28

ПВНЗ Європейський університет

Юридичний факультет

Кафедра теорії та історії держави та права

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

(РОБОТА)

З дисципліни « Теорії держави та права »

На тему: «Дія нормативно-правових актів.»

Студента(ки)_______групи_______курсу

напряму підготовки__________________

спеціальність 6.060100- Правознавство

___________________________________

(прізвище та ініціали )

Керівник доцент кафедри теорії держави

та права, доцент, кандидат юридичних

наук Завальний Андрій Миколайович

Національна шкала___________________

Кількість балів_________

Оцінка ЕСТS________

Члени комісії ___________ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

___________ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

___________ ____________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

м. Київ – 2014 рік

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ ТА ЇХ СИСТЕМАТИЗАЦІЯ………………………………………………………………..5

1.1 Нормативно-правовий акт, його ознаки та співвідношення з під нормативними актами……………………………………………………………….5

1.2 Юридична сила нормативно – правових актів, їх види……………………….6

Висновок……………………………………………………………………………...9

РОЗДІЛ 2. ЗАКОНИ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ…………………………………..10

2.1 Закон та його ознаки…………………………………………………………...10

2.2 Види законів…………………………………………………………………….11

2.3 Підзаконний нормативно – правовий акт…………………………………….13

Висновок…………………………………………………………………………….16

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ СТРУКТУРИ НОРМАТИВНО- ПРАВОВИХ АКТІВ…….17

3.1 Дія нормативно – правових актів у часі………………………………………17

3.2 Дія нормативно – правових актів у просторі…………………………………18

3.3 Дія нормативно – правових актів за колом осіб……………………………...21

Висновок…………………………………………………………………………….26

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...27

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………..28

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. НОРМАТИВНИЙ ПРАВОВИЙ АКТ - письмовий офіційний документ встановленої форми, призначений для встановлення, зміни або скасування правових норм; це акт правотворчого органу держави, що містить правові норми. Нормативний правовий акт є одним з основних джерел права сучасної держави. У ньому відбивається більшість правових норм, які регулюють найбільш важливі з точки зору особистості її інтересів і потреб суспільні відносини. Як різновид форм зовнішнього вираження права, нормативний правової акт характеризується специфічними ознаками:

1)засновується або санкціонується уповноваженими органами держави. Правом на видання нормативних актів володіє строго певне коло органів і посадовців. Перелік таких органів та осіб визначається чинним законодавством;

2 )має зовнішню форму у вигляді офіційного документа . Форма нормативного акта обумовлена ​​який видав такий акт правотворчим суб'єктом (так, глава держави має право видавати акти у формі указів, уряд - у формі постанов, парламент - у формі законів і т.д.). Як офіційний документ, нормативний акт відрізняється притаманною йому структурою, реквізитами;

3) встановлює норми права або змінює, припиняє їх. Від інших правових актів, юридичних документів нормативний акт відрізняється головним чином тим, що він покликаний вводити в дію нові, змінювати чи скасовувати правила загальнообов'язкового характеру. Цим нормативні акти відрізняються від індивідуальних правових актів, розрахованих на одноразове застосування.

Крім того, нормативний правовий акт приймається і вводиться в дію у встановленому законодавством порядку; характеризуються конституційністю, тобто приймаються на основі та на виконання діючих законів і конституції країни ; володіє юридичною силою ; надає загальній волі (узгодженим інтересу) державно - офіційний характер.

Нормативні правові акти різняться від всіх інших правових актів, які не містять правових норм і не вносять безпосередньо змін до законодавства. Це такі акти, якими затверджуються положення, правила, статуси, акти -звернення та ін. Своїм юридичним змістом нормативні акти відрізняються, по-перше, від індивідуальних(актів застосування права), тобто актів, що містять індивідуальні розпорядження по конкретних , « разовим » питань (наприклад, призначення на посаду, доручення передати майно) тим, що нормативний акт містить норми права. У рідкісних випадках індивідуальні розпорядження зустрічаються в законах (наприклад, в законах про приватизацію ) ; нормативний же акт містить загальнообов'язкові приписи постійного або тимчасового характеру, розраховані на багаторазове застосування, по-друге , від інтерпретаційних актів, актів тлумачення , тобто актів , в яких дається тільки роз'яснення діючих норм, але не встановлюються нові норми (такі акти в більшості випадків мають інші найменування, наприклад, «постанова», «роз'яснення»).

Мета даного дослідження полягає в тому, щоб на підставі комплексного аналізу визначити сутність, головні передумови і цілі нормативно правових актів.

Відповідно до поставленої мети вирішуються такі дослідницькі завдання:

• ознайомлення з основними передумовами виникнення нормативно-правових актів;

• з'ясовується мета законів та їх ознак;

• висвітлюються структура нормативно-правових актів.

Наукова новизна полягає у тому, що зроблена спроба комплексного й системного дослідження нормативно-правових актів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки й рекомендації можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін, а токож при проведенні круглих столів, конференцій, семінарів тощо.

Структура і обсяг роботи відбиває логіку дослідження й складається із вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури.

