МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Аеронавігація

Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт

для студентів факультету інформаційних технологій

спеціальності 6.100100 „Обслуговування повітряного руху”

Київ 2008

УДК 629.735.051(076)

ББК 0571р

А 336

Укладач Богуненко М.М.

Рецензент канд. техн. наук, доцент Колотуша В. П.

Затверджено методично-редакційною радою Національного авіаційного університету (протокол № від . . 08р.)

А336 Аеронавігація. Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт – К.: НАУ, 2008. - 64 с

Наведено методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт, теоретичні положення, методику перерахунку часу в різні системи відліку, розрахунку часу зустрічі з темрявою, безпечних висот, визначення курсів, пеленгів і шляхових кутів, обрахунку палива на політ, розрахунку місця і терміну набору та зниження з ешелону. Вимоги до оформлення робіт, варіанти завдань та питання для самоперевірки наведено в кожній роботі.

Для студентів спеціальності 6.100100 „Обслуговування повітряного руху”.

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень _ _ _ _ __ _ _ _ __ _ _ _ __ _ _ _ _ 4

Загальні методичні вказівки _ _ _ _ __ _ _ _ __ _ _ _ __ _ _ _ _ 6

Лабораторна робота 1 Визначення часу в різних системах відліку _ _ _ _ _ 6

Лабораторна робота 2 Застосування різних методик розв’язання завдань на

зустріч і догін сонячних явищ в польоті _ _ _ _ _ _ 10

Лабораторна робота 3 Виконання штурманських розрахунків курсів, пеленгів і шляхових кутів _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 15

Лабораторна робота 4 Визначення основних навігаційних параметрів польоту повітряного корабля за картою _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 26

Лабораторна робота 5 Дослідження методики обрахунку безпечних висот і ешелонів польоту. _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 32

Лабораторна робота 6 Розрахунок місця і терміну набору та зниження з

ешелону _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 40

Лабораторна робота 7 Дослідження методики обрахунку палива на політ _ 48

Лабораторна робота 8 Дослідження технології витримування лінії шляху у разі відмові автоматизованого пілотажно-навігаційного комплексу ПК _ _ _ _ _ ___ _ _ 56

Додаток _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 62

Список використаної літератури _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 63

Перелік умовних скорочень

АІР (Aeronautical Information Publication) – Збірник аеронавігаційної інформації

АВП – абсолютна висота переходу

АРП – автоматичний радіопеленгатор

АРК –автоматичний радіокомпас

БВ – бокове відхилення

ВПМ – вихідний пункт маршруту

ВПР – висота прийняття рішення

ДП – додаткова поправка

ДПРМ – дальний привідний радіомаяк

ЗМШК – заданий магнітно-шляховий кут

ЗПС – злітна посадкова смуга

КЛЕ ПК – керівництво з льотної експлуатації повітряного корабля (літака)

ІК – істинний курс

МК – магнітний курс

КК – компасний курс

ОК – ортодромічний курс

УК – умовний курс

КВ – кут вітру

КЗф – фактичний кут зносу

ККР – курсовий кут радіостанції

ЛБВ – лінійно-бокове відхилення

ОШК – ортодромічний шляховий кут

ФШК – фактичний шляховий кут

ЛЗШ – лінія заданого шляху

ЛФШ – лінія фактичного шляху

МПЛ – магнітний пеленг літака

МПР – магнітний пеленг радіостанції

МБВ – мінімальна безпечна висота

НРЛ – наземний радіолокатор

НП – навігаційний пункт

НТШ – навігаційний трикутник швидкостей

РПП - робочий план польоту

РНП – радіонавігаційний пункт

ОПР – обслуговування повітряного руху

ПВП – правила візуальних польотів

ППП – правила польотів за приладами

ПК – повітряний корабель

ПНК – пілотажно-навігаційний комплекс

ППМ – поворотний пункт маршруту

ППТ – приймач повітряних тисків

РНП – радіонавігаційна пункт

СЯ – сонячне явище

DA(Decision altitude) – абсолютна висота прийняття рішення

DH(Decision height) – відносна висота прийняття рішення

ТМА – terminal area (термінальна диспетчерська зона)

ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Лабораторну роботу потрібно виконувати в зошиті.

