- •А.М. Кривошеєв, а.І. Приходько, в.М. Петренко, р.В.Сергієнко Військова топографія
- •Розділ 1 топографічні карти
- •1.1 Загальні відомості про топографічні карти
- •1.1.1 Геометрична сутність картографічного зображення поверхні Землі на картах і планах
- •1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
- •1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі
- •1.2 Масштаби топографічних карт. Визначення і відкладення відстаней на карті
- •1.2.1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний масштаби. Величини масштабу. Визначення відстаней на карті з використанням лінійного і числового масштабів
- •1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
- •1.2.3 Способи вимірювання на топографічних картах прямих, кривих і ламаних ліній. Визначення і відкладення відстаней по карті різними способами
- •1.3 Зображення рельєфу і місцевих предметів на топографічних картах
- •1.3.1 Суть зображення рельєфу місцевості на картах горизонталями. Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками
- •1.3.2 Абсолютні і відносні висоти точок на карті
- •1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
- •1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
- •1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
- •1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
- •1.4.2 Вивчення місцевості по карті
- •1.4.3 Вивчення умов спостереження і маскування
- •1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
- •1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
- •1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
- •1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
- •Питання для повторення і самоконтролю, задачі
- •Розділ 2 системи координат
- •2.1 Системи географічних та прямокутних координат
- •2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
- •2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
- •Визначення географічних координат по карті
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення і контролю, задачі
- •Розділ 3 система кутових вимірів, що застосовується в артилерії
- •3.1 Кути, що застосовуються в артилерії та військовій топографії
- •3.1.1 Початкові напрямки та кути, що застосовуються в артилерії. Взаємозв’язок між ними
- •Приклади
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні
- •Розв’язання:
- •Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
- •Приклад. Розв’язання задачі за допомогою табл. 3.3 Розв’язання:
- •Визначення зближення меридіанів за графіком.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення величини магнітного схилення.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
- •Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою
- •3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
- •3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
- •3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
- •Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміра
- •3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 4 орієнтування на місцевості по карті і без карти
- •4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
- •4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі
- •4.1.2 Призначення і будова артилерійського компасу. Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів
- •4.2 Орієнтування на місцевості по карті
- •4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
- •4.2.2 Визначення свого місцезнаходження різними способами
- •Рекогносціювання
- •Питання для повторення і задачі
- •5.1.1 Визначення координат точок ходами
- •5.1.2 Визначення координат точок прямою засічкою
- •5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
- •5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
- •5.2.1 Визначення координат точок за допомогою приладів
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •5.2.2 Визначення координат точок за допомогою топоприв’язувача
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Закінчення
- •Глосарій
- •2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
- •Характерні ознаки пухких ґрунтів
- •3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів
- •4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості
- •В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
- •Додаток б нормативи для топогеодезичних підрозділів
- •Додаток в обробка результатів польових вимірювань під час визначення координат стартових (вогневих) позицій
- •Список використаної літератури
- •Військова топографія
3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
Дирекційний кут орієнтирного напрямку по контурних точках карти (аерознімка) визначається у тому випадку, коли за умовами обстановки відсутня можливість визначити дирекційний кут іншим, більш точним способом.
Для визначення дирекційного кута по контурних точках карти (аерознімка) необхідно мати на карті (аерознімка) і надійно розпізнати на місцевості вихідну і орієнтирну точки. Відстань між вихідною і орієнтирними точками повинна бути не менше 10 см (на карті, аерознімка). Проводимо через ці точки пряму лінію і отримаємо орієнтирний напрямок на карті. Вимріявши кут між північним напрямком вертикальної лінії сітки карти і орієнтирним напрямком, отримаємо графічним методом дирекційний кут цього напрямку.
Величину дирекційного кута орієнтирного напрямку більш точно можна отримати обчисленням. Для цього з карти знімають координати вихідної і орієнтирної точок і за допомогою таблиць логарифмів або інших таблиць рішенням оберненої геодезичної задачі знаходять дирекційний кут. Точність отриманого дирекційного кута буде тим вища, чим більша відстань між початковою (вихідною) і орієнтирними точками і чим точніше визначені координати точок.