РОЗДІЛ 1

Нормативно-правові акти та їх систематизація

1.1 Нормативно-правовий акт, його ознаки та співвідношення з під нормативними актами.

Нормативно - правовий акт - це офіційний документ, ухвалений уповноваженими суб‘єктами нормотворчості у визначеному порядку та формі, він встановлює (змінює, доповнює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин.

Нормативно – правовий акт виконує дві рівнозначні функції:

1. функція юридичного джерела права

2. функція форми права

тобто він виступає як спосіб існування і вираження норм права. При цьому він є найбільш досконалим серед усіх форм права.

Ознаки нормативно – правового акта:

1. є прaвoутворювальним aктoм, він встaнoвлює чи зaкріплює нoві нoрми прaвa aбo змінює (дoпoвнює, скaсoвує) дiючi; чiткo фoрмулює змiст юридичних прaв, oбoв’язкiв, вiдпoвiдaльнoстi;

2. є oфiцiйним aктoм – приймaється чи сaнкцioнується упoвнoвaженими oргaнaми держaви (нoрмoтвoрчими oргaнaми) абo ухвaлюється нaрoдoм (референдумoм) в межі її кoмпетенції;

3. пoширюється на неoзначене кoлo oсiб i рoзрaхoвaний нa неoднoрaзoве зaстocувaння;

4. мaє кoнкретну фoрму, якa зaлежить вiд oргaну, кoтрий йoго (aкт) видaє. Йoгo фoрмa визнaченa Кoнституцiєю, a тaкoж зaкoнoм прo нoрмaтивнo – прaвoвi aкти (у рaзi йoгo прийняття);

5. має чітко визначене місце серед інших нормативних актів, відповідно до субординації за юридичною силою – не суперечить актам вищої юридичної сили, передусім Конституції, міжнародним договорам, ратифікованим парламентом тощо;

6. розробляється і приймається з додержанням встановленої законом нормотворчої процедури (нормотворча ініціатива, розробка, обговорення, прийняття підписання, реєстрація, оприлюднення, набрання чинності);

7. має форму письмового документа, що складається відповідно до правил нормотворчої техніки, визначену структуру й офіційні реквізити – назва акта вказує на орган, який видав, вид акта, предмет регулювання; дата і місце прийняття; підпис (підписи) відповідальних посадових осіб;

8. підлягає обов’язковій державній реєстрації та обліку ( в Україні існує Єдиний державний реєстр нормативних актів);

9. доводиться до відома населення у встановленому законом порядку – публікується в офіційних спеціальних виданнях з обов’язковою відповідністю автентичності тексту офіційного зразка.

У юридичній субординації з нормативно-правовим актом перебувають піднормативні акти:

- інтерпретаційні (акти тлумачення норм права) –мають допоміжний характер і, як правило, «обслуговують» нормативні акти;(1)

- індивідуальні (акти застосування норм права) – породжують права й обов’язки лише у тих конкретних суб’єктів, яким вони адресовані, з конкретного випадку.

Поєднує їх те, що вони усі – взаємозалежні акти правового змісту. Відмінність нормативного від піднормативного акта (акта застосування норм права та акта тлумачення норм права) полягає в такому:

1. Нормативно – правовий акт містить у собі правові норми, установлює нові права й обов’язки, яких раніше не було, або змінює (скасовує) їх, тому його називають правовстановлювальним актом. Акт застосування права та акт тлумачення права зазвичай не встановлюють норм права. Акт застосування права лише конкретизує (індивідуалізує) чинні норми, а акт тлумачення права дає роз’яснення цим нормам . Вони – піднормативні.

2. Нормативно – правовий акт містить норми права, що адресують усім або певній частині населення, тоді як акт застосування норм права має індивідуальну спрямованість – стосується конкретної особи (наприклад, ушкодження насаджень забороно – адресовано до всіх, а зтягнення штрафу з громадянина «А» за ушкодження насаджень – акт застосування норм права). Інтерпретаційний акт адресуються суб’єктам, котрі застосовують норми права, що роз’ясняються.

1. Нормативно – правовий акт застосовується неодноразово, діє тривалий час, а правозастосовний – винятково при вирішенні певної юридичної справи, тобто в конкретному випадку . Інтерпретаційний акт, діє разом з цим нормативним актом і має допоміжне значення.

2. Нормативно – правовий акт «дає життя» індивідуальному та інтерпретаційному актам – скасування нормативно - правового акта призводить до неможливості дії його на підставі правозастосовного акта застосування та акт тлумачення норм права.

Слід мати на увазі, що, окрім зазначених класичних актів - нормативних, інтерпретаційних, правозастосовних,- є акти змішаного змісту, тобто такі, що складаються з нормативних і правозастосовних норм. Якщо в тексті правового акта містяться правові норми й індивідуально-конкретні розпорядження, він вважається нормативним. Однак поєднання в одному акті норм нормативного і конкретного (індивідуального) призначення не відповідає правилам юридичної техніки і ускладнює розуміння документа щодо його дії в часі.