Державна служба України з надзвичайних ситуацій

Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля

Кафедра економіки та управління

Кафедра психології, філософії та суспільних наук

Горбаченко Ю.М., Грибенюк Г.С.,

Капля А.М., Кришталь Т.М., Чубань В.С., Щерба Т.О.

Навчально-методичний комплекс:

самостійна робота курсантів, студентів та слухачів

з дисципліни «Організація управління діяльністю

органів та підрозділів пожежної безпеки»

м. Черкаси - 2013

ББК 38.96 – 6П2

Г 67

Рецензент: завідувач кафедри менеджменту організацій Черкаського державного технологічного університету, д.е.н., професор Качала Т.М.

Затверджено методичною радою академії як навчально-методичний комплекс: самостійна робота курсантів, студентів та слухачів "Організація управління діяльністю органів та підрозділів пожежної безпеки".

Ю.М. Горбаченко, Г.С. Грибенюк, А.М. Капля, Т.М. Кришталь, В.С. Чубань, Т.О. Щерба

Г67 Організація управління діяльністю органів та підрозділів пожежної безпеки / Навчально-методичний комплекс: самостійна робота курсантів, студентів та слухачів. – Черкаси, 2013. – 131 с.

ISBN

У навчально-методичному комплексі викладені вимоги та рекомендації щодо організації самостійної підготовки та виконання курсової роботи курсантами, студентами та слухачами, що навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем "спеціаліст" за спеціальністю 7.17020301 «Пожежна безпека». Навчально-методичний комплекс містить вимоги до знань курсантів, студентів та слухачів та критерії оцінювання знань.

ББК 38.96 – 6П2

ЗМІСТ:

Вступ 10

Форми поточного, модульного та підсумкового контролю 16

Тематичний план 19

1. Цивільний захист - ... 42

А) система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період; 42

2. Положення про функціональні підсистеми ... 44

А) затверджуються Кабінетом Міністрів України за погодженням із відповідними центральними органами виконавчої влади. 44

Б) затверджуються відповідними центральними органами виконавчої влади за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту. 44

В) затверджуються ДСНС України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту. 44

Варіант 1. 47

1 – А) 47

2 – Б) 47

3 – Б) 47

4 – В) 47

5 – Б) 47

6 – А) 47

Варіант 2. 47

1 – В) 47

2 – Б) 47

3 – А) 47

4 – Б) 47

5 – А) 47

6 – А) 47

Варіант 3. 47

1 – Б) 47

2 – А) 47

3 – А) 47

4 – Б) 47

5 – А) 47

6 – Б) 47

1. Структура та завдання Урядового органу державного нагляду у сфері цивільного захисту у складі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту; 58

Методичні рекомендації для виконання курсової роботи 61

Мета виконання курсової роботи  61

НАВЧАЛЬНА МЕТА: 61

ВИХОВНА 62

ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ 62

Хід виконання та оформлення курсової роботи 64

Після підбору і вивчення зібраної літератури, визначення плану курсової роботи слід приступати до викладення матеріалу, який являє собою узагальнення та систематизацію зібраного матеріалу роботи. Саме при викладенні матеріалу в повній мірі проявляються навики до самостійної роботи, вміння систематизувати та аналізувати зібраний матеріал, робити висновки та пропозиції. 65

При викладенні матеріалу слід звернути увагу на: 65

самостійність у підході до матеріалу, що викладається; 65

правильне цитування літератури, що використовується, з обов'язковим посиланням на джерела; 65

використання всієї рекомендованої літератури, враховуючи можливі зміни чинного законодавства; 65

написання курсової роботи за планом роботи; 65

повноту розкриття змісту всіх питань теми; 65

чіткість та ясність викладення 65

АЛГОРИТМ ДІЙ УПОВНОВАЖЕНОГО КЕРІВНИКА З ЛІКВІДАЦІЇ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 73

Зміст дій реагування на НС (алгоритм) 76

М-1. Порядок подання інформації у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації 76

Пояснення 76

М-2. Дії по створенню спеціальних комісій з ліквідації НС; Призначення Уповноваженого керівника; Створення Штабу з ліквідації НС. 77

Пояснення 77

М-3. Дії по переведенню органів управління, сил і засобів функціональних та територіальних підсистем у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації 85

Пояснення 85

М-4. Дії Уповноваженого керівника, Штабу з ліквідації НС, сил і засобів при ліквідації НС 86

