- •А.М. Кривошеєв, а.І. Приходько, в.М. Петренко, р.В.Сергієнко Військова топографія
- •Розділ 1 топографічні карти
- •1.1 Загальні відомості про топографічні карти
- •1.1.1 Геометрична сутність картографічного зображення поверхні Землі на картах і планах
- •1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
- •1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі
- •1.2 Масштаби топографічних карт. Визначення і відкладення відстаней на карті
- •1.2.1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний масштаби. Величини масштабу. Визначення відстаней на карті з використанням лінійного і числового масштабів
- •1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
- •1.2.3 Способи вимірювання на топографічних картах прямих, кривих і ламаних ліній. Визначення і відкладення відстаней по карті різними способами
- •1.3 Зображення рельєфу і місцевих предметів на топографічних картах
- •1.3.1 Суть зображення рельєфу місцевості на картах горизонталями. Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками
- •1.3.2 Абсолютні і відносні висоти точок на карті
- •1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
- •1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
- •1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
- •1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
- •1.4.2 Вивчення місцевості по карті
- •1.4.3 Вивчення умов спостереження і маскування
- •1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
- •1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
- •1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
- •1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
- •Питання для повторення і самоконтролю, задачі
- •Розділ 2 системи координат
- •2.1 Системи географічних та прямокутних координат
- •2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
- •2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
- •Визначення географічних координат по карті
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення і контролю, задачі
- •Розділ 3 система кутових вимірів, що застосовується в артилерії
- •3.1 Кути, що застосовуються в артилерії та військовій топографії
- •3.1.1 Початкові напрямки та кути, що застосовуються в артилерії. Взаємозв’язок між ними
- •Приклади
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні
- •Розв’язання:
- •Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
- •Приклад. Розв’язання задачі за допомогою табл. 3.3 Розв’язання:
- •Визначення зближення меридіанів за графіком.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення величини магнітного схилення.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
- •Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою
- •3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
- •3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
- •3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
- •Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміра
- •3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 4 орієнтування на місцевості по карті і без карти
- •4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
- •4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі
- •4.1.2 Призначення і будова артилерійського компасу. Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів
- •4.2 Орієнтування на місцевості по карті
- •4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
- •4.2.2 Визначення свого місцезнаходження різними способами
- •Рекогносціювання
- •Питання для повторення і задачі
- •5.1.1 Визначення координат точок ходами
- •5.1.2 Визначення координат точок прямою засічкою
- •5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
- •5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
- •5.2.1 Визначення координат точок за допомогою приладів
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •5.2.2 Визначення координат точок за допомогою топоприв’язувача
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Закінчення
- •Глосарій
- •2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
- •Характерні ознаки пухких ґрунтів
- •3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів
- •4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості
- •В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
- •Додаток б нормативи для топогеодезичних підрозділів
- •Додаток в обробка результатів польових вимірювань під час визначення координат стартових (вогневих) позицій
- •Список використаної літератури
- •Військова топографія
2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
Найменування уламків і часток: обкатаних(не обкатаних) |
Розміри уламків і часток, мм |
Найменування ґрунтів |
Механічний склад ґрунтів |
1. Каменеві ґрунти |
|||
Валун/камінь |
більше 100 |
крупномолотий |
Складений більше ніж наполовину із уламків крупніше 100 мм; решта – помісь гравію, піску або глини |
Галька/щебінь |
10-100 |
галечник щебеневий |
Більше ніж наполовину складається із уламків крупніше 10 мм, в основному, із гальки або щебеню
|
Гравій/ хрящ або деревина |
2-10 5-10 2-5 |
гравійний хрящуватий дерев’яний |
Переважають уламки крупніше 2 мм, в основному, гравій або відповідно хрящ, деревина
|
Продовження додатка А
2. Піщані і пилуваті ґрунти |
|||
Пісок крупний, пісок середній, пісок дрібний |
0,5-1 0,25-0,5 0,1-0,25 |
піщаний |
Складається із зернин піску або інших величин з незначними домішками глини (менше 3%) |
Пісок дрібний |
0,1-0,25 |
супіщаний |
Складається в основному з піску, але з більшою домішкою глини – від 3 до 10% |
Пилуваті частки (пил) |
0,01-0,1 |
пилувато-піщаний |
Малий пісок з домішкою пилуватих частин (більше 25%) |
Те ж |
0,01-0,1 |
льосовий |
Складається на 70-75% із пилуватих частин, решта – домішки дрібного піску або глини |
3. Ґрунти глинистого складу |
|||
Глина |
Менше 0,01 |
суглинистий |
Складається із суміші глини (від 10 до 30%), піску і пилу. Якщо пилу більше, ніж піску, суглинок називається пилуватим |
Глина |
Менше 0,01 |
глинистий |
В основному складається із глини (не менше 30%) і дрібного піску. Якщо глини більше 50%, то грунт називається жирною глиною, а якщо переважає пісок, - ненасиченою |
Як видно з таблиці, дрібнозернисті ґрунти розподіляються не тільки за розмірами переважаючих у них частин, але і за вмістом у них глини. Це пояснюється особливою спроможністю глинистих частин, навіть за умови невеликого їх вмісту, впливати на властивості ґрунту: чим більше у ґрунті міститься глинистих частин, тим сильніше виявляється його в’язкість, пластичність, спроможність до розмокання; разом з тим зменшується проникнення води у ґрунт. Супіщані і суглинисті ґрунти додатково розподіляються залежно від вмісту у них глини на важкі, якщо вміст глинистих частин близький до максимального для даного ґрунту, і легкі, якщо кількість таких частин ближче до нижньої межі.
Ґрунти, у яких переважають уламки або частин змішаного складу, називають подвійною назвою залежно від співвідношення складових їх матеріалів, наприклад пісочно-гальковий (якщо переважає пісок) або гальково-пісочний (переважає галька), гравійно-пісочний (переважає гравій) і т.п.