20. Додаток і його різновиди (прямі/ непрямі, морфологізовані / неморфологізовані, придієслівні/ присубстантивні/ приад’єктивні / приадвербіальні).

ДОДАТОК

Другорядний член речення, який називає предмет, що є об’єктом дії або стану, а також іншого предмета чи ознаки.

Морфологізовані – іменники в непрямих відмінках або займенники.

Неморфологізовані – інфінітив.

Відповідно до залежності:

1. Придієслівні.

2. Присубстантивні (залежні від іменників). Залежать від іменників:

А) дієслівного походження, зберігаючи дієслівне керування (фактично, утворені від перехідних дієслів): розкриття злочину, відбудова заводу / , порівн. прихід брата, плин часу (останні співвідносяться не з об’єктом, а з суб’єктом: = брат прийшов, час пливе, тому їхня синтаксична функція – означення);

Б) прикметникового походження: несподіванка для мене;

В) рідше залежать від іменників, які не співвідносяться з дієсловами:

- назвами посад, власників, творці чогось: автор повісті, ректор університету;

- назвами вимірів (частина від цілого): склянка чаю, ложка меду;

- інші: пам’ятник Франкові.

3) Приад’єктивні (залежні від прикметників): Душа моя повна вщерть довір’я і сонця.

4) Приадвербіальні (залежні від прислівників): І не однаково мені, що Україну злії люди присплять.

Прямі додатки – дія скерована безпосередньо на об’єкт, залежні від перехідних дієслів, рідше прислівників: писати пісень / пісні, лист / листа. Ой, видно село, широке село під горою.

Непрямі додатки – дія скерована опосередковано на об’єкт. Вираження:

• Р. в. без прийменника: Мене любов ненависті навчила.

• Р. в. з прийменником: Сумно без друга.

• Д. в. (адресат): Не співайте мені сеї пісні.

• З. в. з прийменником: Віримо в майбутнє.

• О. в без прийменника (інструменталь): Малюють фломастерами.

• О. в. з прийменником: Вітер з гаєм розмовляє (соціатив).

• М. в.: У Тетяні він побачив утілення жіночої скромності.

• Інфінітив: Дочка вечерять подає.

Присубстантивні та приад’єктивні додатки завжди непрямі.

21. Обставини і їх різновиди (загальна характеристика семантичних груп). Морфологізовані / неморфологізовані обставини. Поширені / непоширені обставини.

ОБСТАВИНА

Залежить від дієслів, у реченні здебільшого не є валентно пов’язана (на семантичному рівні), виступаючи детермінантом чи факультативним компонентом.

Морфологізовані – прислівниками, не морфологізовані – іменниками, дієсловами, синтаксично нерозкладними слсп.

Поєднані зв’язком керування або прилягання.

Семантичні типи:

1. Способу дії (як? Яким способом?): Морфологізовані: Заходили поодинці. Закохався без тями. Неморфологізовані: Падає зіркою. Читає стоячи;

2. Міри і ступеня (якою мірою? Наскільки? Як багато) М+Н. Може залежати як від дієслів, так і від прикметників та прислівників): Надто холодно. Я жив би двічі і помер би двічі… Дванадцять раз ударили гармати. Синкретично: Так ніхто не кохав.

3. Часу (коли? З якого часу? Доки? Як довго?) М+Н: Приходили темної ночі. Розвантажившись, потяг рушив далі. Різновиди:

• Із значенням моменту дії: Прийшов над ранок / щойно.

• Із значенням хронологічних меж тривання часу: З ранку до ночі гуркочуть потяги.

4. Місця (де? Куди? Звідки?). М+Н: Там, у степу, схрестилися дороги. Різновиди:

• Власне місця (де?);

• Напряму дії (куди? Звідки).

5. Причини (чому? Чого? З якої причини?): М+Н: Кинув відро спересердя. Зопалу не знав, що сказати. Заплакав од щастя. Ми не спали, згадуючи студентські ночі.

6. Мети (з якою метою? Навіщо?): М+Н: Зробив шкоду ненавмисно. Розіграв колегу для потіхи. Пішли по морозиво. Ідуть чоловіки в поле косити. Не раз його рука, шукаючи опори, спиралася на тендітне дівоче плече.

7. Умови (за якої умови?): Н: Не було б перемоги без віри. Важко кидати землю, не залишивши на ній доброго сліду (Цюпа).

8. Допусту (попри що? Незважаючи на що?): Попри дощ, на душі посвітлішало. Вірили, ворогам наперекір. Не раз відчувавши його пильний погляд, вона не хвилювалася, а говорила впевнено.