Дії в аварійних ситуаціях

При монтажі кабелів можливі такі аварійні ситуації

• виток небезпечного газу;

• пошкодження схованих трубопровід з можливим викидом небезпечно газу,

• загорання легкозаймистої рідини (бензину, ацетилену,), прошпар очної або заливочної маси, компаунду;

• ураження працівника електричним струмом,

• ураження працівника небезпечною рідиною, паром, газом;

• інші аварійні ситуації, які безпосередньо не пов'язані з монтажем кабелю

Кожний працівник, який першим виявив загрозу виникнення аварійної небезпеки негайно припинити роботу і подати команду «Стоп».

Команду «Стоп», подану будь-яким працівником, повинні негайно виконати працівники, які почули її.

Про загрозу виконання аварійної ситуація працівник повинен негайно л безпосереднього керівника роботи.

При виявлені в колодязі небезпечного газу (метану, пропану, бутану і г повідомити керівника робіт та працівника газової мережі, відкрити сусіді розкрити канал між ними. Доки не буду певної впевненості у відсутності можливість вибуху газу, біля колодязя ні в якому разі не допускається до роботи можна приступити лише після надійного провітрювання колод: вентилятором.

У разі пошкодження схованих трубопроводів припинити роботу, по можливості перекрити пошкоджені тру проводи, залишити небезпечну зону та повідомити службу газового господарства.

Висновок

У своїй курсовій роботі на тему"Побудоба МТМ, прокладання КЛЗ" я розкрив такі головні питання:

Міська телефонна мережа складається з комплексу споруд (станційне встаткування, будівля, лінійні споруди, абонентські пристрої тощо), що забезпечують телефонним зв'язком абонентів міста і прилеглих до нього передмість. Вартість лінійних споруд в значній мірі залежить від принципу побудови ГТС та її ємності.

За принципом побудови МТМ діляться на нерайоновані і районовані. Районовані телефонні мережі, у свою чергу, підрозділяються на МТМ без вузлів, МТМ з вузлами вхідного повідомлення (УВС), а також з вузлами вихідного (УІС) і вхідного повідомлень

Із збільшенням ємності МТМ нерайоновані мережу виявляється неекономічною через велику протяжність абонентських ліній, (експлуатації яких висока, а використання мало), а також високу вартість будівництва.

У відповідності з основними принципами побудови міжгородської мережі зв'язку кабельні лінії за своїм призначенням виділяється на магістральні лінії , що зв'язують мережеві вузли первинної магістральної мережі між собою ; магістральні сполучні ліній , що зв'язують мережеві вузли з ОМС первинної мережі або МТС і вузлами зв'язку інших користувачів ; внутрізоновие ( внутрішньо обласні ) ліній , зв’язувати обласні та крайові центри зі своїми районними центрами або МРСУ , а також МРСУ і райцентри між собою.

Міжміські кабельні лінії зв'язку , що з'єднують між собою адміністративні та промислові центри та населені пункти на території країни, складають загальнодержавну міжміську кабельну мережу Союзу РСР.

Список використаної літератури

Архангельский Г. Л., Левинов К. Г., Ялышев В. А. Содержание кабелей связи под давлением. М., Связьиздат, 1962. 94 с.

Барон Д. А. Междугородные кабельные линии связи. М., «Связь», 1969. 272 с.

Временное руководство по содержанию кабелей дальней связи под газовым давлением. М., «Связь», 1969. 128 с.

Гроднев И. И., Курбатов Н. Д. Линейные сооружения связи. М., «Связь», 1974. 544 С.

Гроднев И. И., Фролов П. А. Коаксиальные кабели связи. М., «Связь», 1970. 312 с.

Инструкция по разработке проектов и смет для промышленного строительства СН-202-76. М., Стройиздат, 1976. 96 с.

Лакерник Р. М. Симметричные высокочастотные кабели дальней связи в алю­миниевой и стальной оболочках. М., Информэлектро, 1974. 65 с.

Линии кабельные междугородной связи. Нормы технологического проектиро­вания. М., «Связь», 1973. 7 с.

Михайлов М. И., Разумов Л. Д. Защита кабельных линий связи от влияния внешних электромагнитных полей. М., «Сдязь», 1967. 343 с.