
- •А.М. Кривошеєв, а.І. Приходько, в.М. Петренко, р.В.Сергієнко Військова топографія
- •Розділ 1 топографічні карти
- •1.1 Загальні відомості про топографічні карти
- •1.1.1 Геометрична сутність картографічного зображення поверхні Землі на картах і планах
- •1.1.2 Класифікація і характеристика топографічних і спеціальних карт, що застосовуються в артилерії
- •1.1.3 Розграфлення і номенклатура топографічних карт. Збірні таблиці, їх призначення і використання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •Розв’язання
- •1.1.4 Вимоги до використання інформації в галузі
- •1.2 Масштаби топографічних карт. Визначення і відкладення відстаней на карті
- •1.2.1 Масштаби топографічних карт. Числовий, лінійний масштаби. Величини масштабу. Визначення відстаней на карті з використанням лінійного і числового масштабів
- •1.2.2 Поперечний масштаб. Визначення відстаней із використанням поперечного масштабу
- •1.2.3 Способи вимірювання на топографічних картах прямих, кривих і ламаних ліній. Визначення і відкладення відстаней по карті різними способами
- •1.3 Зображення рельєфу і місцевих предметів на топографічних картах
- •1.3.1 Суть зображення рельєфу місцевості на картах горизонталями. Зображення типових форм рельєфу горизонталями та умовними знаками
- •1.3.2 Абсолютні і відносні висоти точок на карті
- •1.3.3 Класифікація місцевих предметів, що зображуються на топографічних картах. Види умовних позначень та їх характеристика. Головні точки позамасштабних умовних знаків
- •1.3.4 Зображення на картах об’єктів місцевості
- •1.4 Властивості місцевості та її використання підрозділами у бою
- •1.4.1 Місцевість як елемент бойової обстановки
- •1.4.2 Вивчення місцевості по карті
- •1.4.3 Вивчення умов спостереження і маскування
- •1.4.4 Вивчення умов ведення вогню
- •1.4.5 Вивчення захисних властивостей місцевості
- •1.4.6 Вивчення умов прохідності місцевості
- •1.4.7 Вивчення місцевості командиром механізованого підрозділу в наступі (варіант)
- •Питання для повторення і самоконтролю, задачі
- •Розділ 2 системи координат
- •2.1 Системи географічних та прямокутних координат
- •2.1.1 Поняття про координати і системи координат, що застосовуються в артилерії
- •2.1.2 Географічна система координат. Астрономічні координати. Геодезичні координати. Система прямокутних координат
- •Визначення географічних координат по карті
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення і контролю, задачі
- •Розділ 3 система кутових вимірів, що застосовується в артилерії
- •3.1 Кути, що застосовуються в артилерії та військовій топографії
- •3.1.1 Початкові напрямки та кути, що застосовуються в артилерії. Взаємозв’язок між ними
- •Приклади
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •3.1.2 Магнітне схилення, зближення меридіанів та їх визначення. Поправка бусолі, її визначення за картою та уточнення при переміщенні
- •Розв’язання:
- •Розв’язання: (за допомогою артилерійської логарифмічної лінійки)
- •Приклад. Розв’язання задачі за допомогою табл. 3.3 Розв’язання:
- •Визначення зближення меридіанів за графіком.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення величини магнітного схилення.
- •Розв’язання:
- •Розв’язання:
- •Визначення поправки бусолі на місцевості. Поправку бусолі на місцевості визначають шляхом порівняння відомого дирекційного кута з магнітним азимутом одного і того ж орієнтирного напрямку, рис.3.19.
- •Визначення поправки бусолі за даними карти. Поправка бусолі за даними карти визначається за формулою
- •3.2 Вимірювання і побудова кутів на карті
- •3.2.1 Прилади, що застосовуються для вимірювання і побудови кутів на карті
- •3.2.2 Вимірювання і побудова кутів на карті за допомогою хордокутоміра та ак-3
- •Побудова і вимірювання кутів за допомогою хордокутоміра
- •3.2.3 Точність кутових вимірів на карті
- •Питання для повторення і задачі
- •Розділ 4 орієнтування на місцевості по карті і без карти
- •4.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти
- •4.1.1 Сутність орієнтування на місцевості без карти. Способи визначення сторін горизонту. Особливості орієнтування вночі
- •4.1.2 Призначення і будова артилерійського компасу. Визначення сторін горизонту, магнітних азимутів за допомогою компасів
- •4.2 Орієнтування на місцевості по карті
- •4.2.1 Підготовка карти до роботи: орієнтування карти, звіряння карти з місцевістю
- •4.2.2 Визначення свого місцезнаходження різними способами
- •Рекогносціювання
- •Питання для повторення і задачі
- •5.1.1 Визначення координат точок ходами
- •5.1.2 Визначення координат точок прямою засічкою
- •5.1.3 Визначення координат точок зворотною засічкою
- •5.2 Визначення координат точок по карті (аерознімку)
- •5.2.1 Визначення координат точок за допомогою приладів
- •Розв’язання:
- •Розв’язання
- •5.2.2 Визначення координат точок за допомогою топоприв’язувача
- •Розв’язання:
- •Питання для повторення та самоконтролю
- •Закінчення
- •Глосарій
- •2. Класифікація по механічного складу пухких ґрунтів
- •Характерні ознаки пухких ґрунтів
- •3. Класифікація і тактико-технічна характеристика ґрунтів
- •4. Деякі орієнтовні дані щодо прохідності місцевості
- •В) доступність вертикальних стінок (обривів, ескарпів) і канав ( промоїн) за умови сухого твердого ґрунту
- •Додаток б нормативи для топогеодезичних підрозділів
- •Додаток в обробка результатів польових вимірювань під час визначення координат стартових (вогневих) позицій
- •Список використаної літератури
- •Військова топографія
Питання для повторення і контролю, задачі
1 З якою метою на топографічних картах наносять кілометрову (координатну) сітку?
