8. Спілкування з групою/класом.

Це потрібно проводити у випадку, якщо тема буде проходити два уроки, якщо тема буде проходити один урок 45 хвилин, це завдання упускається.

Я розповідаю для прикладу одну частинку про себе. Їх запитую вибірково – пару людей запитую перший прямокутник, 2х-3х другий, 2х-3х третій, 2х-3х четвертий. Але декілька мрій, що вони називають у четвертому потрібно записати на дошку. Можна визвати людину, що має гарний почерк і, щоб ця людина записувала.

9. Історія про море.

«Не так давно, в одному селищі, що було в пустелі, жив хлопчик. Те селище знаходилось далеко від цивілізації і було дуже консервативним. Люди там не хотіли, щоб у їх життя втручалися інші народи і тому у них міцно зберігались древні традиції.

Ілюстрація – пустеля.

Вода для селища була великим дефіцитом. Єдине, що у них було — це невеличке озерце біля селища, 3 глибоких колодязі, які викопали ще декілька сотень років тому. Ці люди були дуже творчі і розробили систему отримуваня води із вологого повітря з ночі на ранок.

Ілюстрація – колодязь.

Це селище славилось дуже класною технологією виготовлення виробів із піску та глини. І єдині люди, які до них іноді заїжджали – це купці, які якось випадково натрапили на нього декілька років до того. Вони купляли у них статуетки, посуд, а за це привозили тканини і продукти.

Коли хлопчику виконалось 5 років, одного разу йому приснилось багато-багато води, ціле море. Але у селищі ніхто ніколи не бачив моря і не вірили, що воно є. Тому, коли хлопчик розповів про це мамі, вона сказала, що це просто дитяча фантазія і щоб він забув про це.

Ілюстрація – море.

Йшов час.

Хлопчик підростав, але йому не давав спокою його сон.

У тому селищі була добра традиція посвяти в чоловіки. Коли хлопцю виконувалось 16 років він мав пройти ряд випробувань на фізичну силу, кмітливість, знання законів пустелі, силу характеру, уміння справлятися з важкими ситуаціями.

Усі хлопці ретельно готувалися до таких випробувань, але з першого разу пройти усе вдало доводилось не багатьом. І був такий закон, що якщо хлопець пройде усі випробування вдало, він може просити у своїх батьків будь-що, і вони мають це для нього зробити.

Цей хлопець був дуже здібним і працьовитим, поважав та любив своїх батьків. У нього виходило дуже якісно і гарно робити фігурки із спеціальної глини. Своєю майстерністю він славився на усе селище. Батькам було приємно, що їх син такий молодець.

Коли йому прийшов час проходити посвяту, він дуже старався, бо у нього було одне незвичайне прохання. Він був один із не багатьох, хто пройшов випробування з першого разу. Він попросив своїх батьків, щоб вони його відпустили у подорож. Пояснив, що він мріє побачити море.

Батьки засумували, їм не хотілось, щоб син жив далеко, але він пояснив їм, що для нього це дуже важливо і інакше він не буде щасливий у своєму житті. І батьки благословили його в подорож.

Дорога була дуже довга. Він знав, як не замерзнути вночі, як заховатися від спеки вдень, як захиститися від змій у пустелі.

В один день він побачив, що пустеля закінчується, а перед ним було видно гори. Пройшовши останню найбільш високу гору, хлопець побачив три дороги, що йшли у різні напрями.

Ілюстрація – гора і три дороги.

Він вибрав першу і пішов. Його усе дивувало. Він побачив маленьку травичку, зупинився, доторкнувся до неї, спробував чи вона пахне; він дивувався, що там літали маленькі птахи, зовсім не такі до яких він звик. Так усьому дивуючись він продовжував йти далі. Через декілька кілометрів він побачив велике місто. Шумів ринок.

Ілюстрація – ринок сходу.

