3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3

У військовій практиці під час використання компаса (бусолі) доводиться мати справу з магнітними азимутами і дирекційними кутами і переходити від дирекційних кутів, що виміряні по карті, до магнітних азимутів на місцевості або, навпаки, від магнітних азимутів, виміряних на місцевості, до дирекційних кутів на карті.

Вимірювання і побудова дирекційних кутів на карті проводиться за допомогою транспортира, артилерійського круга або хордокутоміра.

Вимірювання дирекційних кутів за допомогою транспортира. Транспортиром дирекційні кути вимірюють у такому порядку, рис.3.26.

Рисунок 3.26 – Вимірювання дирекційних кутів транспортиром:

а – дирекційний кут напрямку на міст дорівнює 274⁰; б – дирекційний кут на яму дорівнює 65⁰

Вихідну точку і місцевий предмет (ціль) з’єднують прямою лінією, довжина якої від точки її перетину з вертикальною лінією координатної сітки повинна бути більше радіуса транспортира. Потім суміщають транспортир з вертикальною лінією координатної сітки (тобто поділки 0 і 180⁰ на транспортирі) відповідно до величини кута. Відлік по шкалі транспортира проти накресленої лінії буде відповідати величині дирекційного кута, що вимірюється.

Середня помилка вимірювання кута транспортиром офіцерської лінійки становить 0,5⁰ (0-08).

Вимірювання кутів за допомогою АК-3 проводиться так, рис.3.27.

Рисунок 3.27 – Вимірювання дирекційного кута на карті артилерійським кругом

Примітка. Під час вимірювання дирекційного кута артилерійським кругом потрібно накласти центр круга на точку перетину напрямку, що визначається, з вертикальною кілометровою сіткою, сумістити нульовий штрих круга з північним напрямком цієї кілометрової лінії, як показано на рис.3.28 б. Величину дирекційного кута отримаємо, взявши відлік по шкалі круга проти напрямку, що визначається, користуючись червоною оцифровкою поділок шкали, яка збільшується за ходом годинникової стрілки

1.Якщо напрямки на точки, між якими потрібно виміряти кут, на карті (планшеті) накреслені, то накладають круг центром на точку – вершину кута і, сумістивши нульову поділку круга з одним із напрямків, читають величину кута по шкалі круга у місці перетину її з напрямком на другу точку. Інтерполяцію між поділками шкали проводять окомірно.

2.Якщо напрямки на точки, між якими потрібно виміряти кут, не накреслені, тоді:

• з’єднують круг з лінійкою, накладаючи центр круга на точку, з якої вимірюють кут;

• суміщають робочий зріз лінійки з однією із точок і, утримуючи лінійку у цьому положенні, повертають круг, підводячи нульову поділку його шкали до обрізу лінійки;

• не збиваючи установленого круга, шляхом повертання лінійки суміщають її зріз з іншою точкою і читають по шкалі круга біля зрізу лінійки величину виміряного кута.

Середня помилка вимірювання кута артилерійським кругом становить 0-03 (10’).

Для побудови кута до заданого напрямку на карті (планшеті) накладають круг так, щоб центр його збігся з точкою, з якої будують кут, а нульове значення шкали круга сумістилося із заданим напрямком, що накреслений на карті.

Проти поділки шкали круга, що відповідає величині заданого кута, наносять точку, яку потім з’єднують прямою лінією з вершиною кута.

Для визначення дирекційного кута заданого на карті (планшеті) напрямку, наприклад, напрямку з точки А на точку В, слід:

• накласти круг, з’єднаний з лінійкою, центром на точку, з якої визначається кут (точка А);

• користуючись паралельними лініями, що нанесені на кругу, установити 30-00 паралельно вертикальним лініям координатної сітки (нульова поділка на північ);

• утримуючи круг в установленому положенні, сумістити робочий зріз лінійки з точкою, на яку визначається кут (точка В), і, користуючись оцифровкою шкали круга, що нанесена за ходом годинникової стрілки (цифри червоного кольору), прочитати проти зрізу лінійки величину дирекційного кута.

Креслення на карті (планшеті) напрямку по заданому дирекційному куту проводять у такому порядку:

• накладають круг центром на точку, для якої необхідно накреслити заданий напрямок, і установлюють позначку 30-00 паралельно лініям координатної сітки нульовою поділкою на північ;

• проти поділки шкали, що відповідає заданому дирекційному куту (за цифрами червоного кольору), наносять на карту (планшет) точку і з’єднують її прямою лінією з початковою точкою.

Примітка. Для побудови на карті у будь-якій точці дирекційного кута проводять через цю точку пряму, паралельну вертикальним лініям координатної сітки, і від цієї прямої будують заданий дирекційний кут.