3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні

Зближення меридіанів. Перехід від істинного азимута до дирекційного кута. Координатні лінії в проекції Гауса не є меридіанами і паралелями. Тому напрямки географічного меридіана і осі абсцис у загальному випадку між собою не збігаються. Наприклад, для точки О, рис.3.15, меридіан РОР₁, який проходить через цю точку, утворює з координатною лінією, що паралельна осьовому меридіану, певний кут γ.

Горизонтальний кут γ, утворений північним напрямком істинного (географічного) меридіана даної точки і позитивним напрямком осі абсцис, називається зближенням меридіанів.

Напрямку істинного меридіана на топографічній карті відповідають бокові сторони рамки аркуша карти, а також прямі лінії, які можна провести між однойменними поділками хвилин довготи. Напрямки, що паралельні осі абсцис, на карті є вертикальними лініями кілометрової сітки. Величини зближення меридіанів, які розміщуються на топографічних картах, відносять до центру аркуша карти.

Рисунок 3.15 – Зближення меридіанів

Облік зближення меридіанів ведеться від географічного меридіана. Зближення меридіанів вважається позитивним, якщо північний напрямок осі абсцис відхилено на схід від географічного меридіана, і негативним – під час відхилення осі абсцис на захід.

Величина зближення меридіанів для даної точки обчислюється за формулою

, (3.9)

де – різниця довгот даної точки і осьового меридіана, наведена в кутових хвилинах;

L – довгота точки (визначається по карті);

L₀ – довгота осьового меридіана зони, в якій знаходиться точка; визначається з табл.3.1 або обчислюється за формулою

, (3.10)

де N – номер зони, в якій знаходиться точка, визначається за значенням повної координати Y або обчислюється за формулою

, (3.11)

В – широта даної точки (визначається по карті).

Одиниця до результату ділення додається за наявності залишку.

Для визначення номера зони за номенклатурою аркуша карти необхідно пам’ятати, що нумерація колон аркушів карт відрізняється від номеру зони на 30. Слід мати на увазі, якщо номер колони більше 30, то, переходячи до номера зони, з нього вираховують 30, а якщо менше 30, – то 30 додають. Наприклад, аркуш карти масштабу 1 : 50 000 з номенклатурою N-36-46-Б розміщений у 6-й зоні (N = 36 – 30 = 6), а аркуш карти масштабу 1 : 100 000 L-4-128 у 34-й зоні (N = 4 + 30 = 34).

Довготу L і широту B визначають по карті з точністю до 0’,5; L₀ визначають за формулою (3.10).

З формули (3.9) бачимо, що для точок, розміщених на одному меридіані, абсолютна величина зближення меридіанів змінюється від 0 до l, оскільки широта (В) точок, що лежать на одному меридіані, змінюється від 0⁰ до 90⁰, внаслідок чого синус широти може змінюватися від нуля до одиниці.

Знак кута γ залежить від знака різниці довгот l, тому на схід від осьового меридіана зближення меридіанів має знак плюс, на захід від осьового меридіана – мінус.

_{Таблиця 3.1 – Величини довготи осьового меридіана L}0

Довгота точки у межах	Довгота осьового меридіана	Довгота точки у межах	Довгота осьового меридіана
L	L0	L	L0
0 – 6	3	90 – 96	93
6 – 12	9	96 – 102	99
12 – 18	15	102 – 108	105
18 – 24	21	108 – 114	111
24 – 30	27	114 – 120	117
30 – 36	33	120 – 126	123
36 – 42	39	126 – 132	129
42 – 48	45	132 – 138	135
48 – 54	51	138 – 144	141
54 – 60	57	144 – 150	147
60 – 66	63	150 – 156	153
66 – 72	69	156 – 162	159
72 – 78	75	162 – 168	165
78 – 84	81	168 – 174	171
84 – 90	87	174 – 180	177

Зближення меридіанів дорівнює нулю, якщо точка лежить на осьовому меридіані (l = 0) або на екваторі (В = 0). Для будь-яких точок у межах однієї шестиградусної зони зближення матеріалів за абсолютною величиною не перевищує 3⁰.

Приклад. Обчислити зближення меридіанів для точки з координатами 6055,0 п.ш., 3637,5 с.д.