Пояснення 86

Дії органів управління, сил та засобів Системи, які залучаються до реагування на НС 86

Організація управління реагуванням на НС 89

Утворення угруповання сил та засобів реагування на НС 90

Організація взаємодії у режимі підвищеної готовності та у режимі надзвичайної ситуації 92

Організація основних видів забезпечення під час дій у зоні НС 93

Забезпечення безпеки під час дій у режимі НС 96

Перелік завдань на виконання курсової роботи 97

1. Вибух на складах боєприпасів. 97

2. Руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот”. 97

3. Циклон. 98

4. Кишкове інфекційне захворювання. 98

15. Вибух на складах боєприпасів. 101

16. Руйнування будівельних конструкцій в цеху виробництва аміаку ВАТ „Азот”. 101

17. За інформацією Черкаського обласного центру з гідрометеорології циклон із швидкістю 120 км/год наближається до Черкаської області. Очікуються інтенсивні зливи (140-160% жовтневої норми опадів) та шквалисте посилення вітру (до 45 м/с). Можливе утворення інтенсивного поверхневого місцевого стоку, формування швидкоплинних паводків на річках області, наповнення та переповнення водосховищ, що в свою чергу призведе до підтоплення господарських споруд, об'єктів суб'єктів господарювання та населених пунктів області, порушення функціонування систем життєзабезпечення населення. 102

№ 112

з/п 112

Дата та час виникнення 112

НС 112

Дата та 112

час 112

ліквідації 112

НС 112

Регіон 112

(регіони) 112

Код НС та 112

класифікаційні ознаки* 112

Рівень 112

НС** 112

Стислий 112

опис НС 112

Дата і час отримання інформації та внесення НС, П.І.Б. чергового, підпис 112

1 112

2 112

3 112

4 112

5 112

6 112

7 112

8 112

Реєстраційний номер НС 112

Регіон 112

(регіони) 112

Код НС та 112

класифікаційної ознаки* 112

Рівень НС за рішенням Експертної комісії** 112

Уточнені 112

наслідки НС 112

Дата та № протоколу Експертної комісії 112

9 112

10 112

11 112

12 112

13 112

14 112

Час 114

виникнення 114

НС (число, 114

місяць, рік, 114

год., хв.) 114

Інформація про аварійну обстановку, зміст завдань з ліквідації аварії згідно з планом ліквідації аварії або оперативними планами, хід аварійно-рятувальних робіт. Звіт про виконання завдань. 114

Прізвище, ініціали, підпис особи, яка видала 114

завдання, та особи, 114

відповідальної за їх виконання 114

1. 114

2. 114

3. 114

№ п/п 115

Перелік заходів з ліквідації НС та її наслідків 115

Термін 115

виконання 115

(дата, час) 115

Особи, 115

відповідальні 115

за виконання 115

Відмітка про 115

виконання або 115

причину 115

невиконання 115

1. 115

2. 115

3. 115

4. 115

5. 115

Уповноважений керівник з ліквідації надзвичайної ситуації 115

__________ _______________ 115

(підпис) (прізвище, ініціали) 115

Керівник аварійно-рятувальних робіт 115

________  ______________ (підпис) (прізвище, ініціали) 115

Вид інформації 118

Зміст інформації 118

Примітка 118

Код НС (або загрози її виникнення) згідно з Класифікатором надзвичайних ситуацій в Україні 118

Надзвичайна подія згідно класифікатора 20630 Класифікаційні ознаки надзвичайної ситуації - п. 4.34. 118

Місце НС (АР Крим, область, район, населений пункт, об'єкт, адреса та належність об'єкта, напрямок і відстань від обласного центру, географічні координати) 118

м.Нетішин, розташоване на відстані 120 км від м.Хмельнщький 118

Початок НС (дата, час) та дата і час доповіді (станом на який час складена доповідь) 118

Початок надзвичайної ситуації 07 жовтня 2005 року о 13 годині 40 хвилин. Доповідь складено станом на 20 годину 45 хвилин 07 жовтня 2005року 118

Закінчення НС (дата, час) 118

---------------------------- 118

Характер та масштаб НС (опис події, причини виникнення; площа, що охоплена дією події; кількість людей, які знаходяться в зоні події; шкода, заподіяна населенню та господарству, обсяги руйнування споруд, масштаби пошкодження довкілля і т. ін.) 118

