- •1. Предмет та система римського приватного права.
- •2. Понятгя та загальна характеристика римського публічного права.
- •3. Рецепція римського приватного права та характерні особливості її етапів.
- •4. Історична роль римського приватного права та його значення для сучасної юриспруденції.
- •5. Поняття і види джерел римського права.
- •6. Звичай як форма правоутворення в Стародавньому Римі.
- •7. Постанови народних зборів як джерело римського права.
- •8. Практика преторів як джерело правоутворення.
- •9. Місце постанов сенату в системі римських правових джерел.
- •10. Діяльність юристів як джерело правоутворення.
- •11. Роль імператорських конституцій у формуванні римської приватноправової системи.
- •12. Загальна характеристика Corpus iuris civilis як основного джерела пізнання римського приватного права. Кодифікація Юстиніана.
- •13.Значення Законів XII таблиць як першоджерела всього римського приватного і публічного права.
- •14. Поняття і види магістратур в Стародавньому Римі.
- •1. За обсягом повноважень магістратів можна поділити на такі категорії:
- •2. За соціальним призначенням розрізняли магістратури:
- •3. За ступенем почесності розрізняли:
- •4. За способом утворення повноважень магістратури поділялися на:
- •15.Причини виникнення державного судочинства у Стародавньому Римі.
- •16.Характерні відмінності легісакційного процесу від екстраординарного.
- •17. Загальна характеристика формулярного процесу.
- •1) Двостадійний процес.
- •2) Претор може надавати чи не надавати суовий захист, керуючись принципом справедливості (aquitas).
- •18.Поняття і види позовів.
- •1. Actio in rem (позов «до речі») та actio in personam (позов до певної особи).
- •19. Особливі засоби преторського захисту.
- •20. Вплив часу на здійснення та захист цивільних прав.
- •1) Законні строки менш тривалі - один рік для спорів про рухоме і два роки в спорах про нерухоме майно. Позовна давність - 30 років;
- •3) Законні строки не переривались і не призупинялись. Позовна давність могла призупинитися й перерватися.
- •21. Поняття і зміст цивільної правосуб'єктності у Стародавньому Римі.
- •22. Правовий стан римських громадян і рабів.
- •23. Відмінність у правовому стані між латинами і перегрінами.
- •24. Відмінність правового становища колонів від правового становища вільновідпущеників.
- •25. Юридичні особи як суб'єкти приватно-правового обороту.
- •26. Характерні особливості сімейного ладу у Стародавньому Римі. Агнатське і когнатське споріднення.
- •27. Поняття шлюбу та форми його укладання.
- •28. Правові відносини між подружжям.
- •29. Правові відносини батьків і дітей. Батьківська влада.
- •30. Поняття і види речових прав. Відмінність речового права від зобов'язального.
- •31. Річ як об'єкт цивільних прав. Класифікація речей.
- •32. Місце інституту володіння в системі речових прав. Посідання.
- •33. Підстави виникнення і припинення володіння.
- •34. Специфіка захисту володіння у римському праві.
- •35. Виникнення і розвиток інституту права власності у Стародавньому Римі.
- •36. Поняття і зміст права власності.
- •37. Види права власності у Стародавньому Римі.
- •38. Право спільної власності та його види.
- •39. Підстави набуття і втрати права приватної власності.
- •40. Цивільно-правові способи захисту права власності.
- •41.Виникнення, поняття і види прав на чужі речі.
- •42. Поняття і види сервітутів.
- •43. Емфітевзис і суперфіцій як речево-правові титули невласника.
- •44.Поняття і зміст заставного права.
- •45.Виникнення, втрата і захист прав з обмеженим змістом правомочностей.
- •46.Цивільно-правове зобов'язання та його роль у приватному обороті.
- •47.Підстави виникнення зобов'язання.
- •48. Юридична характеристика сторін в зобов'язанні.
- •49.Цивільно-правові способи виконання зобов'язань.
