- •А.М. Кривошеєв, а.І. Приходько, в.М. Петренко, р.В.Сергієнко Військова топографія
- •Розділ 1 топографічні карти
- •1.1 Загальні відомості про топографічні карти
- •1.1.1 Геометрична сутність картографічного зображення поверхні Землі на картах і планах
- •1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
- •1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі
- •1.2 Масштаби топографічних карт. Визначення і відкладення відстаней на карті
- •1.2.1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний масштаби. Величини масштабу. Визначення відстаней на карті з використанням лінійного і числового масштабів
- •1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
- •1.2.3 Способи вимірювання на топографічних картах прямих, кривих і ламаних ліній. Визначення і відкладення відстаней по карті різними способами
- •1.3 Зображення рельєфу і місцевих предметів на топографічних картах
- •1.3.1 Суть зображення рельєфу місцевості на картах горизонталями. Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками
- •1.3.2 Абсолютні і відносні висоти точок на карті
- •1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
- •1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
- •1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
- •1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
- •1.4.2 Вивчення місцевості по карті
- •1.4.3 Вивчення умов спостереження і маскування
- •1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
- •1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
- •1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
- •1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
- •Питання для повторення і самоконтролю, задачі
- •Розділ 2 системи координат
- •2.1 Системи географічних та прямокутних координат
- •2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
- •2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
- •Визначення географічних координат по карті
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення і контролю, задачі
- •Розділ 3 система кутових вимірів, що застосовується в артилерії
- •3.1 Кути, що застосовуються в артилерії та військовій топографії
- •3.1.1 Початкові напрямки та кути, що застосовуються в артилерії. Взаємозв’язок між ними
- •Приклади
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні
- •Розв’язання:
- •Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
- •Приклад. Розв’язання задачі за допомогою табл. 3.3 Розв’язання:
- •Визначення зближення меридіанів за графіком.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення величини магнітного схилення.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
- •Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою
- •3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
- •3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
- •3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
- •Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміра
- •3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 4 орієнтування на місцевості по карті і без карти
- •4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
- •4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі
- •4.1.2 Призначення і будова артилерійського компасу. Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів
- •4.2 Орієнтування на місцевості по карті
- •4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
- •4.2.2 Визначення свого місцезнаходження різними способами
- •Рекогносціювання
- •Питання для повторення і задачі
- •5.1.1 Визначення координат точок ходами
- •5.1.2 Визначення координат точок прямою засічкою
- •5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
- •5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
- •5.2.1 Визначення координат точок за допомогою приладів
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •5.2.2 Визначення координат точок за допомогою топоприв’язувача
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Закінчення
- •Глосарій
- •2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
- •Характерні ознаки пухких ґрунтів
- •3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів
- •4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості
- •В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
- •Додаток б нормативи для топогеодезичних підрозділів
- •Додаток в обробка результатів польових вимірювань під час визначення координат стартових (вогневих) позицій
- •Список використаної літератури
- •Військова топографія
4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості
а) приблизна швидкість руху по цілині на підйом за умови сухого твердого ґрунту, км/год.
Крутизна схилів |
3-50 |
6-100 |
11-150 |
16-200 |
Засоби пересування |
||||
Колісні машини |
20-15 |
15-12 |
12-8 |
8-5 |
Гусеничні тягачі (з причепом) |
12-10 |
10-7 |
7-5 |
5-3 |
Танки і самохідно-артилерійські установки |
15-12 |
12-10 |
10-6 |
6-4 |
Пішоходи |
5-4 |
4-3 |
3-2,5 |
2,5-2 |
Час, що потрібний на здійснення маршу у горах по дорогах, визначається із розрахунку середньої швидкості руху 20-25 км/год. вдень і 15-20 км/год. вночі.
На розмоклих глинистих, льосових ґрунтах, чорноземних, бурих і сірих лісових ґрунтах швидкість руху знижується на 25-50%.
б) приблизна швидкість руху по сніговій цілині, км/год.
