КР. ХКТК .ТО-410.505050202.17	Арк.
		Покусай П.І.
Змн.	Арк.	№Докум.	Підпис	Дата

ВСТУП

Економіка, як і кожна наука, має свої закони, правила, принципи, за

якими розвивається. Вона розглядає усі сфери людського буття, так чи інакше

відображає усі процеси, які відбуваються в суспільстві, — від політичних до

культурних, тому вивчення її передбачає застосування здобутків практично всіх

предметів, які вивчаються у школі. Найтісніше економіка пов'язана з такими

науками, як математика, право, соціологія, географія, історія, політологія,

психологія. Географічні знання дають змогу з'ясувати роль природних умов,

сировинних ресурсів, соціальних факторів різних територій у розміщенні

виробництва товарів та послуг. Вивчення історії допомагає виявляти

закономірності становлення й розвитку господарства і з'ясувати умови

формування світової економіки.

Під організацією виробництва розуміється координація і оптимізація в

часі і просторі всіх матеріальних і трудових елементів виробництва з метою

досягнення у визначені строки найбільшого результату з найменшими

затратами.

Перехід на ринкові відносини кардинально міняють погляд на

організацію виробництва, яка створює умови для найкращого використання

техніки і людей в процесі виробництва і тим самим підвищує його

ефективність.

На перший план в організації виробництва висувається нова мета

виробництва, яка дає змогу в любий момент перебудувати виробництва на

випуск інших видів продукції при зміні попиту на неї з найменшими витратами,

а також це повинно бути виробництво високої культури, яке створює умови для

випуску високоякісної продукції точно у визначені терміни, яка може бути

конкурентоспроможною на ринку.

Сучасне підприємство оснащене дорогим і різноманітним обладнанням, автоматизованими системами, поточними лініями. Для надійної роботи обладнання необхідне систематичне його технічне обслуговування, виконання ремонтних робіт та заходів із технічної діагностики.

Ремонт — це процес відновлення початкової дієспроможності устат-кування, яку було втрачено в результаті виробничого використання, часткове або повне відновлення ресурсу обладнання.

Склад і структура ремонтного господарства залежить від загальної та виробничої структури підприємства, характеру засобів праці, обсягу ремонтних робіт, рівня спеціалізації та інших факторів. Підрозділи, що входять до складу ремонтного господарства, здійснюють технічне обслуговування та ремонт засобів праці, монтаж і введення в дію нового устаткування, виготовлення запасних частин і нестандартного обладнання, модернізацію діючих машин та устаткування.

Під технічним обслуговуванням розуміють усунення дрібних нес-правностей засобів праці, проведення оглядів стану окремих вузлів та агрегатів, здійснення заміни мастила та регулювання певних механізмів. Планові ремонти залежно від обсягу, складності й терміну проведення робіт поділяються на капітальні, поточні, середні.

Капітальний ремонт - це найбільший за обсягом і складністю вид ремонту. Він передбачає повне розбирання; ремонт спрацьованих деталей та вузлів (у тому числі базових); заміна тих, що не підлягають ремонту; регулювання й випробування під навантаженням. У процесі поточного ремонту замінюються або відновлюються окремі деталі (вузли) засобів праці, проводяться регулювальні операції.

Середній ремонт передбачає часткове розбирання обладнання, заміну спрацьованих вузлів, випробування та регулювання.

Поточний ремонт полягає в заміні невеликої кількості зношених деталей, а також у регулюванні обладнання. Він забезпечує дієздатність обладнання до наступного планового ремонту.

1 Організаційна частина

1.1 Характеристика обладнання. Вибір структури ремонтного циклу

Структура ремонтного циклу – це перелік всіх ремонтів , що увійшли до ремонтного циклу, та порядок їх виконання. Вона залежить від характеристики обладнання і приймається згідно з додатком А.

У цьому розділі дати характеристику обладнання , яка визначає структуру ремонтного циклу. Для верстатів це : вага, клас точності , для ковально-пресового обладнання: зусилля.

Вертикально-свердлильний верстат 2Е118Ф2, вага 1720 кг., клас точності Н , категоріїї ремонтної складності: Rм = 11,5, Rе = 47, Rд = 9,5.

Структура ремонтного циклу: КР-ПР-ПР-СР-ПР-ПР -КР

Кількість ремонтів в циклі:

- середніх - 1,

- поточних - 4,

- кількість планових оглядів в міжремонтному періоді - 1.

2. Визначення тривалості ремонтного циклу, міжремонтного та

міжоглядового періодів

Тривалість ремонтного циклу - це кількість годин оперативного часу роботи обладнання, протягом якого виконують усі ремонтні роботи, що передбачені структурою ремонтного циклу.

Вона визначається для верстатів за формулою:

Тц.р.= 16800∙Ком∙Км.н.∙Кт.с.∙Кк.с.∙Кв∙Кд (1.1)

Де 16800 - постійне число, що характеризує кількість годин оперативного часу роботи верстата-еталона, протягом якого виконують усі ремонтні роботи циклу;

Ком - коефіцієнт, який залежить від матеріалу, що обробляють;

Км.н. - коефіцієнт, який залежить від матеріалу інструменту;

Кт.с - коефіцієнт класу точності верстата;

Ккс. - коефіцієнт категорії маси верстата;

Кв - коефіцієнт віку верстата;

Кд - коефіцієнт, що характеризує довговічність верстата.

Тц.р.= 16800∙1∙1∙1∙1∙1∙1=16800 год.

Для ковально-пресового обладнання тривалість ремонтного циклу визначається за формулою :

Тц.р.= 10000 Кр.о. Кв Кд, (1.2)

де 10000- постійне число ( для еталону ),годин;

Кр.о.-коефіцієнт, що характеризує ремонтні особливості обладнання ;

Кв- коефіцієнт віку обладнання;

Кд - коефіцієнт, що характеризує довговічність обладнання .

Для літейного обладнання тривалість ремонтного циклу визначається за формулою :

Тц.р.=6000Кр.о.Кв, (1.3)

де 6000- постійне число ( для еталону ),годин;

Кр.о.-коефіцієнт, що характеризує ремонтні особливості обладнання;

Кв- коефіцієнт віку обладнання.

Значення коефіцієнтів приймаємо згідно з характеристикою обладнання з додатка Б.

Тривалість ремонтного циклу в роках з урахуванням коефіцієнту завантаження визначається за формулою:

Т_ц.р.рок.= (1.4)

де F_д - дійсний фонд роботи обладнання, годин;

К_з - коефіцієнт завантаження. Прийняти Кз=0,8 - 0,85.

Міжремонтний період(Тмр) - це період оперативного часу роботи обладнання між двома ремонтами, що виконується послідовно. Розраховується в місяцях.

Т_ц.р.рок.= р.

Тривалість міжремонтного періоду визначається за формулою:

Т_мр= (1.5)

де П_с.р. - кількість середніх ремонтів(із структури ремонтного циклу);

П_п.р. - кількість поточних ремонтів.( із структури ремонтного циклу);

12-кількість місців у році

Т_мр= міс.

Міжоглядовий період (Тмс) - це період оперативного часу роботи обладнання між двома плановими оглядами, або оглядом та ремонтом. Розраховується в місяцях.

Тривалість міжоглядового періоду визначається за формулою:

Т_мо= (1.6)

де П_о - кількість оглядів в структурі ремонтного циклу.

Розраховану тривалість міжремонтного та міжоглядового періодів округлити так, щоб вони були рівні (однакові) протягом ремонтного циклу.

Т_мо= міс.

Приймаємо: Т_мр=10 міс. ; Т_мс=5 міс..