3.12. Безпека життєдіяльності

До ветеринарного обслуговування тварин і проведенню ветеринарно-санітарних заходів допускаються ветеринарні спеціалісти, а також особи старше 18 років, які пройшли навчання з охорони праці згідно ГОСТу.

Особи, допущені до ветеринарно-санітарних робіт повинні пройти попередній медичний огляд, а також періодичні медичні огляди.

В процесі ветеринарного обслуговування тварин на працівників можливі впливи таких небезпечних і шкідливих факторів:

• макробіологічна небезпека (тварини);

• мікробіологічна небезпека (бактерії, віруси, гриби, простіші, рикетсії);

• небезпечний рівень напруги в електричній мережі;

• пожежна небезпека;

• недостатнє освітлення робочої зони;

• підвищена чи понижена температура повітря робочої зони, вологості;

• хімічні речовини;

• нервово-психологічні і фізичні навантаження.

Адміністрація клініки зобов’язана:

• забезпечити ветеринарних працівників спецодягом, спецвзуттям, рукавицями і засобами індивідуального захисту;

• виділити і облаштувати приміщення для зберігання приватного і спеціального одягу, взуття і засобів індивідуального захисту;

• забезпечити ветеринарних працівників необхідними засобами для фіксації тварин.

Організація і проведення робіт повинні передбачати:

• забезпечити безпеку щодо біологічної небезпеки;

• застосовувати спеціальну ветеринарно-санітарну техніку;

• безпечне застосування і зберігання фізичних і хімічних засобів для дезінфекції, дезінсекції і дератизації;

• своєчасне проведення протиепізоотичних заходів.

Для заспокоєння тварин з метою забезпечення безпеки персоналу необхідно застосовувати фіксаційні засоби і (в залежності від показання) нейроплегічні, анальгезуючі, міорелаксуючі препарати в дозах зазначених в настановах щодо їх застосування. Відповідаючий за безпечне проведення ветеринарно-санітарних заходів головний ветеринарний лікар.

Обов’язково повинен забезпечуватись біологічна безпека у працюючих з патогенними мікроорганізмами завдяки системі спеціальних біологічних профілактичних заходів, метою яких є створення у працюючих з патогенними мікроорганізмами специфічного активного чи пасивного імунітету.

До обслуговування електрофіційних машин і установок допускаються особи, які мають першу кваліфікаційну групу за технікою безпеки, які пройшли інструктаж по електробезпеці на робочому місці. Інструктаж повинен проводитись не рідше одного разу у квартал та обов’язково фіксуватися в журналі з розпискою людини, яка прослухала інструктаж і відповідальною особою за інструктаж.

Роботи, які виконуються поблизу електроустановок дизенфекторами, малярами і робітниками інших не електротехнічних професій повинні проводитися при вимкненому струмі.

При дезінфекції території, зовнішніх стін приміщення не можна допускати попадання струї розчину з напірного шлангу на оголені провода повітряної електролінії.

При експлуатації випромінювальних установок необхідно виконувати правила безпеки згідно з інструкціями заводу виготовлення.

На території клініки обладнані спеціальні пожежні щити, які мають у своєму складі вогнегасники, сокири, відра і т. ін. Всі працівники клініки знають правила поводження із засобами пожежогасіння і шляхи евакуації тварин при пожежі.

Фізичні методи дезінфекції (спалення, вогонь паяльної лампи та інші) повинні застосовуватися згідно з типовими правилами пожежної безпеки.

Забороняється:

• на території клініки використовувати відкритий вогонь, палити вогнища;

• зберігати бензин, керосин, спирт, масла та інші речовини, що легко загораються в робочих і службових приміщеннях;

• для паління обладнані спеціальні місця.

Отже, під час проходження практики закріпив теоретичні знання і набула навичок з охорони праці у тваринництві та ветеринарній медицині, сприяла створенню безпечних умов праці у виробництві.