Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
метод вказ-1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
4.13 Mб
Скачать

5Лабораторна робота № 5

ДОСЛІДЖЕННЯ ОДНОКАСКАДНОГО ТРАНЗИСТОРНОГО ПІДСИЛЮВАЧА ІЗ СПІЛЬНИМ ЕМІТЕРОМ

МЕТА РОБОТИ: експериментально дослідити основні характеристики підсилювального каскаду з спільним емітером (СЕ).

  1. Короткі теоретичні відомості

Транзисторним підсилювачем називається електронний пристрій, призначений для збільшення потужності електричних сигналів без зміни їх частоти і форми. Ці функції можна виконати за допомогою підсилювальних елементів-транзисторів. Найбільш поширеною є схема підсилювального каскаду на транзисторі з СЕ, яка забезпечує вели­кий коефіцієнт підсилення напруги , струму та потужності Кр (рис. 5.1). Через це розрізняють підсилювачі напруги, струму, потужності. До основних характеристик відносяться: коефіцієнт підсилення; вхідний опір; вихідний опір; коефіцієнт корисної дії; частотна характеристика (залежність модуля коефіцієнта підсилен­ня від частоти); фазова характеристика (залежність зсуву фаз між вхідними і ви­хідним сигналом від частоти); коефіцієнт частотних спотворень на заданих частотах.

Рисунок 5.1 – Електрична схема підсилювача змінного струму

Міжкаскадний зв’язок в RС-підсилювачі на транзисторах з СЕ здійснюється за допомогою активного опору Rн і розділюючого кон­денсатора СР2. Принцип роботи транзисторного підсилювача полягає в тому, щоб найменша зміна напруги , яка прикладається між базою і емітером, викликає велику зміну струму емітера і, як наслідок, зміну струму колектора . Таким чином, вхідна напруга керує струмом колектора, який створює необхідні коливання напруги на навантаженні в колекторній ланці.

Дільник на опорах і забезпечує подачу на базу тран­зистора необхідної напруги зміщення. Опір Re служить для темпе­ратурної стабілізації робочої точки.

Роздільні конденсатори Ср1 і Ср2 запобігають протіканню постій­них складових базового і колекторного струмів. Конденсатор Се усу­ває від’ємний зворотній зв’язок по змінній напрузі, який приво­дить до зменшення коефіцієнта підсилення. Режим підсилення підси­лювача, а саме, клас підсилення, нелінійні викривлення і ККД, виз­начаються струмом, який протікає через транзисторний каскад.

Від’ємне зміщення на базу транзистора подається від джерела з подільника напруги R1 і R2.

Підбір напруги джерела , опору подільника і опору Rе, забезпечується необхідний режим підсилення по постійному струму.

В області низьких частот еквівалентна схема показана на рис. 5.2.

Рисунок 5.2 – Еквівалентна схема підсилювача змінного струму

В області НЧ зменшення підсилення проходить за рахунок впливу ємностей С1, С2 і Се, а саме збільшення ємностей приводить до зменшення вхідного струму і коефіцієнта підсилення К1 і Кu. Збільшення опору конденсатора Се збільшує зворотній зв’язок по змінному стру­мі через опір RЕ.

Завал частотної характеристики на НЧ обумовлений постійною часу

(5.1)

Нижня гранична частота смуги пропускання визначається постійною часу за формулою:

. (5.2)

Впливом С2 і Се нехтується.

Для розрахунку коефіцієнтів підсилення струму, напруги й потуж­ності існують формули:

(5.3)

(5.4)

(5.5)

В схемі з СЕ і

  1. Завдання для самостійної підготовки

    1. Вивчити теоретичні відомості про роботу підсилювального каскаду в області НЧ, СЧ, і ВЧ, в режимі малого, великого та імпульсного сигналів.

    2. Дати відповіді на контрольні питання.

    3. Обчислити номінали резисторів і конденсаторів в даній схемі, підібравши транзистор.

    4. Розрахувати і побудувати характеристику від частоти.

    5. Як визначити вхідний і вихідний опори підсилювача?

  2. Лабораторне завдання

    1. Ознайомитися з принципом роботи вимірювальних приладів, що ви­користовуються в роботі.

    2. Зняти залежність коефіцієнта підсилення при умові зміни вели­чин вхідних і вихідних елементів схеми, зокрема вхідних і вихідних опорів.

    3. Побудувати амплітудну залежність підсилювача і визначити за нею допустиму амплітуду вхідних сигналів.

    4. 3няти амплітудно-частотну характеристику підсилювача і визначи­ти за нею смугу пропускання.

    5. Результати експерименту зобразити графічно.

  3. Контрольні запитання

    1. Чим зумовлюється залежність коефіцієнта підсилення від частоти?

    2. Що таке режим при постійному струму транзистора і як він забезпечується?

    3. Нелінійні спотворення сигналів у підсилювачах і способи їх усу­нення.

    4. Як вибрати робочу точку на вихідній характеристиці транзистора?

    5. Яка різниця в роботі транзисторного підсилювача на НЧ і СЧ?

    6. Чим відрізняться підсилювальний каскад струму від підсилюючого каскаду напруги і потужності?

    7. Що таке власні шуми підсилювача?