- •50. Правові наслідки невиконання зобов'язань.
- •51.Цивільно-правові засоби забезпечення виконання зобов'язань.
- •52.Випадки припинення зобов'язання, крім виконання.
- •53.Поняття і види договорів в римському праві.
- •55.Зміст цивільно-правового договору.
- •56.Порядок укладення договору. Представництво.
- •57.Поняття і види вербальних контрактів.
- •58.Загальна характеристика літеральних контрактів.
- •59.Відмінність договору позики від позички.
- •Позичка
- •60.Особливості римського договору купівлі-продажу.
- •1. Передати проданий товар у власність покупця.
- •2. Передати покупцеві річ належної якості, придатну для використання за призначенням.
- •3. Передати речі в обумовлений строк і в обумовленому місці.
- •1. В момент укладення договору право власності до покупця не переходило. Факт укладення договору лише покладав на продавця обов'язок передати право власності на продану річ покупцеві.
- •2. Покупець ставав власником купленої речі в момент її фактичної передачі.
- •3. Ризик випадкової загибелі проданої речі переходив на покупця в момент укладення договору, тобто ще до того, коли він ставав власником.
- •61.Характерні риси групи договорів найму.
- •62.3Міст прав і обов'язків у договорі доручення.
- •63.Юридична характеристика договору товариства як різновиду консенсуальних контрактів.
- •64.Поняття і види безіменних контрактів.
- •1. Я передаю тобі право власності на річ з метою, аби ти мені передав право власності на іншу річ - do, ut des.
- •2. Я передаю тобі право власності на річ з метою, аби ти виконав певну дію на мою користь, надав мені певну послугу тощо - do, ut, facias.
- •4. Я здійснюю на твою користь певну дію з метою, аби ти здійснив на мою користь також певну дію - facio, ut facias.
- •65. Пакти як підстави виникнення цивільно-правових зобов'язань, та їх види.
- •66.Поняття і види зобов'язань ніби з договорів.
- •67.Місце деліктних зобов'язань в системі позадоговірних зобов'язань.
- •68.Зобов'язання ніби з приватних деліктів.
- •69.Поняття і загальні положення римського спадкового права.
- •70. Основні етапи розвитку римського спадкового права.
- •71.Особливості правонаступництва при спадкуванні за законом.
- •II клас - Батько, мати, повнорідні брати і сестри, інші висхідні родичі і діти братів і сестер за правом представлення
- •III клас - Неповнорідні брати і сестри та їх діти, за правом представлення
- •IV клас - Решта бокових родичів без обмеження ступенів
- •72.Загальна характеристика спадкування за заповітом.
- •73. Здійснення спадкових прав за стародавнім римським правом.
- •74.Специфічні особливості сингулярного наступництва.
1. Предмет та система римського приватного права.
2. Понятгя та загальна характеристика римського публічного права.
3. Рецепція римського приватного права та характерні особливості її етапів.
4. Історична роль римського приватного права та його значення для сучасної юриспруденції.
5. Поняття і види джерел римського права.
6. Звичай як форма правоутворення в Стародавньому Римі.
7. Постанови народних зборів як джерело римського права.
8. Практика преторів як джерело правоутворення.
9. Місце постанов сенату в системі римських правових джерел.
10.Діяльність юристів як джерело правоутворення.
11. Роль імператорських конституцій у формуванні римської приватноправової системи.
12. Загальна характеристика Corpus iuris civilis як основного джерела пізнання римського приватного права. Кодифікація Юстиніана.
13.Значення Законів XII таблиць як першоджерела всього римського приватного і публічного права.
14.Поняття і види магістратур в Стародавньому Римі.
15.Причини виникнення державного судочинства у Стародавньому Римі.
16.Характерні відмінності легісакційного процесу від екстраординарного.
17.Загальна характеристика формулярного процесу.
18.Поняття і види позовів.
