
- •Методичні вказівки
- •6.060102 Архітектура, 6.030601 Менеджмент
- •1. Вибір сталі для конструкцій і визначення її розрахункових опорів
- •2. Розрахунок елементів сталевих конструкцій при згині
- •3. Розрахунок елементів сталевих конструкцій при центральному розтязі та стиску
- •4. Розрахунок елементів сталевих конструкцій при дії поздовжньої сили зі згином
- •5. Розрахунок зварних з’єднань сталевих конструкцій
- •6. Розрахунок бoлtових з’єднань ctaлевих конструкцій
- •Список літератури
- •Додаток а Довідкові дані дбн в.2.6-163:2014 [1]
- •Додаток б Сортаменти металопрокату
5. Розрахунок зварних з’єднань сталевих конструкцій
Стикові зварні шви при роботі на розтяг і стиск розраховуються за формулою:
. (16.1)
Кутові шви розраховуються у площині наплавленого металу:
, (16.2)
або у площині металу межі сплавлення:
. (16.3)
Розрахунковий зріз вибирається залежно від відношення
.
Якщо це відношення більше від одиниці, розрахунок ведеться у площині металу межі сплавлення, а якщо менше від одиниці – у площині наплавленого металу.
Позначення величин, що входять у формули, наведені в пунктах 16.1.14 і 16.1.16 [1].
Задача 5.1. Розрахунок стикового з’єднання
Розрахувати
і законструювати з’єднання в стик двох
листів перерізом
зі сталі С375 при дії розтягуючого зусилля
.
Ручне зварювання, з візуальним контролем
якості; коефіцієнт надійності за
призначенням
,
коефіцієнт умов роботи
.
Розв’язання
1.
За табл. Г.2 [1] (табл. А.2) визначаємо
розрахунковий опір листового прокату
товщиною
зі сталі С375:
.
2. Відповідно до табл. 7.3 [1] (табл. А.7), розрахунковий опір стикового зварного шва при дії розтягуючого зусилля і при відсутності фізичного контролю якості дорівнює:
.
3. За формулою (16.1) [1] визначаємо необхідну довжину зварного шва:
.
4.
Можливі три варіанти конструктивного
рішення стикового з’єднання листів
товщиною
і шириною
(рис. 6):
а) зварювання прямим стиком без виведення на підкладки можливе, якщо
;
б) зварювання прямим стиковим швом із виведенням на підкладки можливе, якщо
;
в)
при
необхідне зварювання косим стиковим
швом (ухил 1:2).
Рис. 6. Варіанти конструктивного рішення стикового з’єднання
У
нашому випадку
,
тобто варіант "а" неможливий, але
,
що робить можливим варіант "б".
5. Остаточно приймаємо конструктивне рішення: зварювання прямим стиковим швом із виведенням на підкладки.
Задача 5.2. Конструювання з’єднання внапуск із кутовими швами
Розрахувати
і законструювати прикріплення смуги
перерізом
до листа товщиною
на розрахункове зусилля
(рис. 7). Зварювання напівавтоматичне, в
нижньому положенні, фланговими швами
максимально можливого катета. Матеріал
з’єднуваних елементів – сталь С345,
зварювальний дріт Cв-08ГА
діаметром 2 мм; коефіцієнт надійності
за призначенням
,
коефіцієнт умов роботи
.
Група конструкцій 2.
Розв’язання
1. Максимально можливий катет шва визначаємо згідно з пунктом 16.1.5 [1]:
.
Крім
того, катет шва не може бути більше від
товщини смуги, вздовж краю якого
зварюється цей шов, тобто
.
Зі стандартного ряду катетів зварних
швів
вибираємо
.
2. За табл. Ж.1 [4] (табл. А.8) перевіряємо правильність вибору марки зварювального дроту. Для класу міцності основного металу С345 і групи конструкцій 2 зварювальний дріт Cв-08ГА застосовувати можна.
3.
За табл. Д.2 [1] (табл. А.9) визначаємо
розрахунковий опір у площині наплавленого
металу для класу міцності основного
металу С345:
.
4.
