
- •А.М. Кривошеєв, а.І. Приходько, в.М. Петренко, р.В.Сергієнко Військова топографія
- •Розділ 1 топографічні карти
- •1.1 Загальні відомості про топографічні карти
- •1.1.1 Геометрична сутність картографічного зображення поверхні Землі на картах і планах
- •1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
- •1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі
- •1.2 Масштаби топографічних карт. Визначення і відкладення відстаней на карті
- •1.2.1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний масштаби. Величини масштабу. Визначення відстаней на карті з використанням лінійного і числового масштабів
- •1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
- •1.2.3 Способи вимірювання на топографічних картах прямих, кривих і ламаних ліній. Визначення і відкладення відстаней по карті різними способами
- •1.3 Зображення рельєфу і місцевих предметів на топографічних картах
- •1.3.1 Суть зображення рельєфу місцевості на картах горизонталями. Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками
- •1.3.2 Абсолютні і відносні висоти точок на карті
- •1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
- •1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
- •1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
- •1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
- •1.4.2 Вивчення місцевості по карті
- •1.4.3 Вивчення умов спостереження і маскування
- •1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
- •1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
- •1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
- •1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
- •Питання для повторення і самоконтролю, задачі
- •Розділ 2 системи координат
- •2.1 Системи географічних та прямокутних координат
- •2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
- •2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
- •Визначення географічних координат по карті
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення і контролю, задачі
- •Розділ 3 система кутових вимірів, що застосовується в артилерії
- •3.1 Кути, що застосовуються в артилерії та військовій топографії
- •3.1.1 Початкові напрямки та кути, що застосовуються в артилерії. Взаємозв’язок між ними
- •Приклади
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні
- •Розв’язання:
- •Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
- •Приклад. Розв’язання задачі за допомогою табл. 3.3 Розв’язання:
- •Визначення зближення меридіанів за графіком.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення величини магнітного схилення.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
- •Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою
- •3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
- •3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
- •3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
- •Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміра
- •3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 4 орієнтування на місцевості по карті і без карти
- •4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
- •4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі
- •4.1.2 Призначення і будова артилерійського компасу. Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів
- •4.2 Орієнтування на місцевості по карті
- •4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
- •4.2.2 Визначення свого місцезнаходження різними способами
- •Рекогносціювання
- •Питання для повторення і задачі
- •5.1.1 Визначення координат точок ходами
- •5.1.2 Визначення координат точок прямою засічкою
- •5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
- •5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
- •5.2.1 Визначення координат точок за допомогою приладів
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •5.2.2 Визначення координат точок за допомогою топоприв’язувача
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Закінчення
- •Глосарій
- •2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
- •Характерні ознаки пухких ґрунтів
- •3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів
- •4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості
- •В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
- •Додаток б нормативи для топогеодезичних підрозділів
- •Додаток в обробка результатів польових вимірювань під час визначення координат стартових (вогневих) позицій
- •Список використаної літератури
- •Військова топографія
3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
У військовій практиці під час використання компаса (бусолі) доводиться мати справу з магнітними азимутами і дирекційними кутами і переходити від дирекційних кутів, що виміряні по карті, до магнітних азимутів на місцевості або, навпаки, від магнітних азимутів, виміряних на місцевості, до дирекційних кутів на карті.
Вимірювання і побудова дирекційних кутів на карті проводиться за допомогою транспортира, артилерійського круга або хордокутоміра.
Вимірювання дирекційних кутів за допомогою транспортира. Транспортиром дирекційні кути вимірюють у такому порядку, рис.3.26.
Рисунок 3.26 – Вимірювання дирекційних кутів транспортиром:
а – дирекційний кут напрямку на міст дорівнює 2740; б – дирекційний кут на яму дорівнює 650
Вихідну точку і місцевий предмет (ціль) з’єднують прямою лінією, довжина якої від точки її перетину з вертикальною лінією координатної сітки повинна бути більше радіуса транспортира. Потім суміщають транспортир з вертикальною лінією координатної сітки (тобто поділки 0 і 1800 на транспортирі) відповідно до величини кута. Відлік по шкалі транспортира проти накресленої лінії буде відповідати величині дирекційного кута, що вимірюється.
Середня помилка вимірювання кута транспортиром офіцерської лінійки становить 0,50 (0-08).
Вимірювання кутів за допомогою АК-3 проводиться так, рис.3.27.
Рисунок 3.27 – Вимірювання дирекційного кута на карті артилерійським кругом
Примітка. Під час вимірювання дирекційного кута артилерійським кругом потрібно накласти центр круга на точку перетину напрямку, що визначається, з вертикальною кілометровою сіткою, сумістити нульовий штрих круга з північним напрямком цієї кілометрової лінії, як показано на рис.3.28 б. Величину дирекційного кута отримаємо, взявши відлік по шкалі круга проти напрямку, що визначається, користуючись червоною оцифровкою поділок шкали, яка збільшується за ходом годинникової стрілки
1.Якщо напрямки на точки, між якими потрібно виміряти кут, на карті (планшеті) накреслені, то накладають круг центром на точку – вершину кута і, сумістивши нульову поділку круга з одним із напрямків, читають величину кута по шкалі круга у місці перетину її з напрямком на другу точку. Інтерполяцію між поділками шкали проводять окомірно.
2.Якщо напрямки на точки, між якими потрібно виміряти кут, не накреслені, тоді:
з’єднують круг з лінійкою, накладаючи центр круга на точку, з якої вимірюють кут;
суміщають робочий зріз лінійки з однією із точок і, утримуючи лінійку у цьому положенні, повертають круг, підводячи нульову поділку його шкали до обрізу лінійки;
не збиваючи установленого круга, шляхом повертання лінійки суміщають її зріз з іншою точкою і читають по шкалі круга біля зрізу лінійки величину виміряного кута.
Середня помилка вимірювання кута артилерійським кругом становить 0-03 (10’).
Для побудови кута до заданого напрямку на карті (планшеті) накладають круг так, щоб центр його збігся з точкою, з якої будують кут, а нульове значення шкали круга сумістилося із заданим напрямком, що накреслений на карті.
Проти поділки шкали круга, що відповідає величині заданого кута, наносять точку, яку потім з’єднують прямою лінією з вершиною кута.
Для визначення дирекційного кута заданого на карті (планшеті) напрямку, наприклад, напрямку з точки А на точку В, слід:
накласти круг, з’єднаний з лінійкою, центром на точку, з якої визначається кут (точка А);
користуючись паралельними лініями, що нанесені на кругу, установити 30-00 паралельно вертикальним лініям координатної сітки (нульова поділка на північ);
утримуючи круг в установленому положенні, сумістити робочий зріз лінійки з точкою, на яку визначається кут (точка В), і, користуючись оцифровкою шкали круга, що нанесена за ходом годинникової стрілки (цифри червоного кольору), прочитати проти зрізу лінійки величину дирекційного кута.
Креслення на карті (планшеті) напрямку по заданому дирекційному куту проводять у такому порядку:
накладають круг центром на точку, для якої необхідно накреслити заданий напрямок, і установлюють позначку 30-00 паралельно лініям координатної сітки нульовою поділкою на північ;
проти поділки шкали, що відповідає заданому дирекційному куту (за цифрами червоного кольору), наносять на карту (планшет) точку і з’єднують її прямою лінією з початковою точкою.
Примітка. Для побудови на карті у будь-якій точці дирекційного кута проводять через цю точку пряму, паралельну вертикальним лініям координатної сітки, і від цієї прямої будують заданий дирекційний кут.