Усі щось продавали, купляли, торгувалися… В одному місці він побачив статуетки і спокійно сказав: «Та вони ж ніякі, я роблю набагато кращі.» Це почув власник лавки і подумав, ото молоде ще й так заноситься. «Умієш краще? То покажи, ось станок.» А хлопець не розгубився і зробив одну статуетку. Власнику дуже сподобалось, він визнав, що ці статуетки справді кращі. І почав вмовляти хлопця залишитися у нього. Запропонував йому кімнату, зарплатню, аби тільки той працював.

Хлопцю було усе нове, цікаве і він вирішив на якийсь час залишитися. Він гарно працював. Власник був ним дуже задоволений. Людям подобались статуетки. Усе було чудово. Але однієї ночі йому знову приснилось море.

Пояснивши усе господарю, він попрощався і повернувся до гори.

Друга дорога вела його до великих зелених пагорбів. Пахла свіжа трава. Вона тут була висока і соковита. Коли хлопець стомлювався, то лягав на м’яку високу траву і любувався блакитним небом.

Ілюстрація – зелені пагорби, вівці, старенький пастух.

Через деякий час він побачив, якихось дивних тварин, та пастуха. То були вівці, але він ніколи раніше не бачив овець. З цікавістю він розглядав їх і підійшов до пастуха. «Підкажіть мені, будь ласка, як мені знайти море?» - звернувся він до пастуха, коли вони познайомились. «Я не знаю де море і чи є воно взагалі, але я прожив багато років і можу розповісти тобі багато мудрих речей, якщо хочеш, залишайся зі мною.» Юнак залишився. Навчився пастушій справі. Коли вівці лягали спати, пастух і юнак розпалювали вогнище і під прекрасним зоряним небом дідусь розповідав дивовижні історії.

Так, спілкуючись, вони засинали під ранок. І одного разу юнаку знову приснилось море.

Він подякував старенькому пастуху і повернувся до гори.

Ілюстрація – ліс, люди в національних костюмах, будинок.

Пішов третьою дорогою. Спочатку була просто трава, далі з’явилися кущі, а потім високі дерева. За лісом він почув музику. Багато людей у святковому одязі танцювали, водили хороводи. Люди цього села святкували свято врожаю. Серед танцюючих людей юнак побачив одну дівчину, яка йому дуже сподобалась. Він познайомився з нею і запропонував одружитися, але вона розсміялась і сказала, що у них так не прийнято. Для того, щоб одружитися він мав показати її батьку чи він вартий стати її чоловіком. Хлопця це не злякало. Він запитав у батька, що має робити.

Ілюстрація – закохані.

Йшов час. Хлопець побудував будинок, відкрив свою справу. І коли батько побачив, що він хороша людина, добрий, працьовитий, гарно відноситься до його дочки, дав свій дозвіл одружитися.

Жили вони дуже щасливо. Народилися дітки. Виховували. Діти підросли, поодружувалися.

Уже старим він розповів своїй дружині чому пішов від своїх батьків. І коли розповідав у нього сильно щемило серце, він згадав, як сильно він хотів побачити море. Вона запитала: «Хіба ти прожив нещасливе життя?», «Що ти?» - відповів він, «Але я не хотів би, щоб у моєму житті я так і не побачив моря». Він упросив свою дружину відпустити його, спробувати усе ж знайти море. Вона не хотіла його відпускати, але згодом дозволила, лише просила, щоб він недовго.

Повернувшись до гори уже старим чоловіком, він з останніх сил вибирався на гору. Декілька днів він піднімався наполегливо, продумуючи кожен крок. І коли він піднявся на вершину…

Він побачив перед собою три дороги. Місто, де він працював, … пагорби старенького пастуха, … улюблений ліс, де була уже його рідна домівка. … А далі …. Кожна дорога вела до моря. Але він жодного разу не пройшов дорогу до кінця.»

Ілюстрація – гора, три дороги, море.