ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ КОЛЕДЖ НАЦІОНАЛЬНОГО АВІАЦІЙНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ЦИКЛ ДИСЦИПЛІН ГУМАНІТАРНОЇ І СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

Шпеко М.К.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З КУРСУ ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

ВАСИЛЬКІВ – 2014р.

Методична розробка включає у свій зміст програму навчальної дисципліни, перелік тестів, контрольних та проблемних питань, контрольні питання для заліку, теми рефератів. Призначена для студентів Васильківського коледжу НАУ. Завдання для самостійної роботи з курсу: «Всесвітня історія» надають методичну допомогу студентам в підготовці до семінарських занять та заліку.

Автор: Шпеко М.К. – викладач.

Обговорено на засіданні циклової комісії

Протокол № від «___»__________2014р.

Схвалено на засіданні Методичної ради коледжу і рекомендовано до використання у навчальному процесі.

Протокол № від «___»__________2014р.

П Р О Г Р А М А

Н А В Ч А Л Ь Н О Ї Д И С Ц И П Л І Н И

«Всесвітня історія»

І. ЦІЛЬОВА НАСТАНОВА

Навчальна програма з дисципліни «Всесвітня історія» призначена для студентів Васильківського коледжу НАУ на перший рік навчання.

Головною метою сучасного вищого навчального закладу в Україні є висока професійна підготовка студента та виховання громадянина України, людини сучасної, працьовитої, творчої.

Мета вивчення предмету – надання знань про сутність соціально – політичних процесів, що відбувалися й відбуваються в сучасному світі, їх об’єктивну зумовленість.

В процесі викладання даної дисципліни, самостійного вивчення студентами навчального матеріалу досягаються такі цілі:

навчальна – формування, закріплення та поглиблення наукових знань з Всесвітньої історії;

виховна – формування патріотичних, гуманних і демократичних переконань, високої моралі;

розвиваюча – формування вмінь і навичок розумової праці, розширення інтелектуальних можливостей студентів.

В наслідок вивчення дисципліни студенти повинні:

ЗНАТИ:

- визначальні методологічні принципи та методи наукових історичних досліжень;

- періодизацію історії, схожість та відмінність у історичному розвитку народів різних періодів та епох;

- принципи історичної організації та функціонування суспільства у політичній, економічній, соціальній та культурно-конфесіальній сферах життя;

- погляди фахівців на проблеми розвитку минулої і сучасної історії.

ВМІТИ:

- застосовувати методологічні принципи та методи наукового історичного дослідження;

- класифікувати та аналізувати порівняльний аналіз щодо історичного розвитку держав, країн, етносів у політичній, економічній, соціально- культурній сферах суспільного життя;

- розрізняти різні політичні режими та їх конкретну політику.

- визначати чинники суспільного реформування та пояснювати його необхідність і якісний стан;

- орієнтуватися у тенденціях і особливостях сучасного, світового,

історичного процессу. Проводити певні аналогії з історичним розвитком України;

- визначити чинники виникнення та можливі шляхи виришення глобальних проблем людства.

БУТИ ОЗНАЙОМЛЕНИМИ:

- з основними джерелами, науковими та науково-популярними публікаціями з Всесвітньої історії.

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО - МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

«Всесвітня історія» - одна з базових історичних та суспільних дисциплін, що вивчає історію країн світу. Вона допомагає формувати світогляд студентів.

Запропонований курс включає новітній час. Програма побудована за проблемно-хронологічним принципом, що дає можливість висвітлювати комплекс економічних, політичних, соціокультурних, зовнішньополітичних та інших процесів в їх специфіці та взаємодії.

Навчальний курс викладається з врахуванням новітніх досліджень вітчизняних і зарубіжних спеціалістів. Він спирається на відповідні знання шкільної програми з історії, а також безпосередньо взаємодіє з базовими дисциплінами по філософії і культурології, релігієзнавству і т.п.

Мета дисципліни полягає у вивченні та інтерпретації історичних фактів та суспільних явищ різних країн, регіонів та цивілізацій,аналізу спільних рис та відмінностей у їх історичному розвитку, заснування матеріальних та інтелектуальних досягнень та можливостей людства у минулому, сучасному і у перспективі майбутнього.

Задачі вивчення дисципліни:

- визначення понятійного аппарату, принципів та методів дослідження історії, аналіз особливостей розвитку світового історичного процессу;

- викладання та аналіз історичних подій минулого і сьогодення у контексті особливостей та характерних рис розвитку державно-політичних і конфесійно-культурних систем народів і країн;

- відображення історичного досвіду державотворення, мислення і способу дій державних діячів, політиків, широкого загалу людей.

Методологічною основою вивчення «Всесвітньої історії» є діалектика.

Міжпредметні зв’язки: історія України, зарубіжна та українська література, релігієзнавство та інш.

Дисципліна «Всесвітня історія» вивчається студентами в І – ІІ семестрах в обсязі 104 години.

• 78 годин – лекційні заняття;

• 14 годин – семінарські заняття;

• 10 годин – самостійні заняття;

• 2 години – залік.

В процесі вивчення дисципліни кожен студент обов’язково пише реферат на одну із запропонованих тем, яка зараховується як контрольна робота.

