1. Поняття, значення і сторони трудового договору. Зміст трудового договору. Форма та строки трудових договорів.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір — це угода між працівником і влас­ником підприємства, установи, організації, уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник, уповноваже­ний ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, не­обхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Сторони трудового договору

1. Найманий працівник — це фізична особа, що працює за трудовим договором на підприємстві, в установі, організації, їх об’єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю.

2. Роботодавець — це власник підприємства, установи або орга­нізації незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, які від­повідно до законодавства використовують найману працю.

Зміст трудового договору

Зміст трудового договору — це сукупність умов, що визначають взаємні права та обов’язки сторін.

За трудовим правом умови трудового договору, що становлять його зміст, прийнято поділяти на види:

1) Умови, які встановлено законодавством. Це, як правило, гарантії, які передбачають мінімальний розмір за­робітної плати, мінімальну тривалість відпустки тощо, їх ще називають нормативними умовами.

2) Умови, які встановлено угодою сторін. Основну частину трудового договору складають договірні (погоджувальні) умови. Умови трудового договору не повинні погіршувати становище праців­ника порівняно з тими, що вже встановлені чинним законо­давством (ст. 9 КЗпП України).

а) обов'язкові (необхідні) — це такі умови, які по­винні бути обов’язково відображені у трудовому договорі. Без них трудовий договір не можна укласти взагалі.

До них належать:

• Місце роботи

• Трудова функція працівника - це вид роботи або посада, виконання чи заміщення яких можливе з огляду на професію, спеціальність, кваліфікацію працівника.

• Розмір оплати праці

• Час початку дії трудового договору та час початку роботи

б) факультативні (додаткові) — можуть і не включатися до змісту трудового договору, тобто його можна укласти і за відсутності таких умов.

Додатковими умовами є усі інші умови трудового договору, зокрема ті, що:

• стосуються умов праці;

• випробування;

• застережень щодо нерозголошення комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації;

• професійної підготовки;

• перепідготовки та підвищення кваліфікації працівника;

• обов’язки роботодавця щодо поліпшення умов праці, виробничого побуту, умов відпочинку;

• надання працівникові соціально-культурних, соціально-побутових благ.

Форма трудових договорів

Форма укладання трудового договору може бути як усною, так і письмовою.

Стаття 24 КЗпП України подає перелік випадків, коли додержання письмової форми трудового договору є обов’язковим:

1. при організованому наборі працівників;

2. при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними, географічними і геологічними умо­вами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

3. при укладенні контракту;

4. у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудо­вого договору у письмовій формі;

5. при укладенні трудового договору з неповнолітнім;

6. при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7. в інших випадках, передбачених законодавством України.