
- •Курсовий проект
- •Виконавець: ст. Гр. Лг- 43
- •Карпук в.І.
- •Керівник: асистент
- •Жмурко с.В.
- •Частина і лісові розсадники Розділ 1. Розрахунок площі лісового розсадника
- •1.1 Розрахунок площі посівного відділку.
- •1.2 Сівозміни в посівному відділку
- •1.3 Розрахунок площі деревно - чагарникової шкілки
- •1.4 Розрахунок площі плодової шкілки
- •1.5 Сівозміни в деревно-чагарниковій та плодовій шкілках
- •1.6 Розрахунок площі маточної плантації
- •1.7 Розрахунок площі продукувальних і допоміжних частин розсадника
- •Розділ 2. Вибір місця та організація території
- •Розділ 3. Первинне освоєння території
- •Розділ 4. Агротехніка вирощування садивного матеріалу
- •4.1 Вирощування сіянців у посівному відділку
- •4.1 Обробіток ґрунту в полях сівозмін
- •4.1.1 Обробіток грунту в полях сівозмін
- •4.1.2 Удобрення ґрунту
- •4.1.3 Технологія вирощування сіянців у відкритому ґрунті лісового розсадника
- •4.2 Вирощування саджанців у деревно-чагарниковій шкілці
- •4.2.1 Обробіток ґрунту в полях сівозмін
- •4.2.2. Удобрення ґрунту
- •4.2.3 Технологія вирощування саджанців деревних порід
- •4.3 Вирощування саджанців у плодовій шкілці
- •4.3.1 Обробіток ґрунту в полях сівозмін
- •4.3.2 Удобрення ґрунту
- •4.3.3 Технологія вирощування саджанців плодових порід
- •4.4 Закладка маточної плантації та її експлуатація
- •Розділ 5. Технічне приймання робіт та інвентаризація садивного матеріалу
- •Розділ 6. Викопування, сортування зберігання і транспортування садивного матеріалу
- •Розділ 7. Розрахунок щорічних виробничих затрат на вирощування садивного матеріалу в лісовому розсаднику
- •7.1 Нормативно-технологічна карта на вирощування сіянців
- •7.2 Нормативно-технологічна карта на вирощування саджанців
- •Частина іі лісові культури Розділ 1. Природно – історичні умови місця розміщення підприємства
- •1.1 Лісорослинна зона і клімат
- •1.2 Рельеф та ґрунти
- •1.3 Гідрографія і гідрологічні умови
- •Лісокультурна ділянка №1
- •Лісокультурна ділянка №2
- •Розділ 3. Проектовані типи лісових культур
- •3.1 Обґрунтування доцільності створення лісових культур на лісокультурних ділянках
- •3.2 Системи і способи обробітку ґрунту під лісові культури.
- •3.3 Види, методи та способи створення лісових культур
- •3.4 Склад лісових культур, вибір головних, супутніх і чагарникових порід
- •3.5 Типи, схеми і способи змішування порід
- •3.6 Густота лісових культур та розміщення садивних місць
- •3.7 Види, терміни, кількість і технологія проведення агротехнічних доглядів
- •Розділ 4. Економічна оцінка проектованих типів лісових культур
- •4.1 Розрахунок витрат на створення і вирощування культур до переведення їх в категорію вкритих лісовою рослинністю земель
- •Розділ 5. Організація, охорона праці та техніка безпеки на лісорозсадницьких та лісокультурних роботах
- •Бібліографічний список
4.1.1 Обробіток грунту в полях сівозмін
Правильний та своєчасний обробіток грунту – це один з дуже важливих заходів високої агротехніки в розсаднику. Він поліпшує агрофізичні властивості, водний, повітряний і тепловий режим грунту, забезпечує знищення бур’янів та шкідників на полях. Обробіток грунту проводиться також з метою покращення умов для активної діяльності аеробних мікроорганізмів і здійснюється на глибину розгалуження основної маси коренів вирощуваного садивного матеріалу.
Після викопування садивного матеріалу (восени чи весною) проводиться основна оранка, з обертанням скиби. Глибина, оранки при основному обробітку ґрунту визначається комплексом кліматичних і лісорослинних умов, типом і ступенем окультуреності ґрунту, подальшим використанням поля. Наприклад, глибина оранки на дерново-підзолистих ґрунтах 20 - 22см, на сірих опідзолених ґрунтах – 22 - 25см, звичайних чорноземах – 25 - 27см. Основний обробіток ґрунту проводиться також і в паровому полі.
Наступна система обробітку ґрунту зумовлюється видом пару: чорного раннього, звичайного чи сидерального.
Слід врахувати, що в зоні недостатнього і нестійкого зволоження, на родючих ґрунтах для боротьби з бур'янами і накопичення вологи необхідно проектувати чорний пар, а в зоні достатнього зволоження та на зрошувальних землях - зайнятий пар (для збагачення ґрунтів, бідних на азот, краще сидеральний).
При розробці технології основного обробітку ґрунту необхідно передбачити внесення органо-мінеральних та інших видів добрив.