19.Особливі засоби преторського захисту.
20.Вплив часу на здійснення та захист цивільних прав.
21.Поняття і зміст цивільної правосуб'єктності у Стародавньому Римі.
22.Правовий стан римських громадян і рабів.
23.Відмінність у правовому стані між латинами і перегрінами.
24.Відмінність правового становища колонів від правового становища вільновідпущеників.
25.Юридичні особи як суб'єкти приватно-правового обороту.
26.Характерні особливості сімейного ладу у Стародавньому Римі. Агнатське і когнатське споріднення.
27.Поняття шлюбу та форми його укладання.
28.Правові відносини між подружжям.
29.Правові відносини батьків і дітей. Батьківська влада.
30.Поняття і види речових прав. Відмінність речового права від зобов'язального.
31 .Річ як об'єкт цивільних прав. Класифікація речей.
32.Місце інституту володіння в системі речових прав. Посідання.
33.Підстави виникнення і припинення володіння.
34.Специфіка захисту володіння у римському праві.
35.Виникнення і розвиток інституту права власності у Стародавньому Римі.
36.Поняття і зміст права власності.
37.Види права власності у Стародавньому Римі.
38.Право спільної власності та його види.
39.Підстави набуття і втрати права приватної власності.
40.Цивільно-правові способи захисту права власності.
41.Виникнення, поняття і види прав на чужі речі.
42.Поняття і види сервітутів.
43.Емфітевзис і суперфіцій як речєво-правові титули невласника.
44.Поняття і зміст заставного права.
45.Виникнення, втрата і захист прав з обмеженим змістом правомочностей.
46.Цивільно-правове зобов'язання та його роль у приватному обороті.
47.Підстави виникнення зобов'язання.
48.Юридична характеристика сторін в зобов'язанні.
49.Цивільно-правові способи виконання зобов'язань.
50.Правові наслідки невиконання зобов'язань.
51.Цивільно-правові засоби забезпечення виконання зобов'язань.
52.Випадки припинення зобов'язання, крім виконання.
53.Поняття і види договорів в римському праві.
54.Умові дійсності цивільних договорів.
55.Зміст цивільно-правового договору.
56.Порядок укладення договору. Представництво.
57.Поняття і види вербальних контрактів.
58.Загальна характеристика літеральних контрактів.
59.Відмінність договору позики від позички.
60.Особливості римського договору купівлі-продажу.
61.Характерні риси групи договорів найму.
62.3міст прав і обов'язків у договорі доручення.
63.Юридична характеристика договору товариства як різновиду консенсуальних контрактів.
64.Поняття і види безіменних контрактів.
65.Пакти як підстави виникнення цивільно-правових зобов'язань, та їх види.
66.Поняття і види зобов'язань ніби з договорів.
67.Місце деліктних зобов'язань в системі позадоговірних зобов'язань.
68.Зобов'язання ніби з приватних деліктів.
69.Поняття і загальні положення римського спадкового права.
70.Основні етапи розвитку римського спадкового права.
71.Особливості правонаступництва при спадкуванні за законом.
72.Загальна характеристика спадкування за заповітом.
73.Здійснення спадкових прав за стародавнім римським правом.
74.Специфічні особливості сингулярного наступництва.
1. Предмет та система римського приватного права.
Поняття сучасного цивільного права можна визначити як сукупність правових норм, що регулюють майнові відносини між учасниками обороту методом юридичної рівності сторін. Сучасне цивільне право регулює також деякі особисті немайнові відносини.
Майнові відносини іншого виду (основані на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони іншій, фінансові, бюджетні, сімейні, трудові, земельні тощо) цивільним правом не регулюються.
Майнові відносини, що складаються в сфері матеріального виробництва і наступного обороту товарів, транспорту вання вантажів, будівництва різноманітних споруд та їх ремонту, побутового обслуговування населення тощо, регулюються цивільним правом і називаються цивільно-правовим.
