ЛЕКЦІЯ №3

Тема 1.3. Основні заходи щодо запобігання нещасних випадків на виробництві. Класифікація нещасних випадків.

Тема 1.4. Організація роботи з охорони праці в екологічних організаціях. Система управління охорони праці в організаціях і на підприємствах.

План заняття

1. Класифікація нещасних випадків.

2.Порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві.

3.Заходи, направлені на попередження травматизму.

4.Система управління охорони праці в організаціях і на підприємствах.

5.Державний та відомчий нагляд за безпечним виробництвом

6.Права, обов'язки та відповідальність керівників за стан охорони праці.

1. Класифікація нещасних випадків

Травма, отримана працюючим на виробництві і викликана порушенням вимог безпеки, називається виробничою, а явище, що характеризується сукупністю виробничих травм, - виробничим травматизмом. Короткий інтервал часу, коли працівник одержує виробничу травму, називають небезпечним періодом, а простір, у межах якого це може відбутися, - небезпечною зоною. Умовно виділяють зони першого і другого роду. Для небезпечної зони першого роду характерні чіткі контури і визначені розміри, вони присвячені за часом до визначеного виробничого процесу. Для небезпечної зони другого роду контури і розміри, важко визначні, а чіткої приуроченості їх у часі до виробничого процесу не спостерігається.

Крім нещасних випадків на виробництві розрізняють невиробничі нещасні випадки і нещасні випадки в побуті.

До невиробничих нещасних випадків відносяться випадки що трапились:

• У шляху на чи роботу з роботи, за винятком випадків, що трапились в шляху на транспорті, наданому підприємством;

• При виконанні яких-небудь дій в інтересах організації, але не за вказівкою адміністрації і у вільний від роботи час;

До побутових нещасних випадків відносяться випадки, що трапились при виконанні домашніх робіт, при використанні побутових електроприладів, а також при стихійних лихах.

По ступені ваги розрізняють нещасні випадки з легким, важким і смертельним результатом. Ступінь ваги травми встановлюється працівниками лікувальних установ по запиті адміністрації підприємства. По числу потерпілих розрізняють одиночні і групові нещасні випадки.

Характерна риса нещасних випадків - раптовість і короткочасність періоду їхнього виникнення.

2. Порядок розслідування й обліку нещасних випадків на виробництві.

Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах проводитися власником або уповноваженим їм органом відповідно до «Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Очевидець нещасного випадку або сам потерпілий повинен доповісти керівникові робіт чи іншому керівникові, і вжити заходів до надання долікарської допомоги. Необхідно терміново організувати медичну допомогу потерпілому, зберегти до прибуття комісії із розслідування обстановку на робочому місці, а також повідомити керівника підрозділу підприємства, власника підприємства.

Для проведення розслідування нещасного випадку, унаслідок якого працівник втратив працездатність на один день і більше, керівник підприємства призначає комісію, до складу якої входити керівник (спеціаліст) служби з охорони праці - голова комісії, керівник структурного підрозділу підприємства (головний спеціаліст), представник профспілки, лікар з гігієни праці санепідемстанції.

Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням, оформленням та обліком нещасних випадків, виконання заходів і усунення причин, які спричинили випадки, проводяться органами державного управління та нагляду за охороною праці.

За результатами роботи комісії складається акт (форма Н-1), до акта додається пояснення очевидців, документи, що характеризують стан робочого місця із зазначенням небезпечних і шкідливих факторів, медичний висновок про наявність алкоголю в організмі потерпілого. Нещасні випадки, які оформлені актом Н-1, реєструються в спеціальному журналі. Протягом доби після закінчення розслідування керівник підприємства затверджує 5 примірників акта за формою Н-1. Акти надсилаються керівникові цеху або структурного підрозділу (головному спеціалістові), державному інспектору з нагляду за охороною праці, профспілковій організації, керівникові (спеціалісту) служби охорони праці. Копія акта в разі гострого професійного отруєння (захворювання) надсилається до санепідемстанції. Акт із матеріалами розслідування зберігається на підприємстві протягом 45 років, інші примірники акта та копії - не менше 2 років, тобто доти, доку всі намічені профілактичні заходи не будуть здійснені. Якщо підприємство ліквідується, то всі акти, що зберігаються 45 років, передаються правонаступникові, а якщо він відсутній - до державного архіву на збереження.

Якщо власник підприємства відмовляється складати акт про нещасний випадок або потерпілий не згоден із змістом акта, питання вирішуються комісією трудових справ.