О 13 год. 40 хв. 07 жовтня 2005 року до СМЧ-4 ДП НАЕК « ЕНЕРГОАТОМ» м.Нетішин Хмельницької області почали звертатись батьки з дітьми віком від 3-х до 6-ти років з підозрою на харчове кишково-інфекційне захворювання. Біля 16 години звернення набули масового характеру і на той час було госпіталізовано 127 дітей. При з'ясуванні обставин даної події встановлено, що можливим отруєнням охоплені діти, які відвідували сім дошкільних дитячих закладів м.Нетішина. Всього по списку в даних закладах нараховується 1639 дітей, з них 6.10.2005 року відвідали дитячі заклади 1092 дитини, а 7.10.2005 року — 972 дитини. За попередніми даними однією із причин отруєння могло стати вживання неякісних продуктів харчування. Результати проведених бактеріологічних аналізів будуть відомі біля 16 години 8.10.2005року. 118

Кількість та стан потерпілих, у тому числі кількість загиблих, постраждалих (травмованих, захворілих), евакуйованих, врятованих і т. ін. 119

Станом на 20 годину 45 хв. 7.10.2005 року на стаціонарному лікуванні знаходиться 155 дітей різного ступеня важкості. 119

Вплив на роботу інших галузей господарської діяльності та додаткова загроза у разі можливості розвитку НС (вказати об'єкти, що розташовані поблизу, для яких існує загроза внаслідок розвитку цієї події і т. ін.) 119

-------------------------------- 119

Сили, що залучаються (залучались) для ліквідації 119

НС (осіб - з них працівників МНС ГУ ДСНС України, одиниць техніки 119

- з них тієї, що належить ДСНС, інші сили (МО, 119

МВС. МОЗ), види та кількість одиниць спеціальної 119

техніки, кількість спеціалізованих формувань, 119

воєнізованих формувань, добровільних формувань 119

- ОДА Хмельницької області - 4 119

чоловіка, 1 одиниця техніки 119

- ГУ ДСНС України - 7 чоловік, 2 одиниці техніки. 119

- СМЧ-4ДП НАЕК «Енергоатом» - 215 чоловік, 8 одиниць техніки 119

- СЕС №4 м.Нетішин - 12 осіб, 1 одиниця техніки; бригади лікарів з м.Славута, Шепетівка, Остріг 4 одиниці техніки; 119

- СЕС Хмельницької області — 4 чоловіка, 1 одиниця техніки; 119

- дитяча інфекційна обласна лікарня — 6 чоловік, 2 одиниці техніки; 119

- управління охорони здоров»я ОДА — 3 чоловіка, 1 одиниця техніки; 119

- 2 бригади медицини катастроф — б чоловік, 2 одиниці техніки; 119

- ЗДПО-1 — 87 чоловік, 7 одиниць техніки; 119

- управління освіти м.Нетішин – 120 чоловік, 3 одиниці техніки; 119

- МВ У МВС м.Нетішин - 18 чоловіка, 4 одиниці техніки; 119

- СБУ - 6 чоловік, 2 одиниці техніки; 119

- Прокуратура - 8 чоловік, 2 одиниці техніки. 119

- ВП»ХАЕС» - 5 чоловік, 4 одиниці техніки; 119

- міськвиконком ~ 8 чолдовік, 2 одиниці техніки. 119

- військовий госпіталь м.Славута – 6 чоловік, 2 одиниці техніки 119

Потреба у додаткових силах та засобах (види та кількість одиниць необхідної штатної техніки, спеціального обладнання, кількість фахівців) 119

немає 119

Стисла характеристика робіт з рятування людей та локалізації і ліквідації наслідків НС (характер і обсяг аварійно-відновлювальних, рятувальних робіт, їх інтенсивність та терміни виконання) 120

Організовано звільнення місця в палатах стаціонарного відділення СМЧ-4 та розміщення в них дітей з підозрою на кишково-інфекційне захворювання. Організовано проведення бактеріологічних аналізів продуктів харчування. Проведено забезпечення лікарськими препаратами відділень СМЧ-4 та дітей, які знаходяться на самостійному лікуванні вдома. Організовано роботу щодо 120

забезпечення вільних місць в СМЧ-4, м. Славута та м. Остріг. 120

Оцінка матеріальних збитків, завданих НС (вказувати первинну оцінку або за результатами роботи комісій, відповідних актів) 120

