
- •Глава 1. Міжнародна економічна система
- •Глава 2. Середовище міжнародної економіки та структура світового господарства
- •Глава 3. Міжнародна торгівля
- •Глава 4. Міжнародна торгова політика держави
- •Глава 5. Міжнародний рух капіталу
- •Глава 6. Міжнародна трудова міграція
- •Глава 7. Сучасні форми міжнародного виробництва
- •Глава 8. Світова валютна система
- •Глава 9. Міжнародні розрахунки і платіжний баланс
- •Глава 10. Міжнародна економічна інтеграція
- •Глава 11. Глобалізація та економічний розвиток
- •Глава 1. Міжнародна економічна система
- •1.1. Поняття і предмет курсу «Міжнародна економіка»
- •1.2. Сутність, форми та фактори міжнародного поділу праці. Спеціалізація та кооперування
- •1.3. Рівні міжнародних економічних відносин
- •1.4. Етапи розвитку світового господарства. Основні риси сучасної міжнародної економіки
- •3. Поява після 2-й світової війни соціалістичних країн, утворення соцтабору.
- •4. Розпад колоніальної системи (початок 1960-х рр.)
- •5. Зближення рівнів економічного розвитку сша й інших промислово розвинених країн (середина 1970-х рр.).
- •6. Світові економічні кризи 70-80. Перехід до глобальної економіки.
- •8. Фінансово-економічна криза 2008- 2009 рр.
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 2. Середовище міжнародної економіки та структура світового господарства
- •2.1. Сутність і структура середовища міжнародних економічних відносин
- •2.2. Класифікація країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку та її критерії. Міжнародні інтегральні оцінки економічного розвитку країн
- •2.3. Загальна характеристика соціально-економічного розвитку країн, що розвиваються
- •2.4. Загальна характеристика соціально-економічного розвитку країн з перехідною економікою
- •2.5. Оцінка соціально-економічного розвитку України. Визначення місця України в сучасній системі світового господарства
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Глава 3. Міжнародна торгівля
- •3.1. Поняття і теорії зовнішньої торгівлі
- •3.2. Сучасні тенденції розвитку міжнародної торгівлі. Показники участі країни у міжнародній торгівлі
- •Країни, що домінують у світовому експорті товарів
- •1)Коефіцієнт відносної експортної спеціалізації
- •2) Коефіцієнт внутрішньогалузевої міжнародної спеціалізації:
- •Експортна квота:
- •4) Імпортна квота:
- •3.3. Основні торговельні партнери України. Товарна структура зовнішньої торгівлі України
- •Запитання для самоконтролю
- •Глава 4. Міжнародна торгова політика держави
- •4.1. Державне регулювання зовнішньої торгівлі. Політика вільної торгівлі та політика протекціонізму
- •4.2. Мито: поняття, функції, види. Наслідки встановлення мита
- •4.3. Нетарифні засоби державного регулювання зовнішньої торгівлі
- •4.4. Зовнішньоторговельна політика України. Наслідки вступу України до сот
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Глава 5. Міжнародний рух капіталу
- •5.1. Міжнародний рух капіталу: сутність, причини, форми
- •5.2. Прямі і портфельні інвестиції, наслідки їх залучення. Сутність і шляхи покращення інвестиційного клімату країни. Офшорні зони
- •Світовий ринок позичкових капіталів. Міжнародний кредит: сутність, функції, принципи, форми
- •5.4. Поняття та причини кризи світової заборгованості. Методи управління зовнішнім державним боргом
- •Прямі іноземні інвестиції (акціонерний капітал) в Україну1)
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Глава 6. Міжнародна трудова міграція
- •Міжнародна трудова міграція: сутність, причини, форми
- •Міграційний приріст населення, млн чол. (за даними «Демоскоп Weekly»)
- •Економічні та неекономічні наслідки трудової міграції
- •6.3. Напрями і форми регулювання міграційних процесів
- •Напрями та форми державного регулювання міжнародної трудової міграції
- •6.4. Загальна оцінка стану міграційних потоків з України та в Україну. Державне регулювання зовнішньої міграції в Україні
- •Глава 7. Сучасні форми міжнародного виробництва
- •Міжнародне співробітництво Міжнародне науково-технічне співробітництво. Міжнародний технологічний обмін. Міжнародні цільові науково-технічні програми
- •Складові Сьомої Рамкової програми єс
- •Сутність та форми міжнародних корпорацій. Роль і значення тнк у міжнародному виробництві
