Порядок виконання роботи

1. Вивчити стислі теоретичні відомості, відповісти на тестові питання .

2. За заданим викладачем номером одержати варіант контрольного завдання (табл. 4.1, 4.2), записати необхідні дані варіанта в протокол.

3. Вибрати потрібні аркуші карт.

4. На навігаційній карті нанести олівцем ЛЗШ та виконати необхідні вимірювання. Визначити географічні координати визначених точок.

5. Виконати розрахунки.

Таблиця 4.1

Завдання на лабораторну роботу

Варіант		0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
НЕП	Vi, км/год	430	600	300	200	500	700	800	900	850	650
	δ	50	310	230	120	70	280	200	160	30	330
	U	60	80	100	120	110	130	150	200	180	100

Таблиця 4.2

Завдання на лабораторну роботу

Варіант	Маршрут польоту ПК
1	Бориспіль – Суми – Чернівці
2	Харків – Дніпропетровськ – Донецьк
3	Полтава – Ніжин – Одеса
4	Конотоп – Бердичев – Івано-Франківськ
5	Кіровоград – Київ – Львів
6	Дніпропетровськ – Каховка – Одеса
7	Черкаси – Кременчук – Донецьк
8	Кривий Ріг – Немирів – Одеса
9	Умань – Біла Церква – Сімферополь
0	Харків – Яготин – Кіровоград

Знайти: φ; λ; ІЗШК; МК; КЗ_р ;W; t; S_км.

Запитання для самоперевірки

1. Яка відмінніть між розграфленням та номенклатурою карти?

2. Як підбирають необхідні аркуші карти, наприклад карти M-36a?

3. Який курс знімається з карти?

4. Як вимірюють локсодромічний курс за картою?

5. Як виміряти ортодромічний курс за картою?

6. Наведіть визначення навігаційного трикутника швидкостей.

7. Який напрям вітру повідомляють синоптики?

8. Що таке масштаб карти та як його визначають?

9. Який масштаб мають карти N-36, N-36в, А-ІІІ?

Лабораторна робота 5

Дослідження методики обрахунку безпечних висот і ешелонів польоту

Мета роботи

1. Дослідити методику розрахунку безпечних висот у службах аеронавігаційне обслуговування польоту.

2. Визначити необхідність формалізації для розв’язання завдання.

Домашнє завдання

Вивчити матеріал НПП ГА – 85, с. 240-244, Doc 8168 ICAO. Додатково ознайомитися з наведеною методикою в JAR OPS PATS G.

Стислі теоретичні відомості

Залежно від умов польоти можуть виконуватися або за правилами польотів за приладами (ППП), або за правилами візуальних польотів (ПВП). Відповідно до настанови з виконання польотів цивільної авіації перед кожним польотом у робочий (експлуатаційний) план польоту вносять:

• абсолютну безпечну висоту польоту по маршруту, що нижча від абсолютної висоти переходу;

• ешелон переходу та найнижчий ешелон польоту по маршруту;

• абсолютну безпечну висоту польоту по маршруту, що нижча від абсолютної висоти переходу;

• безпечну висоту польоту в районі авіаційних робіт.

Під час відпрацювання Інструкції з виконання польотів у районі аеродрому розраховують:

• безпечну висоту в районі аеродрому H_{без_аер};

• висоту польоту по аеродромному колу H_К;

• мінімальну безпечну висоту;

Будь-який розрахунок починають з визначення характеру місцевості на певній ділянці траси (маршруту). Характер місцевості визначають за відносним перевищенням найбільшої абсолютної висоти рельєфу над найменшою абсолютною висотою з урахуванням штучних перешкод у межах встановленої ширини смуги маршруту, що залежить від правил польоту.

Виконуючи польоти за ППП, абсолютну найменшу висоту рельєфу місцевості визначають у межах місцевості з урахуванням точності літаководіння (RNP=5, ∆Ѕ=5NM або 9,1 км) та Ѕ=8км (згідно з додатком 2 ІСАО)), тобто проводять паралельно вісі маршруту смугу врахування, обмежену шириною по 17 км з обох боків.

Для оцінювання характеру місцевості необхідно виконати такі дії:

1) на картах великого масштабу в межах смуги урахування рельєфу місцевості та штучних перешкод визначити ;

2) з точки , опустити перпендикуляр на вісь траси (маршруту);

3) з точки перетину перпендикуляра з віссю траси провести коло радіусом 17 км;

4) у середині отриманого кола за горизонталями відшукати ;

5) визначити відносне перевищення = – і за ним оцінити характер місцевості, скориставшись визначеннями, наведеними нижче.

Рівнинною місцевістю називають місцевість з відносним перевищенням рельєфу до 200 м у радіусі 17 км.

Горбистою місцевістю називають пересічену місцевість з відносним перевищенням рельєфу від 200 до 500 м у радіусі 17 км.

Гірською місцевістю називають пересічену місцевість з відносним перевищенням рельєфу від 500 м і більше у радіусі 17 км. До гірської місцевості належить також місцевість з перевищенням над рівнем моря 2000 м і більше, незалежно від відносних перевищень.

Розглянемо методи розрахунку безпечних висот польоту залежно від рельєфу місцевості і правил польоту.