Лекція 3. Сфери застосування екологічного аудиту.

Ключові поняття:

Об'єкти екологічного аудиту, Типи екологічного аудиту, Види ризиків на підприємствах, Предмет аудитування в межах підприємства, Показники екологічності,Аудит розрахунків платежів, Обов'язковий ЕА здійснюється у випадках, На сучасному етапі запровадження ЕА аудиту найбільш поширені, Застосування екологічного аудиту.

1. Об'єкти і суб'єкти еа , вимоги до них.

Основним об'єктом екологічного аудиту є підприємство, його система екоменеджменту, територія, на якій воно розташоване (промплощадка і зона прилеглої місцевості), його виробнича й технологічні системи, природоохоронні споруди, відходи. В більш широкому розумінні, об'єктами можуть бути будь-які види інвестиційної, господарської й адміністративної діяльності, що можуть впливати на НПС:

- інвестиційні і приватизаційні програми, а також проекти розвитку підприємств, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування, діяльність яких пов'язана з екологічним ризиком для НПС; - кредитні угоди, інвестиційні підрядні контракти, реалізація яких може призвести до порушення екологічних нормативів, що негативно впливають на НПС і здоров’ я населення; - екологічно небезпечні діючі об'єкти, системи, комплекси, незалежно від форм власності, у тому числі військового призначення, господарська діяльність яких пов'язана з екологічними ризиками для НПС і здоров’я людей; - об'єкти приватизації власності державних підприємств і організацій.

Суб'єкти екологічного аудиту - це спеціалісти, що мають право надавати екологічні послуги підприємствам організаціям і готувати екологічні висновки.

До типів екологічного аудиту належать:

- екологічна експрес-оцінка інвестиційних ризиків; - оцінка екологічного стану території, власником якої є підприємство, або власник якої змінюється у процесі приватизації; - екологічна характеристика продукції на стадії маркетингових досліджень; - аналіз системи екоменеджмента підприємств.

У міжнародній практиці дедалі частіше еколого-аудиторська діяльність спрямовується на надання допомоги владі у вишукуванні додаткових засобів для вивчення ризиків і забезпечення безпеки праці в промисловості, прискореного впровадження модернізованих засобів запобігання ризикам.

Аналіз ризиків аварій, катастроф і зумовлених ними забруднень здійснюється з урахуванням експлуатаційних вимог і зводиться до визначення видів ризиків на підприємствах:

- оцінювання сценаріїв можливих аварій та дій, наслідків для НПС і населення;  - аналізу передбачуваних заходів і засобів запобігання наслідкам аварій та обмеження їх.

За обмежених можливостей державної екологічної інспекції України використання ЕА може значно посилити функції екологічного контролю шляхом створення змішаної (державно-ринкової) системи екологічного контролю з новими формами пошуку резервів підвищення екологічної безпеки. Відтак, ЕА за своїми можливостями заслуговує на рівноправний статус з державною екологічною експертизою та державною екологічною інспекцією.

Отже, предметом аудитування в межах підприємства є усі його системи забезпечення життєдіяльності. Тому вірніше розглядати підприємство як еколого-економічну систему з відповідною еколого-економічною безпекою діяльності. ЕА забезпечує підприємству не тільки екологічну, а й економічну безпеку. Систематичне здійснення ЕА може запобігти доведенню підприємства до стану банкрутства, зменшити непередбачені витрати на ліквідацію наслідків непередбачуваної екологічної політики або за її відсутності. Системи екоменеджменту підприємства мають функціонувати так, щоб показники екологічності постійно підтримувалися на рівні екологічних вимог, які постійно зростають, і забезпечували своєчасну некапіталомістку модернізацію технологічних вузлів і систем.

Прогрес у забезпеченні еколого-економічної безпеки визначається такими показниками екологічності, як:

- кількість природних ресурсів та енергії, що використовуються; - ефективність використання ресурсів; - кількість твердих відходів з розрахунку на одиницю продукції; - кількість викидів у повітря; - рівень утилізації відходів; - рівень переробки матеріалів, що використовуються для упаковування; - кількість аварій, які вплинули на навколишнє середовище; - кількість (у км пробігу) транспортних засобів на одиницю продукції; - кількість газоподібних шкідливих речовин, що викидаються у НПС; - інвестиції в природоохоронну діяльність; - кількість і вартість екологічних штрафних санкцій; - сума платежів стороннім організаціям за скиди стічних вод; - інші витрати, що пов'язані з природокорисїпуваннямі;

Для пошуку шляхів скорочення статей витрат на екологічні платежі підприємство у функціональних межах свого екоменеджменту може періодично проводити спеціалізований аудит розрахунків платежів за використання природних ресурсів, який включає:

- аудит розрахунку платежів за землю; - аудит розрахунку платежів за користування водними об'єктами; - аудит розрахунку платежів за користування надрами; - аудит розрахунку за користування лісовими ресурсами та ін.