Практична робота №1 Тема. Правила техніки безпеки для шкільних кабінетів, обладнаних тзн
Мета роботи: 1) засвоїти основні вимоги техніки безпеки, електробезпеки, пожежної безпеки під час використання ТЗН; 2) ознайомитися з вогнегасниками типів ОУ, ОХП-10, ОП-1 і правилами їх застосування; 3) вивчити основні вимоги санітарно-гігієнічних нормативів.
Обладнання: вогнегасники типів ОУ, ОХП-10, ОП-1, протипожежне обладнання лабораторії, запобіжники різних типів.
Студенти повинні знати. Правила техніки безпеки при роботі з апаратурою, правила пожежної та електробезпеки.
Студенти повинні вміти. Користуватися основними засобами пожежної безпеки, перевіряти готовність цих засобів до роботи.
Література. О.М.Царенко. Лабораторний практикум до спецкурсу «Технічні засоби у навчально-виховному процесі початкової школи» / За ред. С.П.Величка. - Кіровоград: КДПУ, 1998. - 57 с
Теоретичні відомості
Правила електробезпеки при роботі з тзн
Переважна більшість технічних засобів, які використовуються у загальноосвітніх школах, розраховані на мережу змінного електричного струму напругою 220В. Це потребує неухильного додержання правил електробезпеки:
1.Перед вмиканням приладу в мережу необхідно переконатися у справності запобіжників та відповідності їх розрахунковому струму. Ігнорування цієї вимоги може не тільки вивести з ладу прилад, але й стати причиною пожежі та інших трагічних випадків.
2. Не можна вмикати у розетку прилад із знятими фальпанелями та захисними кришками, бо це відкриває доступ до деталей, які знаходяться під напругою. Крім того, зняття кришок приводить до забруднення внутрішніх частин приладів, що стає причиною порушень нормальної роботи кінематичних та електричних їх вузлів.
З.Під час пошкодження технічних засобів у процесі їх експлуатування розпочинати ремонт можна лише при умові відключення апаратури від мережі.
Не можна встановлювати нові запобіжники у прилади, що знаходяться під напругою.
При ввімкненому телевізорі забороняється знімати захисну кришку і вмикати телевізор без неї. У телевізорах є елементи, що живляться напругою 6000-27000В (у залежності від модифікації). Навіть після вимкнення телевізора, кінескоп та конденсатори зберігають небезпечний потенціал протягом 5-20 хвилин.
Усі прилади, які знаходяться у кабінеті технічних засобів, повинні обов'язково заземлятися (за виключенням тих, заземлення яких не передбачається підприємством-виробником).
Для захисту кінодемонстратора від ураження електричним струмом кіноустановка має бути заземлена (корпус проектора і підсилювача з'єднують провідником із спеціальним контуром). Для виконання на кіноустановці профілактичних робіт треба мати гумові діелектричні рукавиці та галоші. На підлозі біля кінопроекторів кладуть гумові діелектричні ковдри або доріжки.
Заземленням називають умисне з'єднання струмопровідних частин приладу із заземлюючим пристроєм.
Заземлювач - це провідник чи група з'єднаних між собою провідників, які мають надійний контакт із землею.
Заземлювачі бувають природними і штучними. До природних відносяться металеві конструкції будівель та споруд, які з'єднані із землею, а також прокладені у землі неізольовані металеві трубопроводи (за виключенням трубопроводів із горючими рідинами та вибухонебезпечними газами). Як штучні заземлювачі використовують вертикально забиті в землю металеві труби або стержні.
Заземлення струмопровідних частин технічних засобів, електроустановок, обладнання та іншої навчальної техніки, які не знаходяться під напругою, називають захисним. Захисне заземлення використовують з метою запобігти ураження електричним струмом. Коли виявляється, що корпус приладу знаходиться під напругою, то його слід негайно вимкнути, навіть при наявності надійного заземлення.
Крім дотримання правил електробезпеки слід уникати доторкання руками до зубчастих барабанів, які обертаються, бо вони можуть поранити пальці. Кінопроекційні, проекційні, «звукові» та електронні лампи сильно нагріваються і можуть викликати опіки. Тому лампи необхідно замінювати на нові після вимикання та охолодження. При юстируванні освітлювально-проекційних систем уникайте прямого попадання світла, щоб запобігти ураження очей потужним пучком світла.