Глибина снігового покриву |
20 см |
50 см |
80 см |
Максимальна глибина снігу м,що долається |
Засоби пересування |
||||
Колісні машини |
6 - 10 |
Рух неможливий |
0,30 – 0,35 |
|
Бронетранспортери (колісні) |
12 |
8 |
Неможливо |
0,35 - 0,40 |
Гусеничні машини: 20-40 т 50-60 т |
20 - 25 25 -30 |
10 - 12 12 - 15 |
4 - 5 5 - 6 |
0,80 1,00 |
Пішоходи |
3 - 4 |
1,5 - 2 |
- |
0,50 - 0,60 |
Продовження додатку А
В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
Види техніки |
Доступна висота стінок, м |
Доступна ширина канав |
Танки і САУ |
до 0,85 |
до 2,4 |
Трактори і тягачі без причепів |
до 0,4 – 0,6 |
до 1,6 – 2,0 |
Примітка. Висоту стінки (h) і ширину канави (а), які долають танки, можна наближено визначити за формулою
h = 0,1(2l – m), (А1)
де l – довжина танка,
m – висота танка, м.
г) прохідність річок у брід
Підрозділ, що переправляється, засоби переправи |
Максимальна глибина броду, м, якщо швидкість течії |
||
до 1 м/с |
до 2м/с |
більше 2 м/с |
|
Підрозділи у пішому порядку |
1,0 |
0,8 |
0,6 |
Автомобілі: |
|
|
|
легкові і вантажні до 2 т |
0,6 |
0,5 |
0,4 |
вантажні 3 -3,5 т |
0,8 |
0,7 |
0,6 |
вантажні 5 т |
0,9 |
0,8 |
0,7 |
Гусеничні артилерійські тягачі |
1,0 |
0,9 |
0,8 |
Танки середні і САУ |
1,2 |
1,1 |
1,0 |
Танки важкі |
1,5 |
1,4 |
1,3 |
Примітка. 1 Під час герметизації двигуна глибина броду для автомобілів може бути збільшена приблизно у 1,5 раза.
2 Крутизна спуску у воду не повинна перевищувати для транспортних машин 10-150, для танків 20-250. Крутизна підйому під час виїзду із води для транспортних машин 4-60, для танків 10-150.
д) прохідність річок по льоду
Засоби пересування |
Мінімальна товщина льоду, см ( якщо середня температура протягом трьох діб не менше) |
Мінімально допустима відстань між машинами, м |
||
- 100 і нижче |
Від -100 до 00 |
00 і вище (короткочасна відлига) |
||
Колісні машини вагою: |
|
|
|
|
5 т |
22 |
21 |
28 |
15 |
10 т |
28 |
31 |
35 |
20 |
15 т |
36 |
40 |
45 |
25 |
Гусеничні машини вагою: |
|
|
|
|
20 т |
40 |
44 |
50 |
25 |
40 т |
57 |
63 |
71 |
40 |
60 т |
70 |
77 |
88 |
45 |
е) приблизна прохідність незамерзлих суцільних торф’яних боліт
Засоби пересування |
Гусеничні машини ( т) |
Колісні машини |
||
Щільність (вологість) торфу і наближений спосіб її визначення |
||||
50-60 |
20-40 |
10-20 |
||
Дуже щільний (слабо вологий): під час стискання торфу у руці не відчувається зменшення його об’єму, вода не виділяється |
Проходять |
Найчастіше не проходять |
||
Продовження додатку А
Щільний (середньовологий): у руці торф стискається незначно, вода виділяється, але не стікає з руки, маса між пальцями майже не протискається |
Не проходять |
Проходять |
Не проходять |
Пухкий (вологий): під час стискання торф значно зменшується в об’ємі, вода виділяється краплинами, маса продавлюється між пальцями |
Не проходять |
Проходять |
Не проходять |
Дуже пухкий (сильно вологий): під час стискання торфу, у руці вода стікає цівкою, маса протискається, частково розтікається |
Не проходять |
||
ж) приблизна прохідність замерзлих боліт
Мінімально допустима товщина промерзлого шару болота, см |
Болота з трав’янистою рослинністю |
Болота з моховою рослинністю |
Засоби пересування |
||
Колісні машини вагою: |
|
|
5 т |
10-12 |
15-17 |
10 т |
15-17 |
17-20 |
Гусеничні машини вагою: |
|
|
15-20 т |
16-18 |
25 |
25-35 т |
20-25 |
30-35 |
40-60 т |
35-40 |
45 |