосфорних – 45-60, калійних – 30-40 кг/га.

Порошкоподібні або гранульовані мінеральні добрива вносять між рядами саджанців за допомогою культиваторів-рослинопідживлювачів (КРСШ-2,8А, КРН-2,8МО, КРХ-4 та ін.).

Застосовуючи кореневі підживлювання, необхідно пам’ятати, що вони дають позитивні результати лише у випадку доброго забезпечення водою полів шкільного відділку. Тому в засушливі періоди зрошення в розсадниках бажане не лише в посушливій зоні, але і в зонах достатнього і навіть надмірного зволоження.

Таблиця 4.6

План проведення підживлень у деревній шкілці

(норма внесення діючої речовини, кг/га)

Добрива	Другий рік вирощування			Третій рік вирощування			Разом
	І	ІІ	ІІІ	І	ІІ	ІІІ
Під хвойні дворічки: Модрина європейська
Аміачна селітра	50	-	-	-	-	-	50
Подвійний суперфосфат	55	55	-	55	-	-	165
Хлористий калій	35	35	-	35	-	-	105
Під хвойні дворічки: Ялівець козачий
Аміачна селітра	45	-	-	-	-	-	45
Подвійний суперфосфат	55	50	-	50	-	-	155
Хлористий калій	35	30	-	30	-	-	95

Результати розрахунків норм внесення добрив та їх вартості наведені в табл. 4.7

Таблиця 4.7

Розрахунок потреби і вартості добрив для деревної шкілки

Добрива	Одиниці виміру	Норма внесення діючої речовини, кг/га	Вміст діючої речовини, %	Норма внесення добрив, кг/га	Площа поля, га	Потрібно добрив на всю площу, т	Ціна однієї тони добрив, грн.	Загальна вартість добрив, грн.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Під хвойні три річки: Модрина європейська
Основне добриво
Гній	кг	-	-	40000	0,7	28	50,00	1400,00
Вапно	кг	-	-	3500	0,7	2,45	200,00	490,00
Припосівне добриво
Подвійний суперфосфат	кг	55	50	110	0,7	0,077	1000,00	77,00
Підживлювальне добриво
Аміачна селітра	кг	50	34	147,06	0,7	0,1029	1300,00	133,77
Подвійний суперфосфат	кг	165	50	330	0,7	0,231	1000,00	231,00
Хлористий калій	кг	105	60	175	0,7	0,1225	420,00	51,45
Разом	-	-	-	-	-	-	-	2383,22
Під хвойні три річки: Ялівець козачий
Основне добриво
Гній	кг	-	-	40000	0,7	28	50	1400,00
Вапно	кг	-	-	3500	0,7	2,45	200	490,00
Припосівне добриво
Подвійний суперфосфат	кг	60	46	130,4	0,7	0,0913	1000	91,30
Підживлювальне добриво
Аміачна селітра	кг	45	34	132,35	0,7	0,0926	1300	120,38
Подвійний суперфосфат	кг	155	47	329,79	0,7	0,2309	1000	230,90
Хлористий калій	кг	95	56	169,64	0,7	0,1187	420	49,85
Разом	-	-	-	-	-	-	-	2382,43
Всього	-	-	-	-	-	-	-	4765,65

Загальна вартість добрив для вирощування в деревній шкілці садивного матеріалу становить 4765,65 грн.