Тема 7. «мотивація»

112. Мотивація – це:

– процес спонукання себе та інших до діяльності для досягнення власних цілей та цілей організації;

113. Розрізняють такі види стимулів:

– матеріальні і моральні;

114. До внутрішніх винагород належать:

– почуття задоволення результатами роботи;

115. Грошова винагорода, що виплачується організацією робітнику за виконану роботу:

– заробітна плата.

116. До змістовних теорій мотивації належать:

– теорія А.Маслоу.

117. Комісійний заробіток:

– складається з фіксованого окладу і комісійної винагороди;

118. Відрядна форма оплати праці передбачає:

– залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів за певний проміжок часу;

119. Ф. Герцберг поділяв фактори мотивації на:

– гігієнічні та мотивуючі;

120. До форм непрямої мотивації не належать:

– відгули.

121. Теорія мотивації розглядає дві основні групи концепцій:

– змістовні та процесуальні;

122. Процесуальні концепції мотивації працівників організацій ураховують:

– індивідуальну поведінку людей у процесі виконання своїх функцій;

123. Валентність в теорії очікування – це:

– оцінювання вірогідності зв’язку: зусилля – винагорода.

124. Концепції мотивації, які спрямовані на визначення потреб, що спонукають людей до дій:

– змістовні;

125. Згідно з моделлю Портера – Лоулера:

– досягнення необхідного рівня результативності може призвести до внутрішньої і зовнішньої винагороди;

126. Відповідно до теорії очікувань людина:

– визначає відношення отриманої винагороди до витрачених зусиль та співвідносить його з винагородою інших;

127. До зовнішніх винагород не належить:

– задоволення від успішно виконаної роботи;

Тема 8. «управлінський контроль»

128. Основною метою контролю є:

– перевірка стану об’єкта на відповідність заданим параметрам.

129. Бюрократичний контроль передбачає:

– прозорість інформації та базування на корпоративній культурі;

130. Для підвищення ефективності контролю потрібно:

– поліпшити обмін інформацією між працівниками;

131. Контроль – це:

– функція менеджменту призвана забезпечити реалізацію поставленої мети у системі управління підприємства шляхом установлення пропорцій між елементами трудової діяльності в системі управління.

132. Процес, що передує здійсненню дій, реалізується шляхом розроблення і використання правил і процедур управління, – це:

– попередній контроль;

133. До принципів контролю не належать:

– дискретність та мінливість.

134. Вид контролю, який використовується під час прийому на роботу:

– попередній;

135. Найбільш важливим і витратним елементом процесу контролю є:

– оцінювання відповідності стандартам;

136. До суб’єктів контролю належать:

– казначейства, профсоюзні організації;

137. До основних етапів процедури контролю не належить:

– розробка тактичних планів;

138. Кінцевою метою контролю є:

– результативність;

139. Забезпечення ефективного та кваліфікованого виконання конкретних завдань належить до:

– оперативного контролю.

Тема 9. «лідерство»

140.До когнітивних лідерських якостей відносять:

– професійну предметність;

141. Прикладом поведінкової теорії лідерства є:

– теорія Лайкерта;

142. Керівництво – це:

– форма управління;

143. Можливість чинити вплив на поведінку підлеглих керівнику людей – це:

– ознака влади;

144. Стиль керівництва, найбільш прийнятний за будь-яких змін в організації:

– демократичний;

145. Стиль керівництва – це:

– сукупність засобів впливу керівника на підлеглих, яка зумовлена специфікою завдань організації, взаємовідносинами керівника з підлеглими, обсягом його повноважень, особовими якостями всіх членів колективу.

146. Підґрунтям законної влади є:

– переконання підлеглого у праві менеджера давати розпорядження, які він зобов'язаний виконувати;

147. Лідерство в управлінні – це:

– здатність впливати на колектив і досягати певних цілей;

148 Тип влади, який формується на засадах харизми та на особистих якостях та здібностях лідера, – це:

– еталонна;

149. Традиційно виділяють два види груп в організації:

– формальні і неформальні;

150. Формальні групи утворюються в організації як результат:

– вертикального та горизонтального поділу праці;

151. До формальних груп організації відносять:

– начальника цеху та його заступників.

152. Неформальні групи утворюються в організації:

– спонтанно;

153. Різновид групи, якій організація делегує виконання конкретного завдання, – це:

– цільова виробнича група;

154. Посадові права та можливості менеджера приймати рішення, що впливають на дії підлеглих, – це:

– зміст категорії «влада»;

155. Характерними рисами ліберального стилю керівництва:

– керівник віддає ініціативу підлеглим;

156. Правильне визначення впливу – це:

– поведінка однієї особи, яка вносить зміни у поведінку, відношення іншої особи;

157. Характерними рисами авторитарного стилю керівництва є:

– свідоме обмеження контактів з підлеглими;

158. Основні теоретичні підходи до лідерства у сучасній теорії менеджменту:

– три (харизматичний, ситуаційний та синтетичний);

159. Складовою ситуаційного підходу до лідерства є теорія:

– Дугласа – Мак Грегора;

160. Складовою поведінкового підходу до лідерства є теорії:

– контінуума лідерської поведінки;

161. Назва напряму у лідерстві, що поєднує поведінковий та ситуаційний підходи:

– оптимальне керівництво.

162. Характерною рисою демократичного стилю керівництва є:

– систематичне інформування підлеглих про стан справ в колективі;

163. Стиль лідерства, відповідно до теорії лідерства Роберта Хауса, ставлення складних цілей та вимога повної віддачі для їх досягнення від підлеглих, називається:

– орієнтованим на досягнення.

164. Харизматичною називають владу, яка:

– побудована не на логіці або традиції, а на силі особистих якостей та здібностях лідера;