
- •Предмет синтаксису. Зв’язок синтаксису з іншими розділами науки про мову.
- •Типи синтаксичних зв’язків.
- •Словосполучення як синтаксична одиниця. Відмінність між словосполученням і реченням, словосполученням і словом.
- •Підрядні словосполучення. Поділ підрядних словосполучень за частиномовною належністю головного компонента, за ступенем семантичної спаяності їх компонентів та за структурою.
- •Способи зв’язку між компонентами словосполучення (загальна характеристика).
- •Узгодження як спосіб зв’язку між словами, його різновиди (власне граматичне, смислове, умовно-граматичне, асоціативно-граматичне). Зв’язок прикладки з означуваним словом. Питання про кореляцію.
- •Керування як спосіб зв’язку між словами, його різновиди (сильне/ слабке, варіантне, прийменникове/ безприйменникове).
- •Прилягання як спосіб зв’язку між словами. Особливості іменного прилягання.
- •Види синтаксичних відношень між компонентами підрядних словосполучень.
- •Сурядні словосполучення: засоби зв’язку і види синтаксичних відношень між їх компонентами.
- •Речення і його ознаки. Аспекти вивчення речення (формально-синтаксичний, семантико-синтаксичний та комунікативний).
- •Типи речень за характером відношення повідомлюваного до дійсності (модальністю). Заперечні речення і їх різновиди. Граматичні засоби вираження заперечення.
- •Типи речень за метою висловлювання. Питальні речення і їх різновиди. Спонукальні речення. Граматичні засоби оформлення спонукальних речень.
- •Граматична основа двоскладного речення. Зв’язок між підметом і присудком. Підмет. Типи підметів за структурою та частиномовною належністю.
- •Присудок. Типи присудків за структурою та за морфологічним способом вираження. Простий присудок і способи його вираження. Засоби ускладнення простого присудка.
- •Складений присудок (іменний, дієслівний, прислівниковий).
- •Засоби ускладнення складених присудків. Питання про складний (подвійний) присудок.
- •Морфологізовані і неморфологізовані другорядні члени речення. Частиномовне вираження морфологізованих/ неморфологізованих означень, додатків, обставин.
- •Означення і його різновиди (узгоджені / неузгоджені, непоширені / поширені), морфологічний спосіб вираження. Означення-прикладка.
- •Додаток і його різновиди (прямі/ непрямі, морфологізовані / неморфологізовані, придієслівні/ присубстантивні/ приад’єктивні / приадвербіальні).
- •Обставини і їх різновиди (загальна характеристика семантичних груп). Морфологізовані / неморфологізовані обставини. Поширені / непоширені обставини.
- •Обставини часу, місця, мети і причини. Способи їх вираження.
- •Обставини способу дії, міри і ступеня, умови і допустовості. Способи їх вираження.
- •Критерії розмежування другорядних членів речення. Синкретичні явища в системі другорядних членів речення.
- •Односкладні речення як структурний різновид простих речень (загальна характеристика).
- •Означено-особові, неозначено-особові та узагальнено-особові речення. Способи вираження їх граматичної основи.
- •Безособові та інфінітивні речення. Способи вираження їх граматичної основи.
- •Номінативні речення і їх різновиди. Питання про ґенітивні та вокативні речення.
- •Неповні речення. Різновиди неповних речень (власне неповні та еліптичні, контекстуально неповні та ситуативно неповні).
- •Парцельовані та обірвані (незавершені) речення. Нечленовані речення (слова-речення) і їх різновиди.
- •Елементарні і ускладнені прості речення, їх особливості. Питання про ускладнені речення в мовознавчій літературі.
- •Речення з однорідними членами і їх характеристика.
- •Речення з відокремленими членами. Причини, засоби і умови відокремлення членів простого речення. Напівпредикативні і уточнювальні відокремлені члени речення (порівняльна характеристика).
- •Відокремлення поширених і непоширених узгоджених означень.
- •Відокремлення поширених і непоширених прикладок. Відокремлення неузгоджених означень.
- •Відокремлення поширених і непоширених обставин.
- •Питання про відокремлені додатки. Відокремлення уточнювальних членів речення.
- •Вставні слова, словосполучення і речення.
- •Вставлені слова, словосполучення і речення.
- •Звертання як засіб ускладнення простого речення.
Відокремлення поширених і непоширених обставин.
Відокремлені обставини виділяються у вимові інтонацією, а на письмі — комами. Вони, як правило, пояснюють дієслово-присудок і можуть стояти в різних позиціях по відношенню до нього. За будовою відокремлені обставини бувають поширені та непоширені.