З метою контролю дирекційний кут орієнтирного напрямку визначають від другого вихідного напрямку.
Для оцінки точності дирекційного кута напрямку, який отримано на карті, звичайно користуються величиною серединної помилки (Еа), яка визначається за формулою
Еа = 0-50 / m,
де m – відстань на карті між початковою (вихідною) і орієнтирними точками в сантиметрах.
Питання для повторення і задачі
Що називається дирекційним кутом?
Що називається істинним азимутом?
Що називається магнітним азимутом?
Що називається зближенням меридіанів?
Які існують способи обчислення зближення меридіанів?
У чому полягає сутність способу визначення зближення меридіанів по карті?
У чому полягає сутність способу обчислення величини зближення меридіанів за формулою?
Який порядок обчислення зближення меридіанів за допомогою логарифмічної лінійки?
Який порядок обчислення зближення меридіанів за графіком?
Який порядок обчислення зближення меридіанів за таблицею?
Що називається магнітним схиленням?
Який існує порядок обчислення магнітного схилення?
Що називається поправкою бусолі?
Який існує порядок визначення поправки бусолі на місцевості?
Яким чином проводиться звірка бусолей у дивізіоні?
Який існує порядок уточнення поправки бусолі під час переміщення?
Яким чином проводиться визначення поправки бусолі за даними карти?
Які лінії на карті називаються ізогонами?
Який існує порядок визначення градієнта магнітного схилення по карті?
Який існує порядок визначення градієнта магнітного схилення за даними двох суміжних листів карти?
У чому полягає сутність магнітних аномалій?
Обчислити зближення меридіанів для точки з координатами В = 50018’30’’п.ш., L=13016’10’’с.д. Відповідь: γ = - 0-22.
Обчислити зближення меридіанів для точки з координатами В = 52023’30’’п.ш., L=10016’20’’с.д. Відповідь: γ = + 0-17.
Командир взводу управління здійснив топогеодезичну прив’язку командно-спостережного пункту: Х = 71815, Y = 15350. З командно-спостережного пункту була виявлена ціль – спостережний пункт противника: АМсер = 21-99, Дц = 5060 м. Визначити повні прямокутні координати в системі координат даної і суміжної зон, геодезичні координати цілі. Поправку бусолі визначити за даними карти 1 : 50 000 СНОВ. Побудову напрямків на карті здійснити за допомогою АК-3. Відповідь: Х = 6067862, Y = 4318528, Хс = 6068880, Yс = 3205275, В = 54042’10’’, L = 18011’06’’, ΔАМ = - 1-51.
Старший офіцер батареї здійснив переміщення вогневої позиції з 3-ї у 4-ту зону на 25 км. ΔАМстар = - 0-75. З вогневої позиції до контурної точки (тригопункт з відм.217,5 (8111) виміряли АМсер = 1-19, Дор = 2770. Нанести на карту вогневу позицію і знайти її повні прямокутні координати і висоту. Поправку бусолі уточнити. Відповідь: вогнева позиція знаходиться біля окремого середнього будинку (7910), Х = 6079185, Y = 4310925, Н=111м, ΔАМн = - 1-51.
Командир взводу управління розгорнув командно-спостережний пункт батареї, координати якого: Х = 74575, Y = 15515. За орієнтиром 41 виміряли: А = 41-14, Д = 8580. Визначити дирекційний кут на орієнтир, нанести орієнтир на карту і визначити його координати. Вимірювання кутів і побудову напрямків за вказаними кутами здійснювати за допомогою циркуля-вимірювача і хордокутоміра. Відповідь: командно-спостережний пункт – відм.233,5 (7415), γ = - 0-39, орієнтир – відм.164,7, Х = 71435, Y = 07510.
Виміряти дирекційний кут і дальність до цілі, якщо вогнева позиція: Х = 69370, Y=12330; ціль: Х = 71815, Y = 15350. Вимірювання кутів і побудову напрямків за вказаними кутами здійснювати за допомогою циркуля-вимірювача і хордокутоміра. Відповідь: 1) α = 8-50, Д=3890 м; 2) вогнева позиція – бергштрих горизонталі (6912); ціль – відм.231,6 (7115).