
- •По основності кислоти діляться на:
- •Насичені моно карбонові кислоти
- •Номенклатура і ізомерія
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •І. Реакції з розривом зв’язку о – н
- •Іі. Реакції з розривом зв’язку с – о
- •Ііі. Реакції з розривом зв'язків с – н
- •Особливості будови і властивості мурашиної кислоти
- •Реакція «срібного дзеркала»
- •Реакція с гідроксидом міді (іі)
- •Способи добування насичених монокарбонових кислот і. Загальні способи добування
- •Іі. Способи добування найважливіших кислот
- •Застосування найважливіших моно карбонових кислот
Ііі. Реакції з розривом зв'язків с – н
у α карбонового атома (реакції за участі радикала)
Атоми «Н» у α карбонового атома більш рухливі і можуть заміщуватися на атоми галогена з утворенням α галоген карбонових кислот:
PCl5, hυ, t0 +Cl2 +Cl2
CН3СООН + Сl2 ClCH2COOH Cl2CHCOOH CCl3COOH
Оцтова к-та -НСl монохлороцтова -НСl дихлороцтова -НСl трихлороцтова
кислота кислота кислота
Особливості будови і властивості мурашиної кислоти
Мурашина (метанова) кислота НСООН за будовою і властивостями відрізняється від інших членів гомологічного ряду насичених монокарбонових кислот.
На відміну від інших карбонових кислот в молекулі мурашиної кислоти
О
к арбоксильна група - С зв’язана не з ВВ радикалом, аз атомом
ОН гідрогену.
По цій причині мурашина кислота являється найбільш сильною в гомологічному ряду.
В молекулі мурашиної кислоти можна виділити альдегідну групу:
О
Н – С – ОН тому мурашина кислота вступає в реакції характерні для кислот і для альдегідів.
Мурашина кислота легко окиснюється до вугільної:
О О
Н – С – ОН + [О] НО – С – О[ Н СО2 + Н2О
Із окисника вугільна к-та
В ролі окисника можуть бути аміачний розчин оксиду срібла (І) АgО та гідроксид Сu(ІІ), Сu(ОН)2.
Особливістю мурашиної кислоти являється те, що для неї характерні якісні реакції на альдегіди:
Реакція «срібного дзеркала»
О
NН4ОН
Н – С – ОН + Аg2О СО2 + Н2О + 2Аg
t0
Реакція с гідроксидом міді (іі)
О
Н
– С – ОН + 2Сu(ОН)2
СО2
+ 3Н2О
+ Сu2О
Осад цегляного
кольору
Способи добування насичених монокарбонових кислот і. Загальні способи добування
Окиснення первинних спиртів і альдегідів (під дією різних окисників)
О +[О] О
R – СН2ОН + [О] R – С R – С
-Н2О Н ОН
Окиснення алканів киснем повітря (в присутності каталізатора – солі Мn, або Р, або t0).
За звичай утворюється суміш кислот, а при окисненні С4Н4 – утворюється єдина СН3СООН !
кат.
2СН3 – СН2 – СН2 – СН3 + 5О2 4СН3СООН + 2Н2О
Бутан
Омилення складних ефірів (тобто їх лужний гідроліз)
О О
R – С + NаОН = R – С + R/ОН
ОR/ ОNа
О О
R – С + НСl = R – С + NаСl
ОNа ОН
Гідроліз галоген ангідридів кислот:
О О
R – С + НОН R – С + НСl
Сl ОН