2 Як зазначити, де перебуває місцевий предмет (ціль, об’єкт), з використанням кілометрової сітки?
3 На якій відстані на схід або захід від осьового меридіана зони знаходяться точки з такими координатами:
а) ХА = 5488 км; YА = 5499 км;
б) ХВ = 6130 км; YВ = 5610 км.
4 В яких зонах знаходяться пункти з такими координатами:
а) ХА = 8695 км; YА = 5448 км;
б) ХВ = 5764 км; YВ = 18672 км.
Розділ 3 система кутових вимірів, що застосовується в артилерії
3.1 Кути, що застосовуються в артилерії та військовій топографії
3.1.1 Початкові напрямки та кути, що застосовуються в артилерії. Взаємозв’язок між ними
Завчасна підготовка стрільби та ведення самої стрільби пов'язані з необхідністю виміряти кути.
Загальноприйняті одиниці виміру кутів – градуси, хвилини, секунди під час проведення розрахунків у польових умовах є незручними.
Тому в артилерії за одиницю кутових одиниць береться поділка кутоміра.
Якщо коло радіуса R поділити на 6000 однакових центральних кутів і точки поділу з`єднати з центром кола, то отримаємо 6000 однакових центральних кутів (рис. 3.1).
Рисунок 3.1 – Поняття поділки кутоміра
Центральний кут, довжина дуги якого дорівнює 1/6000 частини довжини кола, називається поділкою кутоміра:
(1) даного кола. Таким чином, центральний
кут, який опирається на дугу, що дорівнює
R,
тобто поділка кутоміра називається
тисячною:
= 1 п.к. = 1 тис.
Для зручного усного передавання кута у поділках кутоміра сотні поділок вимовляють окремо від десятків та одиниць. Цей спосіб, тобто відокремлення, використовують і для запису, для чого сотні поділок кутоміра відділяють від десятків і одиниць рискою.
Приклади
Кут у поділках кутоміра |
Записується |
Вимовляється |
6000 4528 1500 638 62 7 |
60-00 45-28 15-00 6-38 0-62 0-07 |
Шістдесят нуль Сорок п’ять двадцять вісім П’ятнадцять нуль Шість тридцять вісім Нуль шістдесят два Нуль нуль сім |
Значення поділки кутоміра до риски називають великими поділками кутоміра (ВПК), а після риски – малими поділками кутоміра (МПК). Малою поділкою кутоміра називають одну поділку кутоміра (одну тисячну). Великою поділкою кутоміра називають кут в 100 малих поділок кутоміра:
1 ВПК = 100 МПК = 1-00.
Під час практичних розрахунків зручно припускати, що довжина дуги, яка відповідає куту в одну поділку кутоміра, дорівнює 1/1000 радіуса, яким проведено коло. Тому поділку кутоміра називають ще „тисячною”. У коло входить 6000 поділок кутоміра або 6000 „тисячних”.
Встановимо співвідношення градусів, хвилин з поділками кутоміра.
Коло містить 3600 або 21600'.
Одна поділка кутоміра дорівнює 21600/6000 = 3,6'.
Одна велика поділка кутоміра дорівнює 3,6·100 =360’ = 60.
Один градус приблизно дорівнює 6000/360 = 16,66 п.к.=17 п.к.
Для переведення значень кутів, виражених у поділках кутоміра, у значення, виражені в градусах та хвилинах, і навпаки, користуються співвідношеннями:
60-00 =3600,
30-00 = 1800,
15-00 = 900,
1-00 = 60,
0-01 = 3,6'.
Розглянемо на прикладах переведення кутів з градусної системи в поділки кутоміра і навпаки.
Приклад. Перевести в градуси та хвилини кут рівний 13-65.