165. Примусова влада ґрунтується на використанні:

– впливу через страх та погрози;

166. Керівника, який робить акцент на взаємодопомозі, дозволяє працівникам максимально брати участь у прийнятті рішень, установлює для підрозділу високий рівень продуктивності праці, називають:

– керівником, зосередженим на людині.

Тема 10. «комунікації в управлінні»

167. Комунікація – це:

– обмін інформацією між двома і декількома людьми;

168. Інформація – це:

– сукупність різних повідомлень про зміни, які проходять у системі й навколишньому середовищі,

169. Управління як інформаційний процес складається з:

– обміну інформацією між органом управління, керованим об’єктом і зовнішнім середовищем;

170. Елементами комунікаційного процесу є :

– відправник, повідомлення, канал, отримувач, зворотний зв`язок;

171. Релевантна інформація – це:

– інформація, що стосується розгляду певного питання, прийняття рішення;

172. Перепони в комунікаціях створюють:

– недоліки в організаційній структурі управління;

173. Перевагами письмових комунікацій над усними є:

– краще збереження інформації;

174. Перевагами усних комунікацій над письмовими є:

– можливість доведення до багатьох працівників;

175. За формою передача інформація є:

– письмова, усна, візуальна.

176. Нарада – це:

– форма обміну інформацією між керуючою і керованою підсистемами для досягнення певних цілей;

177. Розпорядчі дії реалізуються шляхом:

– наказами, розпорядженнями та вказівками.

178. Зворотний зв’язок у комунікаційному процесі – це:

– реакція на отримане повідомлення;

179. Вертикальні комунікації ґрунтуються на принципі:

– зворотного зв’язку.

180. Для вивчення думки підлеглих найефективніше використовувати канали:

– неформальних комунікацій;

181. Сприйняття в теорії комунікації є:

– потенційним комунікаційним бар’єром.

182. Структура організації може впливати в комунікаціях на:

– інтенсивність комунікації.

183. Доставка листа за адресою є:

– етапом комунікаційного процесу;

184. Сутність невербальних бар’єрів полягає у:

– специфіці сприйняття і кодування людиною інформації під час спілкування;

185. Правильне визначення поняття «комунікаційний процес»:

– обмін інформацією між двома та більше людьми.

186. Метою комунікаційного процесу є:

– забезпечення розуміння інформації, що є предметом обміну;

Тема 11. «ефективність управління»

187. Етична поведінка організації – це:

– сукупність вчинків та дій людей, які відповідають тим нормам моралі, свідомості чи порядку, що склались у суспільстві або до яких воно прямує;

188. Підходом до оцінювання ефективності управління не є:

– міждисциплінарний.

189. Ефективність, яка виражається загальною величиною ефекту, одержаного як результат здійснення заходів удосконалення системи управління виробництвом, називається:

– абсолютною;

190. Для оцінювання ефективної системи управління використовують:

– загальні відносні показники фінансово-господарської діяльності, показники продуктивності управлінської праці та показники економічності апарату управління;

191. До кількісних показників ефективності менеджменту належать:

– обсяг реалізованої продукції, що припадає на одну грн витрат на управління;

192. Показник, який характеризує відношення кількості прийнятих рішень під час виконання цієї функції на вищих рівнях управління до загальної кількості прийнятих рішень та на всіх рівнях управління, – це:

– показник ступеня централізації управлінських функцій;

193. До витрат на управління включають:

– витрати на оплату праці управлінського персоналу з урахуванням відрахувань на соціальне страхування;

194. Об`єктами оцінювання ефективності управління є:

– структурні підрозділи підприємства;

195. Висока надійність управлінської системи підприємства забезпечується:

– високим рівнем кваліфікації управлінців.

196. Оцінювання діяльності працівників апарату управління здійснюється шляхом:

– використання якісних показників, які характеризують специфіку управлінської праці;

197. Ефективність принципу єдиноначальності зменшується коли:

– норма керованості не підтримується на оптимальному рівні;

198. Поведінковий підхід до управління ґрунтується на:

– дослідженні манери поведінки менеджерів щодо підлеглих;

199.Ситуаційний підхід до управління ґрунтується на:

– виявленні факторів, що впливають на поведінку менеджерів і підлеглих у різних ситуаціях;

200.Синергізм – це:

– злиття окремих частин в єдину систему;