Контроль та оцінка знань, умінь, навичок студентів здійснюється на семінарських заняттях.

Підсумковий контроль, призначений для визначення рівня досягнутих знань та навчальної мети проводиться у формі заліку з оцінкою.

ІІІ. ЗМІСТ

Вступ. Визначальні тенденції світового розвитку в 1914-1939 роках.

Визначальні тенденції світового розвитку в 1914-1939 роках. Періодизація світового розвитку в першій половині ХХ століття. Міжнародні відносини на початку ХХ століття.

Тема 1. Перша світова війна (1914-1918рр.).

Причини та характер війни. Стратегічні плани противників. Початок бойових дій. Кампанії 1915-1916 років. Події 1917-1918 років.

Тема 2.Міжнародні відносини в 1920-х роках.

Післявоєнне облаштування світу. Паризька мирна конференція в 1919. Версальський мирний договір. Договори з союзниками Німеччини. Утворення та діяльність Ліги Націй.

Недосконалість Версальскої системи договорів. Вашингтонська конференція 1921-1922 років. Спроби перегляду повоєнних договорів у 20-х роках. Генуезька конференція 1922 року. Пакт Бріана-Келлога.

Тема 3. Росія. Срср в1917-1939 роках.

Російская революція 1917 року. Причини і перебіг Лютневої революції в Росії. Утворення Тимчасового уряду. Політичні підсумки революції. Встановлення радянської влади. Громадянська війна в Росії.

СРСР в 1920-ті роки. Нова економічна політика більшовіків (НЕП). Проголошення СРСР. Внутрішньополітична боротьба в ВКП(б). Тоталітарний характер сталінського режиму. Індустріалізація в СРСР. Колективізація та її наслідки.

СРСР в 1930-ті роки. Голод 1932-33 років, його причини і масштаби. Суспільно-політична обстановка в 30-х роках. Масовий терор. Економічний розвиток СРСР в 30-х роках. Культурне та духовне життя в СРСР. Репресії проти діячів культури та науки.

Тема 4. Західні демократії в 1919-1939 роках.

Сполучені Штати Америки. Зміна статусу США у світі після Першої світової війни. Період «проспериті» ( «процвітання»). «Велика депресія». Робітничий рух. «Новий курс» Ф. Рузвельта.

Велика Британія. Франція. Соціально-економічне становище Великої Британії після Першої світової війни. Внутрішня політика лейбористських та консервативних урядів у 20-30-х роках. Політична боротьба лівих і правих сил. Франція за уряду Народного фронту.

Тема 5. Тоталітарні та диктаторські режими Західної Європи в 1919-1939 роках.

Націонал-соціалізм у Німеччині: режим влади, ідеологія і політика. Наслідки поразки у війні. Листопадова революція 1918 року. Веймарська республіка. Встановлення нацистської диктатури. А. Гітлер. Внутрішня політика нацистського режиму.

Італія. Іспанія.

Фашизм в Італії: влада, ідеологія і політика. Ситуація в Іспанії після Першої світової війни. Революція 1931 року. Громадянська війна 1936 – 1939 років. Встановлення диктатури Ф. Франко.

Тема 6. Країни Центральної і Східної Європи в 1919 – 1939 рр.

Польща. Чехо-Словаччина.

Встановлення державної незалежності. Польсько-більшовицька війна 1920 року. Режим «санації» в Польщі.

Утворення Чехо-Словаччини. Внутрішня політика урядів Т. Масаріка та Е. Бенеша. «Судетська проблема» і розчленування Чехо-Словаччини.

Угорщина. Румунія.

Революція 1918 року в Угорщині. Доба Угорської радянської республіки.

Становище Румунії після Першої світової війни. Анексія Бессарабії й Буковини. Конституція 1923 року. Внутрішньополітичне становище в Румунії.

Болгарія. Югославія.

Революційний рух 1918 – 1919 років в Болгарії. Болгарія в другій половині 30-х років. Утворення Королівства Сербів, Хорватів і Словенців. Видовданська Конституція 1921 року. Національне питання.

Тема 7. Країни Африки, Азії та Латинської Америки в 1919 – 1939 рр.

Японія. Китай.

Наслідки Першої світової війни для Японії. Мілітарізація країни. Демократичний рух. Меморандум Танаки. Посилення впливу військових. Напад на Китай в 1937 році. «Рух 4-го травня» в Китаї. Сунь Ятсен. Революційні події 1925 – 1927 років Чан Кайші. Протиборство між Гомінданом і Комуністами.

Індія. Країни Південно-Східної Азії.

Національно-визвольний рух в Індії після Першої світової війни. М. Ганді. Компанія громадянської непокори. Національно-визвольний рух народів Індонезії та В’єтнаму.

Країни Середнього і Близького Сходу. Країни Африки.

Іран у міжвоєнний період. Реза-Хан. Революція в Туреччині. Ататюрк. Арабський світ. Палестинська проблема. Країни Африки. Країни Латинської Америки. Основні тенденції розвитку країн Латинської Америки після Першої світової війни. Інтеграційні процеси в регіоні.