встановлюються 120

Матеріальні Витрати на ліквідацію НС 120

встановлюються 120

Додатки: карти, схеми, слайди, документи 120

(кількість) 120

-------------------------- 120

Посада, прізвище, ініціали керівника (начальника) 120

штабу з ліквідації наслідків НС; телефон, телекс 120

Перший заступник голови ОДА — голова обласної комісії ТЕБ та НС Крук А.М. 120

Посада, прізвище, ініціали особи, яка підписала повідомлення. Телефон. 120

Начальник ЗДПО-1 120

Підполковник вн. служби Дуб Сергій 120

Дмитрович 120

Тел.8-03333-3-33-33 120

Вступ

Самостійна робота курсантів, студентів, слухачів - форма організації навчального процесу, яка є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов'язкових для відвідування навчальних занять. Час, відведений для самостійної роботи, регламентується робочим навчальним планом і може становити від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального часу, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Для осіб, які навчаються за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів, навчальний час, відведений для самостійної роботи, повинен становити не менше 1/2 і не більше 2/3 загального обсягу часу, визначеного програмою підготовки магістра.

Зміст самостійної роботи курсанта, студента, слухача визначається робочою програмою навчальної дисципліни, завданнями та вказівками викладачів. Вона забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, відповідною науковою та фаховою монографічною та періодичною літературою, методичними рекомендаціями та вказівками тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи курсанта, студента, слухача повинні передбачати можливість проведення ним самоконтролю за рівнем розуміння і засвоєння навчального матеріалу.

Самостійна робота курсанта, студента, слухача може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах і аудиторіях, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також у домашніх умовах.

Навчальний матеріал дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння курсантом, студентом, слухачем у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався у ході навчальних занять.

Самостійна робота курсантів, студентів, слухачів здійснюється у таких основних формах:

індивідуальні завдання з окремих дисциплін. Такі завдання формулюються викладачем і покликані сприяти поглибленому вивченню курсантами, студентами, слухачами окремих питань навчальних планів. Вони виконуються курсантами, студентами, слухачами у формі рефератів, узагальнень практики, розрахункових або графічних робіт, контрольних робіт тощо при консультуванні з боку викладача. Кількість та форма індивідуальних завдань визначається робочою програмою навчальної дисципліни, тематика індивідуальних завдань встановлюється кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Індивідуальні завдання приймаються (перевіряються) викладачем, зберігаються на кафедрі (предметній або цикловій комісії) та після закінчення поточного навчальною року знищуються за актом у порядку, встановленому вищим навчальним закладом.

курсові проекти (роботи), які виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних курсантами, студентами, слухачами за час вивчення конкретної навчальної дисципліни. Тематика курсових проекті» (робіт) пов'язується з теоретичними і практичними проблемами, що розглядаються даною навчальною дисципліною. Порядок визначення і затвердження тем курсових проектів (робіт), їх розподілу між курсантами, студентами, слухачами і терміни виконання визначаються вищим навчальним закладом або відповідним факультетом, кафедрою, відділенням, предметною або цикловою комісією, відображаються у робочому навчальному плані. Кількість курсових проектів (робіт), що виконуються курсантами, студентами, слухачами протягом одного семестру, не повинна перевищувати двох проектів (робіт).

Підготовка курсантами, студентами, слухачами курсових проектів (робіт) здійснюється, як правило, під керівництвом найбільш кваліфікованих викладачів. Захист проектів (робіт) проводиться перед комісією у складі двох трьох викладачів кафедри (предметної або циклової комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи). Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі (предметній або цикловій комісії) протягом одного року після їх захисту курсантом, студентом, слухачем та знищуються за актом у порядку, встановленому вищим навчальним закладом.

Мета і завдання курсу

Управління органами та підрозділами пожежної безпеки має свої особливості, обумовлені специфічним суб’єктним складом у цій сфері, основу якого становлять сили й засоби пожежної охорони, що виконують завдання з профілактики і гасіння пожеж, рятування людей, майна тощо, та специфічним об’єктом, яким є, з одного боку, життя і здоров’я людей, їхні права і свободи, матеріальні і духовні цінності, нормальна діяльність державних інституцій, з іншого – фізичні та юридичні особи, які зобов’язані дотримуватись правил (вимог) пожежної безпеки, а також підлеглі (підпорядковані) підрозділи стосовно керівних органів в управлінських відносинах. В основу предмету покладено вивчення методів та форм розв’язання проблем організаційної та управлінської діяльності в сфері цивільного захисту.