При проходженні через тіло людини електричний струм може викликати опіки, судоми, припинення дихання, людина може втратити свідомість і в результаті може наступити смерть. Тому, кожному вчителю необхідно не лише добре знати і дотримуватись правил експлуатування різних електричних приладів (ТЗН, пристроїв тощо), а й вміти правильно надати першу допомогу потерпілому. Якщо учень доторкнувся до струмопровідної частини приладу або провідника, які знаходяться під напругою, потерпілого якнайшвидше слід звільнити від дії струму, попередньо вимкнувши живлення устаткування. Якщо це неможливо, то надівають гумові рукавиці та галоїді або стають на гумову ковдру і обережно, взявши потерпілого за одяг, відтягують його від предмету, який знаходиться під напругою. Потім потерпілого переносять у приміщення, яке добре провітрюється, створюють доступ повітря до грудної клітки і кладуть його на спину, трохи піднявши голову. Якщо він втратив свідомість, то йому дають нюхати нашатирний спирт. Коли ж він дихає рідко та судомно, або дихання відсутнє - негайно роблять штучне дихання.
Горіння та його фактори. Причини виникнення пожеж на вузькоплівкових кіноустановках.
Вузькоплівковий фільм виготовляють на ацетилцелюлозній основі, яка погано горить, проте, дотримання правил техніки пожежної безпеки є обов'язковим. Причинами виникнення пожежі може стати:
- непридатність до експлуатування електромережі у приміщенні;
- перевантаження з'єднувальних провідників, наявність струмопровідних елементів із пошкодженою ізоляцією, що стає причиною короткого замикання;
- недотримання правил пожежної безпеки глядачами (учнями).
Горіння — це хімічна реакція сполучення горючої речовини з киснем, при якій змінюється хімічний стан цієї речовини, внаслідок чого виділяється тепло і випромінюється світло. Горіння характеризується такими факторами: наявністю кисню; наявністю горючого матеріалу; температурою займання. У приміщенні (класній кімнаті) завжди є горючий матеріал (парти, столи, стільці тощо). Повітря у своєму складі завжди має кисень. У зв'язку з цим, постійно існує вірогідність виникнення пожежі.
Працюючу апаратуру залишати без нагляду не дозволяється. У приміщенні для перегляду кінофільмів забороняється палити, зберігати легкозаймисті речовини та запалювати вогонь. Особливу увагу необхідно приділяти стану запобіжників у лінії живлення кіноустановки та якості контактів у місцях з'єднання провідників із електричними розетками. Запобіжник у колі живлення навчальної техніки запобігає нагріванню провідників при їх перевантаженні чи короткому замиканні.
Коротке замикання - це явище, при якому опір електричного кола стає дуже матим, внаслідок чого сила струму зростає (по закону Ома), провідники нагріваються, а ізоляція на них розплавляється і займається.
Запобіжники підбирають на певну величину струму, але так, щоб при збільшенні сили струму у 1.5-2 рази проти розрахункової, вони швидко розплавлялися і, таким чином, розривали електричне коло.
Погані контакти при з'єднанні провідників електричного кола створюють порівняно великий опір для струму. У місцях цих контактів провідники нагріваються, що теж може стати причиною пожежі. На рис.40 зображено будову запобіжника типу Бозе, який являє собою скляну або керамічну трубку з металевими контактами на кінцях, всередині якої знаходиться провідник із легкоплавкого металу. У випадку збільшення сили струму вище розрахункової, провідник у запобіжнику миттєво розплавляється. Усі запобіжники типу Бозе встановлюються у спеціальні гнізда-контакти.
Коли запобіжник виходить з ладу, перш ніж його замінити новим, треба вимкнути напругу і з'ясувати причину аварії. Запобіжники використовують відповідно до величини сили струму, яка вказана у технічному паспорті приладу. Не можна застосовувати замість запобіжників «жучки» та провідники різних перерізів. При займанні ізоляції електричних провідників необхідно негайно вимкнути напругу і лише потім починати гасити пожежу. Кіноустановку дозволяється вмикати тільки у розетку, яка має запобіжник.
Протипожежне обладнання кіноустановки Під час демонстрування фільму біля апаратури повинен обов'язково бути протипожежний інвентар: відро із сухим просіяним піском; сукняна або азбестова тканина (кошма) розмірами 1,5x1,5м; вогнегасник. У випадку виникнення вогню його засипають піском, збиваючи полум'я. При цьому доступ кисню із повітря припиниться і горіння відбуватися не буде. Якщо предмет, що горить, покрити суцільним шаром піску неможливо, то застосовують тканину. Накривши нею предмет, перекривають доступ кисню.