- •Роль спеціальних (вільних) економічних зон у реалізації інвестиційно-інноваційної політики держав
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Глава 8. Світова валютна система
- •8.1. Поняття валюти. Сутність, функції та складові елементи світової валютної системи
- •8.2. Валютний курс. Фактори, що впливають на валютний курс. Режими встановлення валютних курсів
- •8.3. Конвертованість валют і її вплив на функціонування національної економіки
- •8.4. Еволюція світової валютної системи
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Глава 9. Міжнародні розрахунки і платіжний баланс
- •9.1. Міжнародні розрахунки: сутність, чинники. Способи платежу та форми міжнародних розрахунків
- •9.2. Заходи державного впливу на вирівнювання платіжного балансу
- •Основні статті платіжного балансу України (млн. Дол. Сша)
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Глава 10. Міжнародна економічна інтеграція
- •10.1. Сутність і форми економічної інтеграції
- •10.2. Історія європейської економічної інтеграції
- •10. 3. Інтеграційні об’єднання країн Північної та Південної Америки. Інтеграційні об’єднання в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні
- •10.4. Об’єднання країн, до складу яких входить Україна. Перспективи України на шляху європейської інтеграції
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
- •Глава 11. Глобалізація та економічний розвиток
- •11.1. Сутність, джерела та складові процесів глобалізації. Глобалізація економіки
- •11.2. Глобальні проблеми сучасності. Міжнародні організації
- •11.3. Вплив глобалізації на соціально-економічний розвиток України
- •11.4. Участь України у вирішенні глобальних проблем
- •11.5. Історія, ефективність та перспективи співробітництва України з міжнародними економічними організаціями
- •Запитання для самоконтролю
- •Рекомендована література
Сутність та форми міжнародних корпорацій. Роль і значення тнк у міжнародному виробництві
Основним суб’єктом світогосподарських відносин сьогодні є ТНК, які
втілюють в собі всі види сучасного міжнародного бізнесу. В основному це великі за обсягами виробництва та величиною доданої вартості, високоефективні підприємства. Їм притаманний величезний економічний потенціал. ТНК контролюють 70-90% ринків товарів, послуг і технологій. Загальний обсяг реалізації 200 найбільших із них становить понад 30% світового валового внутрішнього продукту.
Головними критеріями транснаціональної фірми є: 1) система міжнародного виробництва, що ґрунтується на розпорошенні виробничих одиниць по багатьох країнах; 2) проникнення в передові галузі виробництв, швидкий розвиток яких передбачає наявність величезних капіталовкладень і залучення висококваліфікованих працівників; 3) поведінка фірми.
Транснаціональність капіталу та діяльності є основною рисою ТНК. Могутні ТНК шляхом диверсифікації своєї діяльності стають конгломератами, зберігаючи монополію в певній галузі. ТНК є домінуючим чинником міжнародної спеціалізації та кооперування виробництва всередині фірми, що визначає структуру та географічний напрям світової торгівлі. Внутрішньофірмова спеціалізація виражається у виробництві різних товарів філіями ТНК. Спеціалізація розповсюджується і на науково-технічні дослідження. Все це сприяє розвитку обміну всередині самих корпорацій. Такий обмін сьогодні досягає 1/3 міжнародного обігу. Міжнародний поділ праці в формі спеціалізації та кооперування між підприємствами однієї й тієї ж корпорації, а також значна питома вага товарообігу між фірмами однієї корпорації є якісними критеріями транснаціональності фірми.
Сучасне міжнародне співробітництво все частіше характеризується поглибленням міжнародного виробництва, зокрема шляхами злиттів та поглинань. Важливим якісним критерієм транснаціональності є поводження фірми, орієнтація і стратегія її менеджменту. Для ТНК важливим вважається подвійна орієнтація їхньої діяльності. З одного боку, менеджмент фірми орієнтований на регіональний і глобальний ринок, на світові стандарти якості, витрат на виробництво, ефективності і таке інше, на специфіку механізму функціонування цих ринків. З іншого боку, транснаціональна фірма здобуває за кордоном національне життєве середовище і повинна функціонувати згідно з її законами і правилами.