Головним завданням передпосівного обробітку грунту є ретельний обробіток і вирівнювання поверхні ґрунту, тому що при нерівностях і при наявності грудок ускладнюється робота посівних агрегатів, виходить нерівно комірний посів. Тому необхідне старанне розпушування грунту на глибину приблизно 5 см шляхом культивації, боронування, шлейфування, а для посіву дуже дрібного насіння навіть коткування.
4.1.2 Удобрення ґрунту
Одним із необхідних агротехнічних прийомів при вирощуванні садивного матеріалу є внесення добрив, оскільки з ґрунту розсадника щорічно вибирається значна кількість поживних речовин. Поживні речовини витрачаються на утворення органічної маси садивного матеріалу і разом з ним вилучаються з розсадника. Крім того на кореневій системі садивного матеріалу налипає певна кількість ґрунту. У перерахунку на кількість продукованого садивного матеріалу ці втрати становлять десятки й сотні тонн ґрунту щорічно. Особливо значний винос ґрунту спостерігається при вирощуванні крупно-мірного садивного матеріалу. Природно, що внаслідок цього потенційна і реальна родючість ґрунтів розсадника знижується. Крім того, систематичний обробіток ґрунту машинами і знаряддями поступово руйнує його агрегатний стан.
Усунення цих негативних явищ можливе лише при впровадженні сівозмін і внесенні добрив. В розсадниках застосовуються органічні, мінеральні, органо-мінеральні, бактеріальні та деякі інші види добрив.
Органічні добрива вносять переважно перед основною оранкою, головним чином - восени. Із органічних добрив частіше всього застосовують торф низинних боліт з кислотністю рН не нижче 4.5 та ступенем розкладу 40% і більше. Також вносять перегній та різні види компостів.
Раціональна система застосування добрив в розсадниках включає три складові:
а) основне добриво, яке вноситься під основну оранку;
б) припосівне або передсадивне, яке вносять перед висівом (садінням) чи безпосередньо в зону висіву або садіння деревних рослин;
в) підживлювальне, яке вноситься для підживлення рослин в період вегетації по мірі необхідності.
Із мінеральних добрив у розсадниках використовують азотні (аміачна селітра), фосфорні (суперфосфат), калійні (хлористий калій).
.Крім органічних, мінеральних і органо-мінеральних добрив перспективним напрямком є застосування в розсадниках бактеріальних добрив.
Вапно та органічні добрива вносять для встановлення сприятливої реакції ґрунтового розчину та поліпшення агрофону ґрунту перед основною оранкою.
Певну частину мінеральних добрив вносять в ґрунт перед висівом насіння деревних порід. їхні дози диференціюють за типами ґрунтів та забезпеченістю їх основними елементами живлення на основі результатів аналізу ґрунтів. Дози азотних добрив залежать від вмісту гумусу в ґрунті [2], а фосфорних і калійних - від забезпеченості ґрунтів їх рухомими (легкозасвоюваними) формами [2].
В період інтенсивного росту рослин для покращення живлення сіянців рослини рекомендується підживлювати. В посівному відділку першого року вирощування сіянців в першій половині вегетаційного періоду вимагається 2-3-разове кореневе підживлення азотними добривами [2].
В другій половині літа часто виникає необхідність у фосфорно-калійному підживленні рослин для стимулювання росту кореневих систем і підвищення стійкості рослин до зниження температури та висушування ґрунту [2].
Перше підживлення сіянців другого року вирощування проводять повним мінеральним добривом (1ЧРК) навесні в якнайбільш ранні терміни, а наступні підживлення - одними лише азотними добривами [2].
Підживлювання слід починати після масового з'явлення сходів або з початку активного росту рослин і проводити з інтервалом в 15-20 днів.
Норму внесення мінеральних добрив визначають за наступною формулою:
N = n x 100/a [4.6]
де N - норма внесення певного виду мінерального добрива, кг/га
п - доза внесення діючої речовини, кг/га
а - вміст діючої речовини у застосованому мінеральному добриві (дод.7)
Фізіологічно врівноваженим оптимальним співвідношенням К:Р:К вважається для листяних порід - 1:2,11:1,12, а для шпилькових - 1: :0,85:1,12.
