3.9. Ветеринарне акушерство, гінекологія і біотехнологія відтворення

Під час проходження практики закріпив теоретичні знання і засвоїв методи акушерського дослідження тварин, набув навички в профілактиці і лікуванні акушерсько- гінекологічних захворювань( післяродовий вульвіт, вестибуліт і вагініт, ендометрит, піометра, мастити та ін.).

Оволодів методами діагностики вагітності шляхом огляду тварини, пальпації і аускультації плода, а також ректального та вагінального досліджень.

Навчився надавати акушерську допомогу тваринам за умов нормальних і патологічних родів: підготовка тварини, акушерських інструментів, допомога новонародженому.

Під час практики приймав участь у лікуванні корови хворої на післяродовий парез. Причиною парезу вважають зниження рівня кальцію і цукру в крові через збільшення надходження в кров інсуліну.

роди у тварини перебігали легко і благо приємно. Наступного дня апетит у тварини зник, тварина стала пригніченою. Корова лежала на животі, підігнувши кінцівки під себе. Шия мала Б-подібний згин, зіниці розширені. Кінцівки, поверхня тіла і основа рогів були холодними. Температура тіла була знижена до 37.0 С°. Перистальтика рубця, книжки, сичуга і кишечника не прослуховувалась.

Для лікування тварини використовував апарат Еверса яким у вим'я після обробки дійок вим'я спиртом нагнітала повітря. Дійки зав'язував бинтом на 15 хвилин. Підшкірно вводила 20 % розчин кофеїну. Внутрішньовенно вводила 10% розчин хлористого кальцію - 200 мл, 20 % розчин глюкози - 300 мл. Внутрішньом'язево вводив препарат «Тетравіт» - 10 мл. Ділянку крупу і попереку розтирала рушником. Ввечері цього ж дня тварина почала краще себе почувати, піднялася на ноги. Таким чином лікування було ефективним і тварина одужала.

Щоб уникнути ризику виникненню хвороб тварин в післяродовий період потрібно забезпечувати тварин збалансованою годівлею, проводити вітамінізації, давати мінеральні добавки, забезпечувати моціон вагітних тварин, здійснювати кваліфіковану допомогу при родах, створювати належні санітарно-гігієнічні умови і виконувати правила утримання тварин( своєчасно і якісно проводити дезинфекцію приміщень для утримання тварин, своєчасно виявляти та ізолювати хворих тварин, проводити раціональне лікування на ранній стадії хвороби), санітарно-гігієнічні умови і правила при родах, природному і штучному заплідненні і гінекологічних дослідженнях. Отже за результатами власних спостережень причиною багатьох гінекологічних захворювань тварин є не сумлінне ставлення до загального стану тварини і не своєчасне звернення до лікаря, що ускладнює ефективність лікування.

3.10.Патологічна анатомія ,розтин та судова ветеринарія

Під час проходження практики вивчив значення посмертної патологоанатомічної діагностики в боротьбі з хворобами тварин.Аналізував звітну ветеринарну документацію ,яка складаеться при загибелі тварин.Визначив відсоток підтвердження клінічного діагнозу даними патологоанатомічного розтину.Засвоїв особливості судово-ветеринарного розтину трупів тварин та оформлення відповідної документації. Засвоїв правила відбору матеріалу для спеціальних лабораторних досліджень,його відповідне консервування та направлення до лабораторії з оформленням відповідних документів. Брав участь у проведенні патологоанатомічного розтину трупів свині з метою визначення заключного діагнозу,набуття практичних навичок з техніки розтину з описанням органів і тканин івизначення макроскопічних змін.

Клінічьні ознаки: температура тіла 42 градуса по Цельсію,дихання утруднене,ціаноз шкіри. З носа витікае піниста кров’яна рідина,кашель Патологоанатомічьні зміни:при розтині виявленодвусторонне геморагічьне запалення легень . Паренхіма легкого вишнево червоного кольору,щільна,легко розриваеться при натисканні. В центральній частині ураженої долі знаходяться 2первинних вогнища в зоні яких пульмональна та костальна плеври з’еднані фіброзними тяжами в зоні вогнища – плеврит Діагноз: гемофільозна плевропневмонія свиней Під час проходження практики закріпив теоретичні знання і набув практичного досвіду з патологоанатомічної діагностики хвороб тварин. Під час проходження практики вивчила значення посмертної патологоанатомічної діагностики у боротьбі з хворобами тварин та птиці. Аналізувала звітну ветеринарну документацію в клініці, яка складається при загибелі тварин (протоколи розтину). Визначала відсоток підтвердження клінічного діагнозу даними патологоанатомічного розтину. Засвоїв особливості судово-ветеринарного розтину трупів тварин та оформлення відповідної документації. Засвоїв правила відбору матеріалу для спеціальних лабораторних досліджень (бактеріологічних, вірусологічних, патолого гістологічних, токсикологічних та ін.), його відповідне консервування та направлення до лабораторії з оформленням супровідних документів. Бралв участь у проведенні патологоанатомічного розтину трупу куриці з метою визначення заключного діагнозу, набуття практичних навичок з техніки розтину з описанням органів та тканин і визначенням в них макроскопічних змін. З анамнезу дізнався, що зелені корми були відсутні в раціоні птиці, а корми білкового походження згодовувалися у великій кількості. Приміщення де утримувалась птиця мало недостатнє освітлення, недостатню вентиляцію і підвищену вологість. До загибелі птиці клінічні ознаки були наступними: птиця була пригнічена, апетит зник, пір’я настовбурчене, подекуди випало, гребінь і видимі слизові оболонки посиніли, з’явився пронос. Фекалії білого кольору, нагадували сметаноподібну масу. Шкіра навколо клоаки запалена. Виникла кульгавість, суглоби ніг затверділі, набряклі і стали болючими. Після огляду трупу куриці визначив такі патологоанатомічні зміни: на серозних покривах печінки, кишечнику, нирок, серця і черевної стінки наявний крейдоподібний наліт, який при розтиранні між пальцями нагадує тонкий порошок. Нирки збільшенні, на розрізі насичені уратами, сечоводи розширені і нагадують потовщені білі тяжі. Легені, селезінка і печінка переповнені кров’ю, жовчний міхур розтягнений. На суглобових поверхнях і в капсулі суглоба наявні сечокислі солі. Після розтину трупу оформив патолоанатомічний діагноз та з’ясувала з урахуванням інших діагностичних етапів (епізоотичних даних, анамнезу, клінічних ознак, специфічних досліджень), що заключний діагноз – сечокислий діатез. Засвоїв методику оформлення протоколу розтину трупу. З анамнезу дізнався, що зелені корми були відсутні в раціоні птиці, а корми білкового походження згодовувались у великій кількості, що і послугувало головною причиною хвороби, також значний вплив справила гіподинамія, недостатнє освітлення, підвищена вологість і погана вентиляція приміщення, де утримувалась птиця. Під час проходження практики закріпив теоретичні знання і набула практичного досвіду з патологоанатомічної діагностики хвороб тварин.