34. Відокремлення поширених і непоширених узгоджених означень.

ВІДОКРЕМЛЕНІ ОЗНАЧЕННЯ

Узгоджені означення

ПОСТПОЗИЦІЯ
ПОШИРЕНІ	НЕПОШИРЕНІ
Завжди: Нема полону й рабства для душі, нескутої нікчемним страхом смерті.	Обов’язково, якщо перед означуваним словом є інше означення: Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі. (Якщо ж такого означення перед означуваним словом нема, то непоширене означення після означуваного слова відокремлюється за бажанням автора).
	Якщо означуване слово – особовий займенник (який може бути пропущений): Вона, усміхнена, бадьора, швидко вбігла до кімнати / Усміхнена, весела, швидко вбігла до кімнати.
	Якщо означуване слово – власна назва: Галина, усміхнена, весела, швидко вбігла до кімнати.
	Дистанційне розташування від означуваного слова: Ох, як то тяжко тим шляхом ходити, широким, битим… (Леся Українка).
	За бажанням автора, коли означуване слово логічно виділяється: По стуку, легкому і грайливому, Богдан упізнав її.

• Не відокремлюються непоширені означення, якщо означуване слово є інформативно недостатнім: Він мав вигляд зосереджений і діловий.

ПРЕПОЗИЦІЯ
ПОШИРЕНІ	НЕПОШИРЕНІ
Означуване слово виражене особовим займенником або власною назвою (які можуть бути пропущені): Утомлені своїм одвічним рабством, вони гадають розірвати пута. Маленька, тендітна, вона завжди усміхалася / Маленька, тендітна, Даринка завжди усміхалася / Маленька, тендітна, завжди усміхалася і раділа життю. Порівн.: Маленька, тендітна дівчина усміхалася.
Дистанційність розташування: Скупані срібним промінням місяця, навкруги сяяли широкі лани жита та пшениці. Усміхнена, радісна, прийшла вона зненацька.
Із обставинним відтінком (причини): Налякані чужим голосом, птахи кружляли над головою (чому?). Знесилена, дівчина опустилася на стілець.
	Об’єднані у пару єднальними сполучниками і, та: Маленька та тендітна, дівчина усміхалася…

Виділення означень, що стосуються власних назв та особових займенників, має логічно-змістові засади. Як відомо, «семантичний трикутник» онімів та займенників «порушений»: у семній структурі таких слів відсутній сигніфікат, на відміну від загальних іменників та інших субстантивів, наявний лише денотат, відтак значення дейктичності = вказівності виступає ядерним, комунікативно увиразненим у реченні у порівнянні з іншими словами у реченні.

35. Відокремлення поширених і непоширених прикладок. Відокремлення неузгоджених означень.

Прикладка – різновид означення, який, вказуючи на якусь ознаку предмета, водночас дає йому 2-гу назву, виражається іменником, субстантивованою частиною мови або нерозкладним словосполученням; пов’язаний з іменником способами синтаксичного зв’язку – кореляцією або (рідше) приляганням; синтаксичні відношення між іменником та таким означенням – апозитивні).

(!) Повторити відмінність прикладкових сполук від неприкладкових: сон-трава / місяць-пастух.

(!) Із Правопису повторити написання прикладок-іменників залежно від їх розташування щодо означуваного слова (через тире або окремо: красуня осінь / осінь-красуня).

Відокремлюються прикладки:

1. Після означуваного слова завжди: Нехай мене, Кармалюка, в світі споминають. І на оновленій землі врага не буде, супостата. Такі прикладкові означення можуть приєднуватись за допомогою слів чи, або, тобто, а саме, на ім’я, родом, за походженням тощо (у такому разі вони завжди постпозиційні): Дикий кабан, або вепр, водиться в середній смузі України. Мати її, родом туркменка, зовсім не була схожа на казашок.

(!) Відмінність прикладкових означень від однорідних членів речення при сурядних розділових сполучниках чи, або: Крижні або чирята водяться у плавнях. / Крижні або дикі качки водяться у плавнях.

2. Перед означуваним словом мають такі ж у мови відокремлення, як поширені узгоджені означення, а саме:

А) якщо мають відтінок причини: Вільний син поневоленої України, Шевченко став найглибшим виразником…(чому?).

Б) стосуються особового займенника: Хоробрий воїн, він ніколи не розгублювався в бою.

3. Якщо приєднуються за допомогою сполучника як і мають відтінок причини: Я, як постійний член комісії, мав право на безплатну відпустку (чому?).

(!) Якщо прикладка не має відтінку причини, то не відокремлюється: Ми послухали розповідь про Шевченка як художника = Ми послухали розповідь про Шевченка «в ролі» художника.