Навчальна дисципліна “Організація управління діяльністю органів і підрозділів пожежної безпеки” спрямована на формування, підтримку та розвиток у курсантів, студентів та слухачів професійно-важливих якостей. Навчальна дисципліна є дисципліною, що формує методологічний апарат, необхідний для діяльності керівника, розвитку здатності до самостійного оволодіння знаннями, формування навичок творчого мислення та здатності до професійного саморозвитку. Мета вивчення курсу – формування системи поглядів в області управління, яка дозволить забезпечити ефективне функціонування соціальних систем управління. Майбутні спеціалісти повинні оволодіти основними положеннями теорії, методології і практики управління у сфері пожежної безпеки, управління у сфері цивільного захисту, формувати уявлення про технології розв’язання основних організаційно-управлінських завдань в діяльності органів та підрозділів пожежної безпеки, як складової ЄДСЦЗ, формувати навички творчого мислення та здатності до професійного саморозвитку.

Мета конкретизується у завданнях, які виокремлено відповідно до логіки формування компонентів творчого мислення та реальної логіки навчальної діяльності курсантів, студентів, та слухачів у цілі навчання: формування творчого мислення, розвиток комунікативних вмінь, формування індивідуального стилю спілкування, виховання якостей творчої особистості, розвиток рефлексивного мислення, формування потреб та вмінь саморозвитку творчого мислення, формування вмінь раціональної навчальної діяльності, оволодіння предметним та міжпредметним навчальним змістом, розвиток пізнавальної активності.

Після вивчення курсу курсанти, студенти та слухачі повинні:

Знати:

1. теоретичні основи управління Єдиною державною системою цивільного захисту (ЄДСЦЗ) у сфері реагування на надзвичайні ситуації (НС) в обсязі поняттєвого поля системи реагування на НС;

2. основи формування готовності до виконання професійних обов’язків;

3. застосування технологій розв’язання завдань, які властиві системі реагування на НС тактичного рівня, сумірно поєднане із засвоєнням студентами (слухачами) узагальненого алгоритму дій реагування оперативно-рятувальної служби при загрозі та виникненні НС об’єктового (О), місцевого (М), регіонального (Р) та державного рівня (Д);

4. принцип та організацію управління діяльністю аварійно-рятувальних служб по ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

5. організаційно-правові заходи при виникнення надзвичайних ситуацій;

6. принципи та норми функціонування страхового фонду документації України;

Вміти

1. інтегрувати знання щодо управління Єдиною державною системою цивільного захисту (ЄДСЦЗ) у сфері реагування на надзвичайні ситуації (НС) в обсязі поняттєвого поля системи реагування на НС;

2. розвивати спроможність самостійно приймати рішення в умовах розгортання механізмів державного управління у сфері цивільного захисту і, зокрема, пожежної безпеки;

3. формувати навички творчого мислення категоріями взаємодії із суб’єктами функціональних та територіальних підсистем ЄДСЦЗ;

4. аналізувати і узагальнювати отриману інформацію;

5. оцінювати стан готовності підрозділу до реагування на НС в умовах загрози і виникнення НС тактичного рівня.

6. засвоєння навчального матеріалу на рівні його комплексного використання;

7. формувати, підтримувати та розвивати професійно-важливі управлінські якості;

8. формувати:

• індивідуальний стиль спілкування,

• потреби та вміння саморозвитку творчого мислення,

• вміння раціональної навчальної діяльності,

• допомагати оволодіти предметним та міжпредметним навчальним змістом.

Мати навички:

• аналітико-оціночної діяльності;

• аналізу параметрів, елементів, чинників, оперативної обстановки, вміти їх застосовувати для складання аналітичних, оглядових, звітних документів;

• документування;

• пов’язані з підготовленістю до виконання виховних функцій керівником;

• аналізу обмежень особистої ефективності керівника підрозділу Державної пожежної охорони, практичної підготовленості до виконання посадових дисциплінарних функцій.

