26. Характерні особливості сімейного ладу у Стародавньому Римі. Агнатське і когнатське споріднення.

Сім 'я - це засноване на шлюбі чи кровному спорідненні об'єд­нання осіб, пов'язаних спільністю побуту, взаємною допомо­гою й моральною відповідальністю.

а сімейним станом римські громадяни поділялися, як вже зазначалось, на осіб свого права (persona sui juris) та осіб чужого права (persona alieni juris). До перших відноси­лися домовладики, до других - інші члени сім'ї, так звані підвладні. Для повної приватної правоздатності вимагалося, щоб особа займала в сім'ї незалежне, самостійне станови­ще, а її мали тільки домовладики. їхні сини незалежно від віку, сімейного і громадського стану за життя батька чи діда завжди були підвладними з досить обмеженими приватни­ми правами, тобто з обмеженою дієздатністю. Вони не мали права навіть спочатку бути власниками майна. Набуття ними майна виключалось, оскільки воно відразу ставало власністю батька - домовладики. Підвладні могли укладати при­ватно-правові правочини тільки від імені й на користь до­мовладики, влада якого над сім'єю практично не обмежува­лась. Він був єдиним носієм майнових прав сім'ї.

Сім'я, заснована на підпорядкуванні владі домовладики, називалась агнатською. Всі підвладні підкорялися владі од­ного домовладики і вважалися родичами, тобто агнатами Кровний зв'язок на той час не мав правового значення. Тому дівчина, що виходила заміж і переходила жити до свого чо­ловіка, займала становище в цій родині дочки його батьків, -тобто ставала сестрою братів і сестер свого чоловіка, втрача­ючи при цьому родинні зв'язки зі своїми кровними батька­ми з усіма наслідками, що з цього випливали, наприклад вона вже не могла стати спадкоємницею після їхньої смерті. Агнатське споріднення зберігалося й після смерті домовла­дики.

Агнати могли бути пов'язані між собою і кровним зв'яз­ком, як, наприклад, батько й діти, проте юридичне значен­ня мало лише підпорядкування владі домовладики. При цьо­му агнатське споріднення визначалося тільки по чоловічій лінії, оскільки йшлося про підпорядкування владі батька сімейства. Потомство дітей також ставало агнатами свого домовладики. Споріднення агнатів розрізнялося за лініями і ступенями. Агнати одного спільного предка були родичами по боковій лінії, а послідовно один від одного - родичами по прямій лінії. Ступінь агнатського споріднення визначав­ся числом народжень, що утворювали це споріднення (син - агнат батька першого ступеня, онука - агнат другого сту­пеня). Ступінь споріднення по боковій лінії також обчис­лювався кількістю народжень від спільного предка до дру­гого родича.

Після смерті домовладики його дорослі сини були носія­ми влади в сім'ї, а дружини й діти підпадали під їхню владу Згідно з цим вільний від батьківської влади римський громадянин, навіть той, що не мав сім'ї, вважався дрмовладикою

Між тим розвиток продуктивних сил активізує цивільний оборот, зростання приватної власності, що, в свою чергу, призвело до зародження нової, когнатської (кровної) сім'ї Виробництво матеріальних благ в більшій кількості, ніж можуть спожити їх виробники, породжує прагнення батьків закріпити накопичене протягом життя майно за кровними потомками (нащадками), передусім за дітьми. Агнатське споріднення суперечило природному бажанню батьків за­лишити спадщину своїм кровним дітям, які стали агнатами іншого домовладики. Поступово римляни віддають переваг гу кровному спорідненню, що стало основою нової, когнат-У ської сім'ї, яка пов'язувала групу людей кровними узами Деякий час ці два види сім'ї існували паралельно, проте ког-натська сім'я за нових умов поступово витіснила агнатську

Когнатська сім'я і когнатське споріднення пережили Ста­родавню Римську державу Кровне споріднення і тепер по­кладено в основу сімейно-правових відносин. Воно також визначається за лініями і ступенями. Розрізняють дві лінії - пряму і бокову Пряма поділяється на висхідну і низхідну. Якщо родичі походять послідовно один від одного (батько, син, онука, правнук), це родичі по прямій лінії. Родичі по прямій лши, від яких походить конкретна особа, називаються роди­чами по прямій висхідній лінії (батько, дід, прадід, мати, бабу­ся тощо) Родичі, що походять від цієї конкретної особи.

складають пряму низхідну лінію (діти, онуки, правнуки). Ро­дичі, які походять від одного спільного предка, є родичами по боковій лінії.

Ступінь споріднення по крові визначається відповідно до тих самих поавил Споріднення однієї особи завжди встановлюється відносно якої-небудь іншої особи.

Родичі дружини, з одного боку, й родичі чоловіка, з дру­гого, є між собою свояками. Брати й сестри, що мають спільного батька і спільну матір, є повнорідними братами й сестрами. Брати й сестри, які мають спільну матір, але різних батьків - єдиноутробні. Якщо ж у них спільний батько, про­те різні матері - вони єдинокровні. Ті й другі називаються неповнорідними братами й сестрами. Якщо ж у них різні батьки й різні матері, вони не знаходяться в кровному спорід­ненні і називаються зведеними.

Визначення лінії і ступеня споріднення має важливе зна­чення для встановлення прав на спадщину, оскільки в спад­ковому праві діє принцип: більш близький ступінь спорід­нення усуває від спадщини родичів більш дальшого ступе­ня.