За табл. 16.2 [1] (табл. А.10) визначаємо
коефіцієнти форми шва для напівавтоматичного
зварювання в нижньому положенні при
і
:
і
.
5. Відповідно до табл. 7.3 [1] (табл. А.7) розрахунковий опір кутового шва у площині металу межі сплавлення з основним металом визначається через тимчасовий опір сталі з’єднуваних елементів:
.
Тут
– характеристичне значення тимчасового
опору менш міцного зі з’єднуваних
елементів, визначеного за табл. Г.2 [1]
(табл. А.2) для листового прокату товщиною
зі сталі С345.
6. Визначаємо розрахунковий зріз шва, для чого обчислюємо:
.
Отже, розрахунковим є зріз у площині наплавленого металу.
7. Визначаємо розрахункову довжину зварного кутового шва за формулою (16.2) [1]:
.
Розрахунок за межею сплавлення виконується за формулою (16.3).
Рис. 7. Схема прикріплення смуги до листа за допомогою зварювання
8. Відповідно до пункту 16.1.16 [1], конструктивна довжина кожного з двох флангових швів дорівнює (приймаємо більше значення):
,
або
.
Приймаємо
,
що дорівнює також довжині напуску в
з’єднанні.
9. Перевіряємо конструктивні вимоги до довжини кутового зварного шва і величини напуску листів відповідно до [1]:
згідно
з пунктом 16.1.5 в) повинно бути
і
;
згідно
з пунктом 16.1.5 д) повинно бути
;
згідно
з пунктом 16.1.5
е) розмір
напуску повинен бути не меншим, ніж
.
10.
Оскільки всі конструктивні вимоги
дотримуються, остаточно приймаємо
з’єднання внапуск із двома фланговими
швами катетом
довжиною
.
Задача 5.3. Визначення несучої здатності з’єднання з кутовими зварними швами
Визначити
розрахункову несучу здатність з’єднання
внапуск смуги
із листом товщиною
(рис. 8). З’єднання виконане одним лобовим
і двома фланговими швами мінімального
катета при довжині напуску
.
Матеріал з’єднуваних елементів – сталь
С255. Зварювання ручне електродами Е42А.
Коефіцієнт надійності за призначенням
,
коефіцієнт умов роботи
.
Група конструкцій 2.
Розв’язання
1.
За табл. Г.2 [1] (табл. А.2) визначаємо
характеристичні значення межі текучості
і тимчасового опору менш міцного із
з’єднуваних елементів (лист товщиною
зі сталі С255):
;
.
2. За табл. Ж.1 [4] (табл. А.8) перевіряємо правильність вибору типу електрода. Для класу міцності основного металу С255 і групи конструкцій 2 електрод типу Е42А застосовувати можна.
3.
З табл. Д.2 [1] (табл. А.9) визначаємо
розрахунковий опір зварюванню електродами
Е42А у площині наплавленого металу для
класу міцності основного металу С255:
.
4. Розрахунковий опір зварювання у площині металу межі сплавлення з основним металом обчислюється за формулою із табл. 7.3 [1] (табл. А.7):
.
5.
За табл. 16.1 [1] (табл. А.11) визначаємо
мінімальний катет шва, виконаного ручним
зварюванням, якщо товстіший із з’єднуваних
елементів має товщину
і межу текучості
:
.
6.
За табл. 16.2 [1] (табл. А.10) визначаємо
коефіцієнти форми шва для ручного
зварювання:
і
.
7. Визначаємо розрахунковий зріз шва по відношенню:
.
Розрахунковим є зріз у площині наплавленого металу.
8. Обчислюємо розрахункову довжину зварного шва по конструкції з’єднання з урахуванням указівок пункту 16.1.16 [1] (приймаємо менше значення):
,
або
.
Приймаємо
(тут
– довжина напуску, а
– ширина
смуги, тобто конструктивні довжини
флангового і лобового шва відповідно).
N
l
= 80 мм
Рис. 8. Схема прикріплення смуги до листа за допомогою зварювання
9. Із формули (16.2) [1] визначаємо розрахункову несучу здатність з’єднання з кутовими швами при розрахунку по розрахунковому зрізу в площині наплавленого металу:
.