Міждисциплінарні зв’язки

Дисципліна є професійно зорієнтованою. Її понятійне поле межує з такими дисциплінами як «Основи державного управління у сфері пожежної безпеки», «Пожежна тактика», «Пожежна техніка», «Пожежна профілактика», «Пожежно-стройова підготовка» та ін. Вивчення курсу вимагає знань загальноосвітніх та спеціальних дисциплін. Статус курсу – нормативний.

Навчальний план передбачає вивчення дисципліни у певному логічному порядку.

Однією з найважливіших і найбільш активних форм освоєння дисципліни є семінарські заняття. Мета семінару — поглиблене і систематизоване вивчення найскладніших і найважливіших тем курсу. Слід особливо підкреслити: семінарські заняття покликані не повторювати, а доповнювати і конкретизувати матеріал лекційного курсу і навчальної літератури. План семінарського заняття-включає: його тему, порядок її розгляду, необхідну літературу. Основою для підготовки до семінару й участі в ньому є вивчення нормативно-правової бази, що дає можливість засвоїти зміст найважливіших положень, етапів.

Семінарське заняття є головною ланкою навчального процесу, де відбувається засвоєння навиків самостійної роботи. Його призначення - вивчення найбільш важливих і складних тем навчальної дисципліни. За своїм характером, змістом і призначенням воно виконує пізнавальну, контрольну та виховну функцію в їх нерозривній єдності. Тут поєднуються підбиття підсумків самостійної роботи курсантів, студентів та слухачів, перевірка набутих ними знань, їх закріплення, поглиблення та розширення.

Мета семінарського заняття з дисципліни полягає в підвищенні ідейного та теоретичного рівня знань курсантів, студентів, слухачів, в необхідності навчити їх користуватися придбаними знаннями в професійній сфері..

При самостійній підготовці курсантів, студентів та слухачів до семінару насамперед потрібно прочитати конспект відповідної лекції і матеріал підручника з певної теми. Потім відповідно до плану семінарського заняття слід приступити до вивчення нормативно-правових актів і вказаної основної та додаткової літератури. Рекомендується мати спеціальний зошит для семінарських занять. Можна обмежитися короткими нотатками, що стосуються поставлених у завданні питань чи опрацюванні нормативно-правових актів. Іноді корисно згрупувати рекомендовані статті або параграфи джерела, скласти розгорнутий план відповіді і навіть конспективно сформулювати його. Таким чином, уже під час підготовки до семінару курсантам, студентам, та слухачам доводиться аналізувати нормативні акти, підсумовувати дані різних джерел, робити самостійні висновки й узагальнення.

У процесі семінарського заняття курсанти, студенти та слухачі висвітлюють окремі питання теми і доповнюють відповіді товаришів. Під керівництвом викладача при колективному обговоренні аналізуються різні варіанти поставлених у плані семінару запитань, виправляються помилки, допущені у виступах. Тим самим курсанти, студенти та слухачі вчаться формулювати й обґрунтовувати питання, чітко аргументувати свої відповіді, обстоювати свою думку. Висновок викладача, підсумки розгляду окремих питань, нові дані, отримані в процесі заняття, варто внести до своїх записів, зроблених під час самостійної підготовки до семінару.

Семінари навчають курсантів, студентів та слухачів першим навикам науково-дослідницької роботи. Семінарські заняття є також одним із засобів морального виховання курсантів, студентів та слухачів. Тут вчаться правильно оцінювати різноманітні явища суспільно-політичного життя.

Потрібно прагнути до того, щоб кожний семінар давав повну характеристику тій чи іншій проблемі. Тільки в цьому разі досягається міцне засвоєння навчального матеріалу.

Семінар передбачає значну попередню працю курсантів, студентів та слухачів. Кінцевий успіх семінарського заняття залежить від правильної постановки питань, що виносяться на це заняття. Правильність полягає в тому, що питання мають стимулювати курсанта, студента, слухача до самостійності, аналізу, узагальнення, зв'язку з сучасністю того матеріалу, який розглядається. Для цього вони повинні вчитися правильно аналізувати та конспектувати наукову літературу. Важливо засвоїти, що неможливо глибоко опанувати спеціальною монографічною літературою без відповідних записів. Оптимальними формами таких записів є анотації, виписки, тези, плани, конспекти. Не потрібно також забувати, що на семінарському занятті з дисципліни засвоєння матеріалу обов'язково має поєднуватися з вихованням у курсантів, студентів, слухачів моральних якостей, поваги до свого народу, Батьківщини.

