17. Засоби ускладнення складених присудків. Питання про складний (подвійний) присудок.

Складні (комбіновані) форми присудка. Проблеми щодо термінології:

• складний;

• гібридний;

• комбінований;

• змішаний;

• багатоелементний;

• подвійний (Вихованець); Подвійними (складними) присудками є лише такі, що стосуються підметів – назв осіб. Якщо ж функцію підмета виконують назви неістот, то присудки є складеними іменними.

• дуплексив (Вихованець);

• іменний (рідко, у давніших граматиках).

Складний виділяють як окремий тип Кулик, Жовтобрюх, Медушевський, Вихованець. Лише згадують, але оуремо не виділяють Грищенко, Христіанінова. Зовсім не згадують Горпинич, Івченко. Виділення таких ускладнених форм присудка – результат семантико-граматичного підходу до їх класифікації. Труднощі, пов’язані з виділенням присудка у реченнях, де є повнозначне дієслово зі значенням руху чи процесу, стану + іменна частина. Лінгвістична література указує на таку модель: дієслово + іменна частина, виражена процесуальним прикметником чи дієприкметником, а також порядковим числівником. Останні названі компоненти не обов’язкові для структури речення та вказують на тимчасову ознаку у момент мовлення: Він повернувся додому втомлений. Кошенята ростуть здоровими. Сидів сотник Забрьоха сумний та невеселий. Жінки втомились бути не прекрасними. Він прибіг до фінішу другим. Терлак З. М. зазначає, що компоненти речення з подвійною залежністю можуть мати ширше вираження:

• займенником: Він прийшов додому сам;

• іменником: Він закінчив університет відмінником;

• фразеологічним поєднанням: Вона сиділа сама не своя.

На рівні слсп компоненти такого присудка пов’язані тяжінням.

Кулик називає складним присудком моделі на зразок рад побачити, готові стати стіною, приїхала за вчительку, був згоден стати керівником та складний змішаного типу: хочу стати моряком, буде змушений упасти мертвим (у такий спосіб не розмежовано складений та складний, з подвійною залежністю).

18. Морфологізовані і неморфологізовані другорядні члени речення. Частиномовне вираження морфологізованих/ неморфологізованих означень, додатків, обставин.

Другорядні члени речення за способом вираження поділяються на морфологізовані і не морфологізовані. Це розмежування ґрунтується на тому, що кожна самостійна частина мови має типову синтаксичну функцію. Неморфологізовані члени речення виражені частинами мови, для якої синтаксична функція є вторинною, нетиповою. Морфологізовані обставини виражаються прислівниками, не морф. – ім.., дієсл, син такс. Нерозд. Словосполуч. Узгодженні о. (морфологізовані) . Виражаються прикметником, порядковим числівником, займенником. (неморфологізовані) Іменники в непрямих відмінках, Прислівники, інфінітив, незмінні присвійні займ., пор. зворот, синтакс. Нерозд. Словоспол. Морфологізований додаток – іменник в непр. Відм. \займенник. Неморфологізований – інфінітив.

19. Означення і його різновиди (узгоджені / неузгоджені, непоширені / поширені), морфологічний спосіб вираження. Означення-прикладка.

ОЗНАЧЕННЯ

Ознака предмета: який, чий, котрий, скільки.

Узгоджені = морфологізовані – уподібнюються граматичними ознаками із залежним словом (= рід, число, відмінок), тобто пов’язані способом зв’язку узгодження: залежні від іменника (рідше займенника) прикметник, порядковий числівник, займенник.

Неузгоджені = не морфологізовані – пов’язані зв’язком керування або прилягання. Вираження:

1. Іменники в непрямих відмінках:

А) Р. в. без прийменника: цвіт калина, книжка брата;

Б) Р. в. з прийменниками: ручка до дверей, ключі від будинку, будинок із дерева, пляшка з-під кока-коли, плаття без ґудзиків;

В) З. в. з прийменником: плаття в горошок, тканина на костюм;

Г)О. в. без прийменника: вуса підковою;

Д) О. в. з прийменником: дівчина з примхами, прохід між будинками;

Е) М. в.: хата на помості, чоловік у капелюсі, життя на шахті.

2) Прислівники: місяць уповні, стежка вгору.

3) Незмінні присвійні займенники: його, її, їх.

4) Інфінітив: бажання вчитися, прагнення перемогти.

5) Синтаксично нерозкладними словосполученнями: хлопчик років п’яти, син свого часу, людина з гарячим серцем, людина високого зросту.

6) Порівняльним зворотом: зорі, як пшениця.

Означення-прикладки – зв’язок кореляція, синтаксичні відношення апозитивні.

Сполучення неприкладкового характеру (становлять цілісне поняття):

1. Парне поєднання синонімів: путь-доріжка;

2. Парне поєднання антонімів: купівля-продаж;

3. Копулятивні сполуки: калина-малина, батько-мати.

4. Із компонентом оцінного значення: горе-керівник;

5. Складні назви, терміни: диван-ліжко, експрес-потяг, жар-птиця.