8. Пожежний зв'язок і сигналізація

Успішна боротьба з пожежами забезпечується наявністю ефективних засобів оповіщення, сигналізації і надійного зв'язку підприємств з пожежними частинами. У даний час, крім телефонного зв'язку використовується радіо-, радіотелефонний, телексний, факсові зв'язок. Найбільш швидкодіючими є установки автоматичної і напівавтоматичної сигналізації.

Установки автоматичної електричної пожежної сигналізації монтують на складах, базах та інших пожежонебезпечних і важливих об’єктах. Основними складовими частинами цих установок є: датчики що монтуються в будівлях або на території об'єктів і призначені для подання сигналу про пожежу; приймальні апарати (станції), що забезпечують приймання сигналів від датчиків; лінії комунікації, що з'єднують датчики з приймальними апаратами; джерела електроживлення.

Датчиком називають автоматичний пристрій, що сприймає і при певних умовах перетворює контрольовану величину параметра у вигідний для передачі по лінії зв'язку електричний сигнал.

Автоматичні датчики за принципом дії (спрацювання) поділяються на теплові (термодатчики), димові, світлові та комбіновані.

Теплові датчики за типом чутливого елемента, в свою чергу, поділяються на: біметалеві, термопарні та напівпровідникові.

За принципом дії теплові датчики діляться на: максимальні, диференційні та максимально-диференційні.

Максимальні термодатчики спрацьовують тоді, коли температура навколишнього повітря досягає температури спрацювання, тобто тієї, на яку вони відрегульовані.

Диференційні термодатчики спрацьовують при певній швидкості зростання температури, наприклад, при підвищенні температури навколишнього середовища з визначеною швидкістю (на 30 °С протягом 7 сек. та ін.). Всі теплові датчики спрацьовують при температурі на 20...40 °С вище можливої максимальної при звичайних умовах.

Найбільш поширеними є біметалеві датчики принцип дії яких базується на явищі термоелектрики. У провідниках, виконаних із різнорідних матеріалів, виникає термоелектрорушійна сила (ТЕРС), якщо місця їх з'єднання тримати при різних температурах. Біметалевий датчик забезпечує плавне регулювання пристрою спрацювання, який відновлюється після припинення пожежі. В плавких автоматичних датчиках пружини спаяні легкоплавким сплавом. При підвищенні температури сплав розплавляється, пружини розходяться і замикають сигнальне коло. Такі датчики включають у приймальні станції променевої системи через релейний комплект.

Для сигналізації про пожежу у невибухонебезпечних приміщеннях застосовують автоматичні напівпровідникові термодатчики максимальної дії ПТИМ-1 і ПТИМ-2.

Димові датчики працюють на принципі дії продуктів горіння (диму) на електричний струм іонізаційної камери, що використовується як датчик (рис. 8, а). При попаданні диму в іонізаційну камеру в останній збільшується опір, що обумовлює збільшення напруги керованій сітці тиратрона. При цьому розжарюється сітка і відкривається тиратрон, через який проходить електричний струм, спрацьовує реле і подається сигнал на приймальну станцію. Живлення датчика здійснюється постійним струмом напругою 220 В.

а б в

Рис.8. Датчики:

а- димовий; б-світловий; в- комбінований

Автоматичні світлові датчики працюють на принципі перетворення ультрафіолетового випромінювання відкритого полум'я в електричну енергію. Датчик реагує на ультрафіолетове випромінювання довжиною хвилі 3000... 20000 А° і призначається для контролювання об'єктів з нормальною освітленістю. Найбільш поширенним є світловий датчик типу СИ-1 (рис. 8,6).

Автоматичні комбіновані датчики типу КИ-1 (рис. 8, в) виконують функції теплового і димового датчиків. Наприклад, датчик КИ-1 виконаний на базі димового датчика ДИ-1 з добавкою елементів електричної схеми, необхідних для роботи теплового датчики. Температура спрацювання 60...80 °С. Димовий датчик спрацьовує при попаданні порції диму, що виникає під час тління фітиля діаметром 6мм, розміщеного під датчиком.

Напівавтоматичні електричні датчики приводяться в дію натисканням кнопки. Вони можуть вмикатися в мережу пожежної сигналізації, якщо в ній використовуються автоматичні датчики, які розмикають при спрацюванні електричну мережу. Приймальні станції пожежної сигналізації забезпечують прийом сигналів від датчиків, перетворення їх у світлову і звукову інформацію, а при необхідності – ввімкнення автоматичних засобів пожежогасіння. Вони, як і датчики поділяються на теплові, димові і комбіновані.

Залежно від схеми ввімкнення датчиків в електричну мережу, установки автоматичної пожежної сигналізації поділяють на променеві і кільцеві. Променеві, як надійніші, більш поширені.

Будівлі з масовим перебуванням людей мають бути забезпечені системами екстреного оповіщення людей про виникнення пожежі, які там знаходяться, і створення умов для швидкої їх евакуації. Для цього можливе використання як внутрішньої радіотрансляційної мережі так і інших спеціально змонтованих мереж повідомлення, а також тривожних дзвінків та інших звукових сигналів.