Важливою умовою опанування дисципліни є самостійна робота курсанта, студента та слухача. Вона включає в себе ряд напрямів розумової діяльності як в навчальний, так і в поза-навчальний час. Самостійність має місце і в процесі слухання лекції, бо вміння записати лекцію, знайти в ній головне - це результат індивідуальної роботи. Відомо, що добре прочитана лекція несе не тільки інформаційне навантаження, але й допомагає розвивати здібність творчого міркування, грає організаційну і керівну роль як в навчальному процесі, так і в послідуючій професійній роботі.

Критерії оцінювання

Засвоєння знань курсантами, студентами (слухачами) та опанування змісту навчального матеріалу можливе на рівні:

• ознайомлення О

• репродуктивних знань Р

• творчого використання Т

• комплексного використання К

Рівень знань дисципліни за результатом поточного контролю та підсумкового контролю оцінюється з урахуванням наступних критеріїв:

“О” – засвоєння навчального матеріалу на рівні ОЗНАЙОМЛЕННЯ. Характеризується вмінням відтворювати знання, що відповідає оцінці “задовільно”.

“Р” – засвоєння навчального матеріалу на рівні РЕПРОДУКТИВНИХ ЗНАНЬ. Передбачає крім відтворення знань ще і вміння розв’язувати типові завдання. Відповідає оцінці “добре”.

“Т” – засвоєння навчального матеріалу на рівні ТВОРЧОГО ВИКОРИСТАННЯ. Додатково до рівня “Р” курсант, студент (слухач) повинен бачити проблеми і протиріччя, аналізувати та розв’язувати складні завдання. Відповідає оцінці “відмінно”.

“К” – засвоєння навчального матеріалу на рівні КОМПЛЕКСНОГО ВИКОРИСТАННЯ. Додатковим складником є ведення курсантом самостійного наукового пошуку.

Форми поточного, модульного та підсумкового контролю

Контрольні заходи проводяться з метою встановлення рівня засвоєння курсантами, студентами, слухачами теоретичного матеріалу та практичних навичок, що передбачені програмою. Такі заходи включають поточний, модульний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час семінарських, практичних занять з метою перевірки рівня засвоєння курсантом, студентом, слухачем певної теми навчальної дисципліни.

Модульний та підсумковий контролі проводяться з метою оцінки результатів засвоєння змісту навчального матеріалу. Здійснюються в обсязі, визначеного програмою навчальної дисципліни навчального матеріалу, в терміни, встановлені робочим навчальним планом, та включають написання модульних контрольних робіт і проведення заліку або іспиту.

Система оцінки рівня знань

Оцінка за усну відповідь, виконання практичних завдань при поточному, модульному контролі та на іспитах виставляється:

• “відмінно” – якщо студент показав глибокі знання програмного матеріалу на базі рекомендованої основної та додаткової літератури, грамотно та логічно його викладає, швидко приймає вірне рішення;

• “добре” – якщо студент твердо знає програмний матеріал, системно його викладає, відповідає без істотних помилок, вірно використовує отримані знання при вирішенні практичних завдань;

• “задовільно” – якщо студент знає матеріал загалом, але не засвоїв його деталей, відповідає без грубих помилок, потребує в окремих випадках допомоги для прийняття вірного рішення;

• “незадовільно” – якщо студент відповідає неправильно або ж не по суті питання, не може використати знання на практиці.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності	Оцінка ECTS	Оцінка за національною шкалою
		для екзамену, курсового проекту (роботи), практики
90 – 100	А	відмінно
82-89	В	добре
74-81	С
64-73	D	задовільно
60-63	Е
35-59	FX	незадовільно з можливістю повторного складання
0-34	F	незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Прим.: - відмінно – відмінно виконана робота з мінімальними помилками;

- добре – загалом хороша робота, але з помітними помилками;

- задовільно – непогано, але зі значними помилками;

- незадовільно – з можливістю повторного складання;

- неприйнятно – необхідна серйозна подальша робота.