На заняттях мати:

– ручки з різнокольоровими стрижнями;

– загострений простий олівець, що має м’яку або середню твердість, ластик;

– лінійку завдовжки не менше 25 см;

– транспортир (бажано прозорий);

– калькулятор з тригонометричними функціями;

– необхідний довідковий матеріал.

Перед початком виконання роботи уважно необхідно ознайомитися зі змістом роботи та виконати домашнє завдання, всі отримані результати оформити у вигляді таблиці.

Рисунку слід виконувати охайно з дотриманням пропорцій та поясненням, написаними друкованими буквами та цифрами.

Звіт про виконання практичного завдання має містити:

– мету завдання;

– стислі теоретичні відомості;

– рисунок, що пояснює результати розрахунків;

– графічні та аналітичні способи розв’язання (у разі потреби);

– висновок про роботу.

Лабораторна робота 1

ВИЗНАЧЕННЯ часу В РІЗНИХ системАХ відліку

Мета роботи

Набути практичних навичок користуватися методикою обрахунку часу та переходу від місцевого часу до поясного і всесвітнього координатного часу.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити за підручником «Повітряна навігація» (ч. 3), «Системи відліку часу». [15]

СТИСЛІ теоретичні відомості

В авіації використовують різні системи відліку часу: місцевого , поясного , гринвіцького , московського декретного (літнього) , поясного літнього . часу

Між часом і довготою місця існує певна залежність, яку можна встановити виходячи з добового обертання Землі. За добу Земля робить повний оберт на 360° відносно тієї точки небесної сфери, від якої відраховується час. Доба може бути сонячною або зоряною. У зв’язку з рухом Землі відносно Сонця по еліптичній траєкторії кутова швидкість змінюється протягом року. В авіації використовують середню сонячну добу. Виходячи з цього, можна вивести залежність між часом та довготою місця.

360° – 24 год; 15° – 1 год;

1° – 4 хв; 15″ – 1 с;

15′ – 1 хв; 1′ – 4 с.

1″ – ¹/₁₅ с.

Ця залежність дозволяє довготу місця виражати у часі і навпаки. Залежність між ними така:

(1.1)

де N – номер часового пояса (0  12 згідно з ICAO); це округлене до цілого значення, визначене з виразу ;

– довгота точки в часі (для західної довготи береться зі знаком “мінус”(-), для східної – “плюс” (+)).

Місцевий час – це час на меридіані спостерігача. Він може бути: зірковим, істинним, сонячним і середнім сонячним.

Поясний час – це місцевий час середнього меридіана даного часового пояса.

Сутність полягає у тому, що поверхня Землі розділена меридіанами на  12 часових поясів. Осьові меридіани пояса проводяться через 15 (одна година), починаючи з нульового (обсерваторія Гринвіча). Номер часового пояса дорівнює довготі його середнього меридіана, вираженого в одиницях часу. Межі часового пояса не завжди збігаються з граничними меридіанами. Вони проходять з урахуванням державних та адміністративних меж. Ці межі відображаються на картах часових поясів (рис.1.1). В авіаційному астрономічному щорічнику така карта надається для всієї земної кулі.

Літній час – це адміністративний час частини року, яка визначається як «літній період». Місцевий час на Україні визначається як час UTC плюс три години (в «зимовий період» як час UTC плюс дві години). Тобто в «літній період» до поясного часу додається одна година. На території України «літній період» вводиться кожного року о 01:00 UTC останньої неділі березня та скасовується о 01:00 UTC останньої неділі жовтня.

Гринвіцький час – місцевий координований час гринвіцького меридіана.

Для зручності міжнародних відносин цим часом користуються при визначенні руху міжнародних транспортних засобів.

Рис. 1.1. Карта часових поясів

Якщо після перерахунку отриманий час перевищує 24 год, то з результату віднімають 24 год і дату переміщують на добу вперед і навпаки, якщо стриманий час від’ємне число, то визначуваний час – це додавання цього від’ємного часу до 24 год, а дату зменшують на одну добу. При перетині меридіана 180° зі сходу на захід екіпаж ПК вираховує з дати один день, не змінюючи час, у зворотному напрямі – навпаки. Цей меридіан називають «лінією зміни дати».

Таблиця 1.1