Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1084202_03150_shpargalka_sintaksis_ukrainskoi_m...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
120.5 Кб
Скачать
  1. Речення з однорідними членами і їх характеристика.

Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення. Однорідні члени речення мають такі ознаки:

- займають позицію одного члена речення;

- пов’язані між собою сурядним зв’язком;

- пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком;

- виражають однотипні поняття;

- мають переважно однакове морфологічне вираження.

Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення: Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети. Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки. І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки. Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення. Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини. Однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаютьсяпростимиЖито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло.

Однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними:На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з-під молока.

Не належать до однорідних членів речення:

- слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів: Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде;

- слова у фразеологічних зворотах: ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се;

- слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком: Піди виглянь надвір.

Способи поєднання однорідних членів речення можуть бути: без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками: А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників. Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності. Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте— комбінований.

Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники:

єднальні: і (й), та (в значенні і), і-і, ні-ні, ані-аніІ сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий.

протиставні: а, але, та (в значенні а), однак, проте, тільки, хоч, зате, а також парні сполучники хоч...але, хоч...проте, хоч...затеТече вода в синє море, та не витікає.

розділові: або, чи, а чи, хоч, чи то, як не...то, то...то, не то...не то, чи то...чи то, чи...чиУ Килини та Горпини як не свадьба, то родини.

  1. Речення з відокремленими членами. Причини, засоби і умови відокремлення членів простого речення. Напівпредикативні і уточнювальні відокремлені члени речення (порівняльна характеристика).

Пов’язане з актуальним членуванням речення. Це інтонаційне виділення одного члена речення для підсилення його смислової ролі у порівняння з іншими членами речення або для уточнення чи пояснення окремих частин висловлювання. Відокремлення пов’язане з тим, що для другорядних членів речення надається більше самостійності і виразності у порівняння з іншими членами речення. В усному мовленні – паузи, інтонація, на письмі – кома або тире.

Причини: бажання мовця підсилити або актуалізувати смислові значення того чи іншого члена речення на фоні загальної семантики висловлювання.

Засоби: кома або тире.

Умови (на наявність чи відсутність відокремлення впливають):

  1. Позиція члена речення стосовно пояснювального слова;

  2. Смислове навантаження другорядного члена речення;

  3. Ступінь поширеності члена речення;

  4. Синтаксична сполучуваність / не сполучуваність пояснювального слова з пояснюючим;

  5. Наявність інших груп відокремлених членів;

  6. Уточнювальний або пояснювальний характер 1-го з членів речення.

За семантикою речення з відокремленими членами поділяються на речення:

  1. З напівпредикативними відокремленими компонентами (напр., означення, обставини містять елементи додаткового повідомлення, яке накладається на зміст основного. Оскільки мають відповідники серед простих речень, то є напівпредикативними): Ясний місяць поблід, засоромившись зір = Ясний місяць поблід, бо засоромився зір).

  2. З уточнювальними відокремленими компонентами.

Підрядні відокремлені члени поєднуються з основним словом підрядним зв'язком, а уточнювальні - пояснювальним зв'язком20. Відмінність між ними полягає в тому, що відокремлені члени речення першої групи мають значення напівпредикативності, тобто значення другорядного присудка (додаткове); уточнювальні ж відокремлені члени речення слугують для пояснення, конкретизації інших членів речення й не мають значення напівпредикативності Пор.: Розганяючи тумани, сонечко вставало... (Б. Грінченко) і Сонечко вставало і розганяло тумани. У першому реченні основна дія передається за допомоги дієслова-присудка, а додаткова - за допомоги дієприслівника обставини. Трансформація цього речення показує, що дієприслівник легко перетворити в дієслово-присуцок.

Інший характер мають уточнювальні відокремлені члени речення: В долині, край лісу, висить синя імла (М. Коцюбинський). Виділений відокремлений член край лісу, уточнюючи обставину місця в долині, ніякого додаткового повідомлення не несе й не перетворюється на присудок.