3. Управління затратами підприємства

Управління затратами являється невід'ємним функціонально - організаційним блок на тільки моделі управління прибутком суб'єкта господарювання, а й фінансового менеджменту взагалі. А зважаючи на той факт, що формуванню прибутку суб'єкта господарювання об'єктивно передує фінансування та покриття усіх затрат за рахунок доходів такого суб'єкта господарювання від реалізації товарів (надання послуг чи виконання робіт), то логічним виглядає виділення у якості ключового завданням фінансового менеджменту на підприємстві являється саме контроль за рівнем формування затрат, у тому числі їх мінімізації та забезпечення стабільності розподілу у просторі та часі. При цьому, ефективність та результативність правління затратами як складової моделі управлінь його прибутком безпосередньо залежить від адекватності фінансового забезпечення наступних взаємопов'язаних фінансове управлінських ітерацій:

(1) планування та прогнозування рівня затрат;

(2) контроль за формування затрат;

(3) виявлення відхилень від планових показників та ідентифікація причин таких відхилень, їх нейтралізація або врахування;

(4) пошук та кількісна оцінка резервів зменшення затрат суб'єкта господарювання, визначення та обґрунтування механізмів їх мобілізації та деякі інші.

Прийняття управлінських фінансових рішень у сфері управління затратами суб'єкта господарювання передбачає чітке розмежування усієї сукупності затрат на певні групи та види, при цьому досягаються наступні цілі, зокрема:

(1) узагальнення та початкова обробка первинної фінансової інформації,

(2) визначення сукупності однорідних витрат,

(3) обґрунтування центрів витрат та їх структурування тощо. так, відповідно до класифікаційних ознак прийнято виділяти наступні види витрат суб'єктів господарювання:

- залежно від обсягів виробництва: умовно постійні та умовно - змінні;

- спосіб перенесення витрат на продукцію: прямі та непрямі витрати;

- періодичність виникнення: постійні та одноразові;

- співвідношення затрат суб'єкта із потребами виробничого процесу розрізняють виробничі та невиробничі витрати;

- групування по центрам витрат: витрати 1-го і і-го підрозділу.

Структурування витрат суб'єкта господарювання тісно пов'язано з порядком визнання витрат суб'єктом господарювання, що безпосередньо визначає приналежність визначеним витратам тих чи інших класифікаційних ознак. Слід звернути увагу на той факт, що дата визнання затрат визначає формування абсолютної величини валових витрат такого суб'єкта господарювання за звітний період у податковому обліку і, відповідно, оподатковуваний прибуток та податкові зобов'язання суб'єкта господарювання з податку на прибуток підприємств, так, на основі цього можна стверджувати, що відстрочення моменту визнання затрат суб'єктом господарювання призводить до фінансових втрат останнім за рахунок завищення величини поточних податкових зобов'язань, а також викривлення інформації у публічній фінансовій звітності суб'єкта господарювання (завищення абсолютної величини прибутку).

Оптимізація затрат підприємства спрямована на вирішення наступних питань:

(1) оцінку обґрунтованості абсолютної величини затрат,

(2) її відповідність плановим величинами,

(3) оцінкою факторів формування величини та структури затрат,

(4) своєчасне виявлення резервів зменшення витрат

(5) виявлення та обґрунтування механізмів мобілізації таких резервів,

Слід відмітити, що серед таких методів оптимізації абсолютної величини затрат суб'єкта господарювання заслуговують на увагу наступні: АВС-аналіз; ХУ2-аналіз; вартісний аналіз.