План проведення підживлень у посівному відділенні проводять згідно
табл. 4.1
Таблиця 4.1
План проведення підживлень у посівному відділенні
(норма внесення діючої речовини, кг/га)
Добрива |
Перший рік вирощування |
Другий рік вирощування |
Разом |
||||
І |
ІІ |
ІІІ |
І |
ІІ |
ІІІ |
||
Під хвойні дворічки: Модрина європейська |
|||||||
Аміачна селітра |
20 |
30 |
- |
30 |
50 |
- |
130 |
Подвійний суперфосфат |
30 |
- |
- |
60 |
- |
- |
90 |
Хлористий калій |
20 |
- |
- |
45 |
- |
- |
65 |
Під хвойні дворічки: Сосни (звичайна і жорстка) |
|||||||
Аміачна селітра |
20 |
40 |
- |
40 |
60 |
60 |
220 |
Подвійний суперфосфат |
30 |
- |
- |
60 |
- |
- |
90 |
Хлористий калій |
20 |
- |
- |
50 |
- |
- |
70 |
Під листяні дворічки: Дуби (звичайний і червоний) |
|||||||
Аміачна селітра |
20 |
- |
- |
30 |
50 |
- |
100 |
Продовження табл. 4.1 |
|||||||
Подвійний суперфосфат |
30 |
- |
- |
60 |
- |
- |
90 |
Хлористий калій |
20 |
- |
- |
50 |
- |
- |
70 |
Розрахунок потрібної кількості добрив та їх вартості проводять згідно табл. 4.2
Таблиця 4.2
Розрахунок потреби і вартості добрив для посівного відділення
Добрива |
Одиниці виміру |
Норма внесення діючої речовини, кг/га |
Вміст діючої речовини, % |
Норма внесення добрив, кг/га |
Площа поля, га |
Потрібно добрив на всю площу, т |
Ціна однієї тони добрив, грн |
Загальна вартість добрив, грн |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Під хвойні дворічки: Модрина європейська |
||||||||
Основне добриво |
|
|
|
|
|
|
|
|
Гній |
кг |
- |
- |
40000 |
0,08 |
3,2 |
50 |
160,00 |
Вапно |
кг |
- |
- |
3500 |
0,08 |
0,28 |
200 |
56,00 |
Припосівне добриво |
|
|
|
|
|
|
|
|
Аміачна селітра |
кг |
50 |
34 |
147,1 |
0,08 |
0,0118 |
1300 |
15,34 |
Подвійний суперфосфат |
кг |
47 |
45 |
104,4 |
0,08 |
0,0084 |
1000 |
8,40 |
Хлористий калій |
кг |
80 |
56 |
142,9 |
0,08 |
0,0114 |
420 |
4,79 |
Підживлювальне добриво |
|
|
|
|
|
|
|
|
Аміачна селітра |
кг |
130 |
34 |
385,4 |
0,08 |
0,0308 |
1300 |
40,04 |
Подвійний суперфосфат |
кг |
90 |
47 |
191,5 |
0,08 |
0,0153 |
1000 |
15,30 |
Хлористий калій |
кг |
65 |
56 |
116,1 |
0,08 |
0,0093 |
420 |
3,90 |
Разом |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
303,77 |
Під хвойні дворічки: Сосни звичайна і жорстка |
||||||||
Основне добриво |
|
|
|
|
|
|
|
|
Гній |
кг |
- |
- |
40000 |
0,21 |
8,4 |
50 |
420,00 |
Вапно |
кг |
- |
- |
3500 |
0,21 |
0,735 |
200 |
147,00 |
Припосівне добриво |
|
|
|
|
|
|
|
|
Аміачна селітра |
кг |
50 |
34 |
147,1 |
0,21 |
0,0309 |
1300 |
40,17 |
Подвійний суперфосфат |
кг |
60 |
46 |
130,4 |
0,21 |
0,0274 |
1000 |
27,40 |
Хлористий калій |
кг |
85 |
56 |
151,8 |
0,21 |
0,0319 |
420 |
13,40 |
Підживлювальне добриво |
|
|
|
|
|
|
|
|
Аміачна селітра |
кг |
220 |
34 |
647,1 |
0,21 |
0,1359 |
1300 |
176,67 |
Подвійний суперфосфат |
кг |
90 |
47 |
191,5 |
0,21 |
0,0402 |
1000 |
40,20 |
Продовження табл. 4.2 |
||||||||
Хлористий калій |
кг |
70 |
56 |
125 |
0,21 |
0,0263 |
420 |
11,05 |
Разом |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
875,89 |
Під листяні дворічки: Дуби звичайний і червоний |
||||||||
Основне добриво |
|
|
|
|
|
|
|
|
Гній |
кг |
- |
- |
40000 |
0,36 |
14,4 |
50 |
720,00 |
Вапно |
кг |
- |
- |
3500 |
0,36 |
1,26 |
200 |
252,00 |
Припосівне добриво |
|
|
|
|
|
|
|
|
Аміачна селітра |
кг |
30 |
34 |
88,2 |
0,36 |
0,0318 |
1300 |
41,34 |
Подвійний суперфосфат |
кг |
95 |
50 |
190,0 |
0,36 |
0,0684 |
1000 |
68,40 |
Хлористий калій |
кг |
55 |
60 |
91,7 |
0,36 |
0,0330 |
420 |
13,86 |
Підживлювальне добриво |
|
|
|
|
|
|
|
|
Аміачна селітра |
кг |
100 |
34 |
294,1 |
0,36 |
0,1059 |
1300 |
137,67 |
Подвійний суперфосфат |
кг |
90 |
50 |
180 |
0,36 |
0,0648 |
1000 |
64,80 |
Хлористий калій |
кг |
70 |
60 |
116,7 |
0,36 |
0,0420 |
420 |
17,64 |
Разом |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
1315,71 |
Всього |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
2495,37 |
Загальна вартість добрив на вирощування садивного матеріалу в посівному відділку становить 2495,37 грн.