Методичні рекомендації

Процес первинного накопичення капіталу, що розгорнувся в Англії з останньої третини XV ст. був передумовою капіталістичного виробництва. Розвиток капіталістичних стосунків вів до зміни в положенні різних шарів населення, у тому числі і селянства. Одним з основних процесів в сільськогосподарських стосунках стало обгороджування.

Для характеристики змін в положенні селянства, масштабів, методів і наслідків обгороджувань необхідно ознайомитися з різним джерелами: свідченнями сучасників, судовими справами, господарськими описами, урядовими паперами (матеріали урядових комісій, королівські прокламації, листи, службові донесення) і законодавчими актами. При роботі з документами необхідно звернути увагу на час їх появи, а також співставити факти, що наводяться, зі змістом законів проти обгороджувань.

З другого питання теми необхідно дати загальну характеристику манору, охарактеризувати статус різних категорій селян і їх взаємовідношення з лордом манора. Потім студентові слід розкрити причини обгороджувань. Для цього необхідно проаналізувати опубліковані джерела (свідчення сучасників, протоколи комісій з розслідування обгороджувань, селянські скарги та ін.). Далі слід показати суть процесу обгороджувань, які категорії селян і чому, передусім, піддавалися евікції.

Необхідно з'ясувати соціальний склад тих, хто обгороджувався, і види обгороджувань. Крім того, використовуючи дані спеціальних досліджень вітчизняних і зарубіжних істориків, студентові слід виявити етапи обгороджувань і їх темпи в період кінця XV – першої третини XVII ст. Важливо розібратися в методах евікції селян з їх земель і визначити, наскільки міг при цьому домінувати насильницький метод.

Далі необхідно розкрити основний зміст аграрної політики Тюдорів і перших Стюартів. З цією метою слід притягнути як уривки статутів про обмеження обгороджувань, так і дані спеціальних досліджень про деякі аспекти аграрної політики (законодавство про виробництво і торгівлю продовольством, діяльність королівських комісій з розслідування обгороджувань та ін.). Студентові потрібно відповісти на питання: чи була аграрна політика суперечливою і непослідовною, а також наскільки аграрні статути могли бути ефективними. Необхідно охарактеризувати економічні і соціальні наслідки обгороджувань та зробити загальний висновок про місце обгороджувань в процесі генезису капіталізму в Англії.

Розкриваючи соціальну боротьбу в Англії в XVI – XVII ст. періоду, за допомогою спеціальної літератури потрібно з'ясувати причини повстання на півночі Англії, яке відоме під назвою «Благодатне паломництво». Бажано пов'язати його зі змінами в аграрних стосунках і Реформацією, а також пояснити, чому англійські селяни виступили під католицькими прапорами.

Потім слід перейти до вивчення одного з найбільших повстань селян в середньовічній Англії, яке відбулося 1549 р. в Східній Англії. Студентові необхідно з'ясувати причини повстання, детально проаналізувати джерела, що характеризують цілі і наміри повсталих. Особливу увагу слід приділити аналізу петицій (Маусхольська та Уіндемська). Аналізуючи Маусхольдську петицію потрібно згрупувати її статті залежно від характеру вимог (економічні, політичні, релігійні).

Після цього треба розглянути економічні вимоги, зв'язавши їх з тими змінами, які сталися в положенні англійських селян в першій половині XVI ст. Необхідно відповісти на питання, чи прагнули укладачі петиції ліквідовувати феодальну власність на землю і феодальні стосунки; яка частина повсталих була зацікавлена у втіленні в життя маусхольдской петиції; чи хотіли селяни зробити політичне перевлаштування англійської держави; яких змін в англіканській церкві бажали селяни.

Студент повинен проаналізувати «Уіндемську» петицію, відомості про яку є в хроніці Невіля. При цьому слід підкреслити засоби, якими повсталі бажали добитися своїх цілей. Після цього слід порівняти ці дві петиції і на основі цього дати загальне укладення про характер селянських вимог. Потім студент повинен дати короткий опис ходу повстання.

На закінчення необхідно відмітити причини поразки і значення повстання, порівняти селянські петиції, особливо «Маусхольдську» з «12 статтями» німецьких селян.

Соціальну боротьбу другої половини XVI – початку XVII ст. потрібно вивчати в основному по спеціальній літературі. Особливо необхідно проаналізувати повстання селян в 1607 р. в Центральних графствах. Слід подумати над їх програмою, відомою як «Дігерів Уорвікшира до усіх дігерів країни». Потрібно пояснити, як реагував уряд Якова I Стюарта на цю подію і як воно відбилося в цілому на соціально-політичному положенні в першій третині XVII ст.

При підготовці останнього питання необхідно вивчити уривки з так званих «кривавих законів», які є в хрестоматіях і практикумах.

Цілком доцільно зіставити вимоги повстанців 1549 р. в Норфолці з програмами, висуненими в період Селянської війни в Германії, визначити схожість і відмінності у вимогах.