- •Література----------------------------------------------- 34
- •1 Мета , завдання і об'єм курсової роботи
- •2 Методика побудови математичних моделей типових об'єктів в нафтовій і газовій промисловості
- •2.1 Методика побудови математичної моделі гідравлічного об'єкта
- •2.2 Методи побудови моделі процесу перемішування рідини
- •2.3 Методика побудови математичної моделі теплового об'єкта
- •3 Лінеаризація математичної моделі ко
- •Визначення матричних передавальних функцій моделі
- •Аналогічно можуть бути знайдені інші передавальні функції Wij(p) . В результаті можна отримати матричну передавальну функцію ко :
- •5 Дослідження лінеаризованої математичної моделі керованого об'єкту
- •5.1 Метод фундаментальної матриці системи Систему диференційних рівнянь (4.1) подамо в матричній формі :
- •5.2 Метод матричної передавальної функції
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток b
- •B.1 Складання математичної моделі керованого об'єкту .
- •B.2 Лінеаризація диференційних рівнянь ко
- •B.3 Визначення матричної передавальної функції ко
- •B.4 Дослідження математичної моделі лінеаризованого об'єкту
- •Таким чином
- •B.6 Дослідження математичної моделі лінеаризованого об'єкту методом передавальної функції Рівняння (b.12) запишемо в такому вигляді
- •B.7 Дослідження математичної моделі лінеаризованого об'єкту числовим методом
- •Додаток г
- •Додаток д
- •Додаток е
2.2 Методи побудови моделі процесу перемішування рідини
В ємність (рис.2.2) поступають дві рідини , які ідеально перемішуються . Температура першої рідини Т1 , а другої – Т2 . Оскільки рідини в ємності ідеально перемішуються , то температура рідини в усіх точках ємності і на її виході однакова . Задачею регулювання є підтримання постійних в ємності температури Т і рівня Н .
Рисунок 2.2 – Схема апарату ідеального перемішування
Припустимо , що рівень рідини регулюється зміною витрати Q1 , а температура – зміною Q2 .
Отже , вхідними величинами будуть Q1 і Q2 , а вихідними – Н і Т .
Побудовану математичну модель будемо вести при таких припущеннях :
процес протікає при постійному тискові ( поверхня рідини з'єднана з атмосферою ) ;
переміщують одинакові рідини з різними температурами , так що Т2 Т1 ;
втратами рідини внаслідок випаровування нехтуємо ;
відсутній теплообмін між рідиною і навколишнім середовищем ;
температура Т1 і Т2 постійні ;
теплоємність рідини не залежать від температури .
При математичному описі КО будемо спиратись на рівняння матеріального і енергетичного балансів .
Спочатку запишемо рівняння матеріального балансу на основі (2.2) і (2.12).
Енергетичний баланс виражається рівнянням , яке подібне до рівняння (2.2):
(швидкість зміни ентальпії )=(прихід тепла )-(відхід тепла ) (2.13)
Зауважимо , що коли над системою не виконується робота зовнішніх сил , то ентальпію в рівнянні (2.13) можна замінити кількістю тепла .
Визначимо складові рівняння (2.13):
тепло рідини в ємності –V0T;
тепло , яке поступає в ємність за одиницю часу з потоками : Q1-Q1cT;
Q2-Q2cT2;
тепло ,що відводиться з ємності з потоком Q-QcT.
Підставивши ці складові в рівняння теплового балансу (2.13) , матимемо
або
де Q визначається формулою (2.12) . Тобто
.
(2.14)
Таким чином , рівняння (2.12) і (2.14) утворюють математичну модель КО .
2.3 Методика побудови математичної моделі теплового об'єкта
На рис.2.3 показана ємність з електронагрівачем , напругу на якому можна регулювати за допомогою тиристорного регулятора ТР . В ємність подається потік рідини Q1 , а відбирається Q2 . Витрату Q1 можна регулювати за допомогою регулюючого органу з характеристикою .
Рисунок 2.3 – Схема ємності з електропідігрівачем
Задачею регулювання є підтримання постійних в ємності температури Т і рівня Н. Отже, вхідна величина це витрати Q1 і струм І, а вихідні величини Т,Н .
Побудову математичної моделі будемо вести при таких припущеннях :
нагрівається ідеальна однофазна рідина (її густина не залежить від температури і тиску) ;
потік тепла від джерела до рідини не залежить від температури середовища , що нагрівається ;
нехтуємо втратами тепла на тертя і завихрення рідини ;
в ємності відбувається ідеальне перемішування рідини так , що температура в ємності дорівнює її температурі на виході ;
нехтуємо теплообміном між рідиною і навколишнім середовищем ;
тиск Р1 , а також температура Т1 – постійні .
Об'єм рідини в ємності позначимо через V . Зміна об'єму рідини підпорядковується рівнянню :
.
Об'ємні витрати визначимо з рівнянь :
(2.15)
.
(2.16)
Оскільки поперечний переріз ємності постійний , то V=SH і dv/dt=SdH/dt і
.
(2.17)
Тепловий баланс для рідини визначається рівнянням (2.13) , в якому прихід тепла - тепло рідини , яке поступає з потоком Q1 , тепловий потік від електронагрівача до рідини – тепло , що відводиться з потоком Q2 .
Отже
,
(2.18)
де С – теплоємність рідини ; - її густина ;R – опір електронагрівача .
Величини Q1 і Q2 визначаються з рівнянь (2.15) і (2.16) . Таким чином рівняння (2.17) і (2.18) описують динамічні властивості КО при прийнятних допущеннях .