Критерії оцінювання знань і вмінь студентів з дисципліни «Організація управління діяльністю органів та підрозділів пожежної безпеки»

№ п/п	Критерії	Вага (Мах)
1.	Критерії оцінювання навчальної діяльності під час вивчення модуля
1.1.	виступ з теоретичного питання	3
1.2.	доповнення на семінарі	2
1.3..	виконання тестового завдання або виконання контрольного експрес-опитування	5
1.4.	індивідуальне завдання підвищеної складності	2
1.5.	написання та захист реферату	4
1.6.	участь в студентській НДР	10
1.7.	наявність якісних конспектів усіх лекцій	16
	Разом можна отримати під час вивчення модуля	50
2.	Критерії оцінювання підсумкової модульної роботи
2.1.	Тестове завдання	6
2.2.	Репродуктивне завдання	22
2.3.	Проблемно-аналітичне завдання	22
	Модульна контрольна робота	50
	Разом за модуль	100
	Підсумок:	Іспит
3.	Штрафна частина
3.1.	Відсутність конспекту	-16
3.2.	За непідготовлені завдання	-2
3.3	Порушення дисципліни на занятті.	В залежності від кількості зауважень

Окремо оцінюється КР макс. за підготовку і написання курсової 50, за захист до 50. Підсумком вивчення навчальної дисципліни є іспит.

Академічні успіхи тих, хто навчається, визначаються за допомогою національної системи оцінювання та за системою оцінювання, що використовується у вищому навчальному, та реєструються у вищому навчальному закладі з обов'язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Тематичний план

№ пп	Найменування розділів та тем	Кре-дити ECTS	Всього годин	Аудиторних годин			Самост. робота	Форма контролю
				Всього	Лекцій	Семі-нари
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Модуль 1. Особливості організації діяльності органів управління при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій
	Розділ 1. Організація та управління діяльністю системи цивільного захисту. Місце ДСНС України в управлінні ЄДСЦЗ.		27	12	6	6	15
	Тема № 1.1. Управління єдиною системою цивільного захисту. Місце ДСНС України в системі управління ЄДСЦЗ		9	4	2	2	5	поточ-ний
	Тема №1.2. Управління ЄДСЦЗ за різних режимів функціонування єдиної системи цивільного захисту		9	4	2	2	5	поточ-ний
	Тема №1.3. Оцінка ефективності діяльності функціональних і територіальних підсистем єдиної системи цивільного		9	4	2	2	5	поточ-ний
	Розділ 2. Діяльність органів управління при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій.		63	28	14	14	35
	Тема № 2.1. Порядок реагування та організація управління при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій		9	4	2	2	5	поточ-ний
	Тема №2.2. Оперативне реагування органів влади на надзвичайні ситуації державного рівня		9	4	4	2	5	поточ-ний
	Тема №2.3. Організація управління діяльністю аварійно-рятувальних служб по ліквідації надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру		9	4	2	2	5	поточ-ний
	Тема №2.4. Типові алгоритми дій при загрозі НС техногенного та природного характеру		9	4	2	2	5	поточ-ний
	Тема № 2.5. Типовий алгоритм дій при загрозі та виникненні НС на об’єктах зберігання і переробки зерна		9	4	2	2	5	поточ-ний
	Тема № 2.6. Типовий алгоритм дій при загрозі та виникненні НС на об’єктах хімічної промисловості		9	4	2	2	5	поточ-ний
	Тема № 2.7. Типовий алгоритм дій при загрозі та виникненні повені або селі		9	4	2	2	5	оточ-ний
	Розділ 3. Структурно-функціональні особливості системи страхового фонду документації.		54	26	12	14	28
	Тема 3.1. Державна система страхового фонду документації: історія розвитку та світовий досвід		9	4	2	2	5	поточ-ний
	Тема № 3.2. Законодавча основа функціонування страхового фонду документації України. Напрямки створення СФД. Державний реєстр потенційно-небезпечних об'єктів		9	4	2	2	5	поточ-ний
	Тема № 3.3 Державна технічна інспекція ДдСФДУ: організаційні засади функціонування, права та обов’язки		9	4	2	2	5	поточ-ний
	Тема № 3.4. Науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії. Технічний комітет стандартизації та мікрографії: Основні завдання та напрямки діяльності		9	4	2	2	5	поточ-ний
	Тема 3.5. Порядок формування, ведення та використання галузевого та обласного (регіонального) страхового фонду документації		8	4	2	2	4	поточ-ний
	Тема № 3.6. Порядок здійснення електронного документообігу в органах виконавчої влади		10	6	2	4	4	поточ-ний
	Підсумок:							МКР
	Всього	4	144	66	32	34	78	Іспит