ТНК повинні приймати оптимальні рішення як з точки зору стану світового ринку, так і з точки зору одного або більше національних ринків, на яких вони здійснюють свою діяльність, залежно від того значення, яке для даної фірми має той чи інший вид ринку. Як тільки фірма стає транснаціональною, вона одразу ж поширює своє прогнозування і стратегічне планування на міжнародний, а потім і на світовий рівень.
Держави та їх будь-які інтеграційні утворення самі сприяють діяльності ТНК, які за своїм походженням та місцем розташування пов'язані з певними національними інтересами. Держави впливають на діяльність ТНК і як члени МВФ, Світового банку, СОТ та інших міжнародних економічних інститутів. Міжнародні економічні інститути, в свою чергу, надають багатосторонню підтримку західним державам у фінансово-економічному супроводі їх політики, активно формують інституціональні основи нового економічного ладу.
Розглядаючи фінансові та валютно-кредитні аспекти функціонування ТНК слід зазначити, що найбільший вплив ТНК мають на світовий кредитний ринок і ринок акцій. Продаючи на іноземних фондових ринках свої акції, випускаючи свої єврооблігації на євроринках і застосовуючи єврокредити, ТНК за рахунок цих фінансових джерел можуть фінансувати значну частину своїх капіталовкладень. ТНК перетворилися на найактивніших учасників світового фінансового ринку, діючи на всіх його сегментах. Так, будучи головними експортерами та імпортерами товарів і послуг у світі, ТНК стали великими клієнтами на світовому валютному ринку. Хоча комерційні банки й проводять на цих ринках операції у своїх інтересах, основна маса валютних операцій здійснюється ними за дорученням своїх клієнтів, насамперед ТНК.
Таким чином, одна з особливостей ТНК полягає в тому, що вони відіграють усе більшу роль в інтернаціоналізації грошово-кредитних ринків, темпи якої значно вищі за темпи інтернаціоналізації аналогічних процесів у виробництві. Це пов’язане з тим, що фінансовою основою їхнього розвитку на сучасному етапі виступають транснаціональні банки (ТНБ). Цьому ефективно служать їхні відділення, адекватні сучасній інтернаціоналізації промислового виробництва та інших сфер міжнародного бізнесу, мережа яких розташована по всьому світу
Взаємовідносини ТНК і держави позначаються тим, що однією з надзвичайно складних і суперечливих проблем, якій дається різна характеристика в працях іноземних авторів, є проблема взаємовідносин ТНК з національними урядами. Система відносин між державою і ТНК являє собою діалектичну єдність протиріч. З одного боку, ТНК є важливим інструментом зовнішньоекономічного і зовнішньополітичного впливу, і держава не може не використовувати це в інтересах свого панування на світовій арені. З іншого боку, єдність інтересів не виключає наявність протиріч. Держава постійно намагається затвердити контроль над вивезенням капіталу, товарів, технологій. ТНК, здійснюючи свою стратегію одержання довгострокових прибутків, впливають на економічну кон'юнктуру країни-базування або країни, що приймає, і в результаті вступають у протиріччя з певними засобами державного регулювання економіки.
У минулому державна політика щодо ТНК не була пов'язана із загальною державною стратегією, тому що вони контролювали дуже незначну частину економіки, і уряди вважали результати регулювання діяльності ТНК незначними. Сьогодні уряди змушені розглядати досягнення порівняльних переваг в галузі ресурсів, що знаходяться під їхньою юрисдикцією, як самостійну економічну мету, надаючи дедалі більшого значення як зовнішнім, так і внутрішнім інвестиціям. Це відбувається внаслідок зближення економічних структур країн. Крім того, ТНК стають незалежнішими у виборі місця розміщення своїх філій. Нині ТНК не обмежуються тільки фінансуванням якихось політичних діячів. Найбільші власники ТНК самі входять до складу урядів і балотуються на посади глав держав.
Ефективна інтеграція української економіки в сучасну світогосподарську систему вимагає структурної перебудови народного господарства і його галузей, трансформацій зовнішньої торгівлі, розвитку експортного потенціалу. Розвиток взаємовигідного співробітництва з усіма центрами світової цивілізації відповідає інтересам України. Розв’язання усіх існуючих економічних проблем не можливе самотужки, без залучення зовнішніх кредитів і інвестицій. Приплив іноземних інвестицій здійснює вагомий вклад у розвиток національної економіки, сприяючи активізації інвестиційного процесу, впровадженню нових технологій, передового закордонного менеджменту.