Для гасіння твердих предметів, які не знаходяться під напругою, можна користуватися водою. Гасити горючі рідини водою не дозволяється , бо вони легші за воду і спливають на поверхню, продовжуючи горіти. На початку виникнення пожежі найкраще користуватися вогнегасниками, які бувають таких типів: пінні - типу ОХП, вуглекислотні - типу ОУ, та порошкові - типу ОП-1 («Момент»).
Вогнегасники Вогнегасник ОХП-10 (рис.41) - хімічний густопінний, являє собою стальний балон червоного кольору.
Заряд складається із кислотної (суміш сірчаної кислоти та сірчанокислого або хлорного заліза) і лужної (водний розчин двовуглекислої соди) частин. Для приведення його в дію необхідно прочистити отвір 10, піднести якомога ближче до місця пожежі і повернути до кінця рукоятку на кришці. Після цього перевертають вогнегасник дном догори і спрямовують струмінь піни на предмет, що горить. Вогнегасна дія піни полягає у тому, що вона огортає предмет, знижує його температуру й ізолює його від доступу повітря. Біля кожного вогнегасника повинен бути паспорт,
де зазначено тип, рік випуску, дату зарядки, вид заряду (літній, зимовий).
Вогнегасник ОХП-10 забороняється використовувати для гасіння електроустановок, які знаходяться під напругою (вода і суміш електропровідні)!
Технічні дані вогнегасника ОХП-10
Тривалість дії, с 65
Кількість піни, л - 45
Далекість дії, м 8
Переваги; Недоліки:
1) велика далекість дії; 1) вода може замерзнути;
2) велика ємність. 2) електронебезпечний.
Вогнегасник ОУ-2 (рис.42) - вуглекислотний, являє собою стальний балон червоного кольору з вентилем і розтрубом-снігоутворювачем, має мембрану-запобіжник. Зарядом є зріджений вуглекислий газ (вуглекислота), що перебуває під тиском власних парів умежах Р=16-18 МПа. Щоб привести вогнегасник в дію, слід спрямувати на вогонь розтруб снігоутворювач, взяти вогнегасник за рукоятку і другою рукою відкрити вентиль проти годинникової стрілки. Завдяки різниці тисків вуглекислота буде підніматися вгору, інтенсивно випаровуватися і, тим самим, охолоджуватися. Внаслідок цього із розтруба викидатиметься снігова хмара. Потрапляючи на предмет, сніг охолоджує його, а потім переходить у газоподібний стан (С02). Вуглекислий газ важчий, ніж повітря у 1,5 рази, тому він осідає на поверхню предмета та ізолює його від доступу повітря.
Увага! Поверхня розтруба при роботі охолоджується до мінує 70 градусів по Цельсію, тому до нього не можна торкатися руками.
Вогнегасники ОУ-5, ОУ-8 відрізняються від ОУ-2 лише місткістю балона (5л, 8л). Вогнегасниками типу ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8 можна гасити електрообладнання під напругою, легкозаймисті речовини та тверді предмети. З усіх перерахованих типів вогнегасників такі є найнадійнішими, не вимагають частої перезарядки, придатні для гасіння усіх видів пожеж.
Технічні дані вогнегасників ОУ
ОУ-2 ОУ-5 ОУ-8
Ємність балону, л 2 5 8
Вага заряду, кг 1,5 3,5 5,8
Тривалість дії, с ЗО 30-35 35-40
Далекість дії, м 1,5 2 3,5
Вогнегасник ОП-1 (рис.43) широко використовують у лабораторіях, шкільних кабінетах, автомобілях тощо.
Заряд складається зі спеціального порошку, який під дією температури понад 150 градусів по Цельсію розкладається з виділенням вуглекислого газу (СО2). Вогнегасник ОП-1 являє собою пластмасовий балон, ємністю 1,5 л, в якому знаходиться порошок і вмонтована капсула-ба-лон з вуглекислотою. Для приведення вогнегасника у дію необхідно зняти із вихідного отвору захисний ковпачок, піднести вогнегасник до місця пожежі, перевернути і вдарити головкою вогнегасника по твердому предмету. Капсула при цьому пробивається і вогнегасник викидає під тиском струмінь порошку. ОП-1 можна використовувати для знешкодження пожеж, які виникають на електроустановках.