Відокремлюються обставини, якщо вони:
- виражені дієприслівниковим зворотом у будь-якій частині речення: Сторож, несучи сніданок, стукнув дверима.
- виражені одиничним дієприслівником і означають додаткову дію, причину, час, умову дії (якщо стоять перед присудком): Повечерявши, полягали спати.
- мають прийменники незважаючи на, починаючи з, кінчаючи: Сікач, незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги, дуже прудко бігає.
Комами не відокремлюються:
- одиничні дієприслівники, що означають спосіб дії і своїм значенням близькі до прислівника: Я був молодий, здоровий і міг працювати не втомлюючись.
- обставини перед неповторюваними сполучниками і, та = і, або, чи, які з’єднують дві відокремлені обставини, виражені дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами: Хвилюючись і все ще не отямившись, солдат розповідав про себе.
- дієприслівникові звороти фразеологічного типу: Говорити не переводячи руху. Бігти не чуючи ніг. Тікати не пам’ятаючи себе.
Зверніть увагу! Обставини з прийменниками внаслідок, залежно від, у зв’язку з, згідно з, завдяки, відповідно до, на відміну від можуть відокремлюватися або не відокремлюватися залежно від ролі в реченні або бажання автора: Отруйні опеньки, на відміну від їстівних, не мають на своїй ніжці білого кільця.
Питання про відокремлені додатки. Відокремлення уточнювальних членів речення.
Відокремлюються додатки, виражені зворотами зі значенням виключення, включення, заміщення, доповнення, що починаються словами крім, замість, за винятком, опріч, окрім, наприклад, навіть, включаючи, зокрема, особливо: А я не знаю нічого ніжного, окрім берези (Леся Українка); Замість хати, лежала лише купа головешок, вугілля, сміття (Ю. Смолич); Особливе місце в літературі для дітей займає поезія, зокрема для наймолодших читачів (В. Бичко).
Зверніть увагу! Деякі додатки з прийменником замість не відокремлюються:
- замість можна замістити прийменником за: Шматочки мармуру на вулицях Помпеї колись служили замість ліхтарів (порівняйте: служили за ліхтарі);
- якщо додаток можна замінити іншим: Замість квіток шаблі, списи виблискують у долині (порівняйте: не квіти, а шаблі, списи виблискують у долині).
Уточнювальні відокремлені члени речення конкретизують або пояснюють той член речення, з яким вони пов'язані однією синтаксичною функцією. З уточнювальними словами пов'язуються лише інтонацією й пояснювальними словами тобто, або, цебто, а саме тощо.
Відокремлюватись можуть:
1) означення, що уточнюють попередні означення: Море синє, аж чорне, тільки білою піною б 'є об берег (М. Коцюбинський); Вода в такий час була майже гаряча, знасно тепліша від ранкового повітря, бо серпень ранками вже давав знати свій характер... (Ю. Збанацький).
Уточнювальні означення можуть відокремлюватися й тире: У неї в хаті завелось багато всяких вузликів із насінням - великих і малих-і разу раз щось сушилося на вікнах (М. Коцюбинський);
2) обставини (місця, часу та ін.), виражені прислівниками чи іменниками з прийменниками, які уточнюють попередні обставини: Ще мить - і вибух десь тут, зовсім поруч. На спину летять грудки землі, в лице б'є туга повітряна хвиля... (В. Козаченко); Отут, в низенькій цій хатині, моя любов жила колись (А. Малишко); Се було літом, у жнива (М. Коцюбинський);
Примітка: Часто відокремлення таких обставин залежить від бажання автора інтонаційно підкреслити їх уточнювальний характер. Якщо немає такої інтонації, обставини комами не виділяються.
3) уточнювальні члени речення, що приєднуються за допомогою слів або, тобто, себто, а саме,наприклад: Родичами польового жайворонка є посмітюха, або чубатий жайворонок, і джур бай, або степовий жайворонок (Л. Скирда); На Поліссі трапляються "вижари", тобто болота, які ніколи не замерзають (Г. Дем'янчук);
4) уточнювальні члени речення, що приєднуються за допомоги слів навіть, зокрема, у тому числі, особливо: У деяких містах Японії, зокрема у місті Удзумі, влаштовують свято проводів журавлів(Журнал); Приємно було всім, особливо переможцям конкурсу.
Уточнювальні члени речення слід відрізняти від однорідних.