
- •Тема 6: Персонал і оплата праці
- •1.1. Основні дефініції економічної категорії “персонал підприємства” (самостійно)
- •2 До складу охорони включаються працівники сторожової та пожежної служби підприємств.
- •1.2. Основи планування потреби в персоналі підприємства
- •2. Планування чисельності працюючих завершується розробкою заходів з підготовки кадрів і підвищення їх кваліфікації.
- •2. Економію витрат праці по кожному чиннику визначають співставленням витрат праці (чисельності працюючих) на плановий обсяг продукції при старих (базисних) та нових планових умовах виробництва.
Тема 6: Персонал і оплата праці
1.1. Основні дефініції економічної категорії “персонал підприємства” (самостійно)
Найбільш важливим елементом потенціалу підприємства є його персонал або кадри.
Персонал (кадри) підприємства — це сукупність працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають досвід практичної діяльності і забезпечують господарську діяльність суб’єкта господарювання.
Примітка: Крім працівників, які працюють на постійній основі у виробничо-господарській діяльності підприємства, часто беруть участь інші працездатні особи, що працюють тимчасово на підставі трудового договору (контракту).
В залежності від функцій, які виконують працівники на підприємстві, вони поділяються на дві групи:
— персонал основної діяльності (у промисловості — промислово-виробничий персонал: працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, науково-дослідних структурних підрозділів та лабораторій, заводоуправління, складів, охорони — тобто всі, хто зайняті у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні);
— персонал неосновної діяльності (у промисловості — працівники структур, які належать підприємству, але не пов’язані безпосередньо із процесами промислового виробництва, тобто житлово-комунального господарства, навчальних та медичних закладів, дитячих садків та ясел, культурно-побутових установ тощо).
Класифікація персоналу підприємства (в залежності від характеру функцій, що виконуються):
— керівники — це працівники, що займають керівні посади на підприємствах та їх структурних підрозділах, а також їх заступники;
— спеціалісти — це працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи (інженери, економісти, бухгалтери, інспектори, психологи, соціологи, фізіологи, техніки, нормувальники, юрисконсульти);
— службовці — це працівники, що виконують суто технічну роботу і займаються діловодством, обліком, контролем, господарським і технічним обслуговуванням (діловоди, обліковці, секретарі-друкарки, креслярі, стенографісти, касири);
— робітники — це категорія персоналу, яка безпосередньо зайнята у процесі створення матеріальних цінностей, виконання робіт та надання послуг;
Примітки: 1. Робітники поділяються на робітників основного виробництва (основних) — безпосередньо зайнятих виконанням технологічних операцій із виготовлення продукції, і робітників допоміжного виробництва (допоміжних) — які виконують різноманітні допоміжні або підсобні операції (двірники, прибиральниці, охоронці, кур’єри);
2 До складу охорони включаються працівники сторожової та пожежної служби підприємств.
— учні — це особи, котрі проходять професійну підготовку на підприємстві за системою бригадного та індивідуального навчання.
При здійсненні господарської діяльності важливе значення має розподіл персоналу підприємства за професіями та спеціальностями.
Професія — це особливий вид трудової діяльності, здійснення якої потребує певних теоретичних знань та практичних навичок.
Спеціальність — це різновид трудової діяльності в межах даної професії, який має специфічні особливості та потребує від працівника додаткових (спеціальних) знань та навичок.
Працівники кожної професії та спеціальності розрізняються рівнем кваліфікації.
Кваліфікація — це рівень знань та трудових навичок, необхідний для виконання робіт певної складності за відповідною професією чи спеціальністю.
Кваліфікована праця — праця, що потребує спеціальної підготовки працівників, знань, умінь і навичок для виконання певних видів робіт.
За рівнем кваліфікації робітники виконують різні за складністю роботи і мають неоднакову професійну підготовку та поділяються на чотири групи:
— висококваліфіковані — виконують особливо складні та відповідальні роботи (наприклад, ремонт і наладка складного обладнання тощо) і мають великий практичний досвід;
— кваліфіковані — виконують складні роботи, (наприклад, метало- та деревообробні, ремонтні, будівельні тощо) і мають значний досвід роботи;
— малокваліфіковані — виконують нескладні роботи (деякі складальні, технічний нагляд тощо) і мають певний досвід роботи;
— некваліфіковані — виконують допоміжні та обслуговуючі роботи (вантажники, прибиральники, гардеробники) і не потребують спеціальної підготовки.