Цивільне право у Стародавньому Римі складалося з трьох систем: jus civile - цивільне право; jus gentium - право народів; jus practorium - преторське право. Ці три системи в сукупності складали римське цивільне право.
СИСТЕМА РИМСЬКОГО ПРАВА
Публічне право
- Державне право Стародавнього Риму
- Адміністративне право
- Кримінальне право
Приватне право
У Стародавньому Римі
- Цивільне право
- Право народів
- Преторське право
У сучасному праві
- Цивільне право
- Сімейне право
- Торговельне право
2. Понятгя та загальна характеристика римського публічного права.
Римське приватне право протиставлялось jus publicum - публічному праву. В період становлення республіки римська правова система складалася з двох галузей - права приватного і права публічного. Давньоримський юрист Ульпіан (бл. 170-228 pp.) так визначив ці поняття: «Публічне право, яке (стосується) стану Римської держави, приватне, що (стосується) вигоди окремих осіб» (Д. 1.1.2)* Ульпіан пояснював, що слід розрізняти вигоду громадську і вигоду приватних осіб. Якщо йдеться про державний інтерес, правовий статус держави чи її органів або окремих посадових осіб, регулювання відносин, які мають суспільний інтерес, то це галузь публічного права. Якщо ж мова йде про інтерес окремих приватних осіб, майнові відносини між ними, їх правовий статус в
зв'язку з цим, - це сфера приватного права. Отже, на думку Ульпіана, критерієм розмежування приватного і публічного права є характер інтересів. Якщо право захищає інтереси держави, то це публічне право, якщо ж воно захищає інтереси приватних осіб, то приватне право. Природно, слід мати на увазі, що йдеться про право рабовласницького суспільства, в якому інтереси приватних осіб були також далеко неоднакові і часто між собою не співпадали.
3. Рецепція римського приватного права та характерні особливості її етапів.
РЕЦЕПЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА - запозичення з елементів римського права деякими європейськими країнами, яке розпочалося в XII ст. і активно проводилося в XV - XVI ст. Р.р.п. привела до того, що в багатьох країнах римське приватне право стало чинним, а в інших справило великий вплив на формування національного цивільного права. Головною причиною Р.р.п. у феодальній Європі, стало поширення товарних відносин. Існуюче феодальне право не мало норм, що регулюють договірні відносини. Натомість римське право містило положення, які давані юридичне визначення реаліям виробничих зв'язків товарного господарства. Р.р.п. створювала єдину загальноєвропейську базу для розвитку торгівлі, на противагу партикуляризму звичаєвого права. Для королівської влади привабливість римського права полягала в тому, що воно містило державно-правові положення, які обґрунтовували абсолютизм, тобто слугувало боротьбі із феодальною роздробленістю. Вивчення римського права розпочалося в XI ст. Зокрема, в Болонському університеті діяла школа глосаторів. У Франції в XII - XIII ст. римське право викладалося в університетах. У XVI ст. утворилася так звана історична школа права, представники якої намагалися тлумачити окремі інститути римського права на основі загальних даних історії. У XV - XVI ст. видаються підручники, довідники, словники, що сприяло Р.р.п. Зростання авторитету римського права призвело до його поширенню в Німеччині, Франції та інших державах Європи. В Англії Р.р.п. була сприйнята лише в окремих положеннях. Тут римське право вплинуло на встановлення різниці між особистим та речовим правом, на правовий режим рухомого майна та деякі інші інститути. Р.р.п. відбувалася в різних країнах континенту з різною інтенсивністю, але всюди мала великий вплив на розвиток права. Наприклад, багато норм римського приватного права містяться в цивільних кодексах Франції (1804 р.) та Німеччини (1896 p.). Внаслідок багатовікової Р.р.п., в Європі (за винятком Великої Британії та Скандинавії) сформувався відносно однорідний правовий простір, що має назву романо-германська правова система.