
- •Історія економічних учень як наука. Становлення економічної думки
- •103. А. Сміт визнавав продуктивною:
- •104. А. Сміт вважав, що поділ праці породжується:
- •105. А. Сміт вважав, що вартість товару визначається:
- •238. Базовими положеннями кейнсіанської теорії стали:
- •Всі відповіді вірні.
- •16. Вихідним пунктом становлення економічної науки, теоретичного осмислення економічних проблем вважають ідеї мислителів:
- •285. Відмінність інституціоналізму від неокласичної теорії полягає у:
- •311.Визначний внесок у вивчення проблем зовнішніх ефектів та розробку економічної теорії прав власності був зроблений англійським економістом, лауреатом Нобелівської премії:
- •231. Вченим, завдяки науковому внеску якого відбулося становлення макроекономіки як нової наукової дисципліни, був:
- •Логічного методу;
- •116. Д. Рікардо вважав, що економічний розвиток суспільства у перспективі повинен загальмуватися внаслідок:
- •244. Дж. М. Кейнс увів у науковий оборот термін:
- •12.Економічна думка стародавнього світу характеризується:
- •157. Знайдіть відповідний предмет та метод дослідження марксизму:
- •106. Концепція „невидимої руки” а.Сміта полягає у тому, що:
- •124. Книга „Дослід про закон народонаселення” була написана священиком і опублікована анонімно. Вона викликала бурхливу, переважно негативну реакцію. Її автором був:
- •237. Кейнс вважав причиною безробіття:
- •281. Крива Лаффера, яка була використана теоретиками економіки пропозиції для обґрунтування необхідності податкової реформи, відображає залежність між:
- •267. Лідером сучасного монетаризму є представник чиказької школи американського неолібералізму:
- •212. Неокласична школа виникає на основі синтезу класичної теорії та:
- •86. Представники якої школи вважали, що праця є продуктивною лише в сільському господарстві:
- •277. Прихильники теорії раціональних очікувань твердять, що:
- •306. П.Семюелсон як представник „неокласичного синтезу”:
- •300. Представник неоінституціоналізму Дж.К.Гелбрейт вважав, що причиною „революції управлінців” є підвищення ролі такого ресурсу як:
- •221. Розмежування двох часових періодів дозволило а.Маршаллу здійснити поділ витрат на:
- •239. „Основний психологічний закон” Дж.М. Кейнса визначав, що:
- •18. Термін „економіка“ вперше був введений у науковий оборот:
- •96. Термін „Laissez faire”:
- •98. Термін „підприємець” був вперше введений у науковий оборот попередником фізіократів, англійським економістом:
- •191. Термін „граничний” був введений у науковий оборот:
- •207. Теоретичне вперше обґрунтував критерій ефективності розподілу ресурсів у конкурентній економіці:
- •265. Теорія „соціального ринкового господарства”:
- •275. Теорія раціональних очікувань виходить з того, що:
- •294. Теоретики раннього інституціоналізму:
- •260. У своїх працях ф.Хайєк:
- •102. Центральною у „Багатстві народів” а.Сміта є проблема:
- •230. Які напрями економічної думки можна віднести до сучасних:
- •270. Яка головна економічна причина призвела до появи монетаризму:
- •284. Яка з названих обставин єднає історичну школу інституціоналізмом:
формаційного методу;
Логічного методу;
історичного методу;
цивілізаційного методу.
До об’єктів дослідження меркантилістів не належить:
а) сфера обігу; б) оборотний капітал;
в) торговий капітал; г) торговельний баланс.
До представників меркантилізму належав:
а) А. Монкретьєн; б) А. Тюрго; в) П. Буагільбер; г) Ф. Кене.
До характерних рис зрілого меркантилізму можна віднести наступне:
а) здійснюється обґрунтування необхідності заохочення розвитку експортних галузей економіки, скасування заборони вивезення грошей за кордон;
б) джерело багатства нації вбачається у розвитку зовнішньої торгівлі, досягненні активного торговельного балансу;
в) дослідження переносяться зі сфери грошового обігу до сфери товарного обміну;
г) всі відповіді правильні.
Для класичної школи політичної економії характерний:
а) функціональний, переважно кількісний аналіз та суб’єктивний підхід до вивчення економічних процесів;
б) переважаючий аналіз взаємозв’язків на мікроекономічному рівні;
в) причинно-наслідковий, якісний аналіз та об’єктивний підхід до вивчення економічних процесів;
г) всі відповіді правильні.
До головних засад класичної школи політичної економії, згідно з визначенням К. Маркса, належать:
а) дослідження переважно сфери матеріального виробництва;
б) визнання дії і прагнення пізнати об’єктивні економічні закони;
в) розгляд проблеми цінності переважно з позицій теорії трудової вартості;
г) всі відповіді правильні.
Диференційна земельна рента за родючістю та місцерозташуванням вперше ґрунтовно досліджується:
а) В. Петті; б) А. Смітом; в) Д. Рікардо; г) П.Буагільбером.
До об’єктів дослідження фізіократів не належить:
а) сільське господарство;
б) промисловість;
в) відтворення і реалізація сукупного суспільного продукту;
г) продуктивна і непродуктивна праця.
До представників школи фізіократів належить:
а) А.Р.Тюрго;
б) А.Монкретьєн;
в) Т.Мен;
г) Ж.Б.Кольбер.
До теоретичних здобутків Ф. Кене належать:
а) вчення про чистий продукт;
б) модель господарського кругообігу;
в) перенесення аналізу зі сфери обміну до сфери виробництва;
г) всі відповіді правильні.
Для того, щоб підняти державу з найнижчої сходинки варварства до найвищого ступеня добробуту потрібні лише мир, необтяжливі податки та терпимість в управлінні, решту зробить природний плин подій” – вважав:
а) А. Сміт; б) Д. Рікардо; в) А. Монкретьєн; г) Т. Мен.
116. Д. Рікардо вважав, що економічний розвиток суспільства у перспективі повинен загальмуватися внаслідок:
а) обмеженості ресурсів; б) дії закону спадної родючості землі;
в) зниження норми прибутку; г) всі відповіді правильні.
До представників старої історичної школи в Німеччині належать:
а) В.Рошер, Б.Гільденбранд, К.Кніс;
б) М.Вебер, Л.Брентано, В.Рошер;
в) Ф.Ліст, Л.Брентано, К.Бюхер;
г) К.Кніс, К.Бюхер, Г.Шмоллер.
До представників нової історичної школи в Німеччині належать:
а) В.Рошер, Б.Гільденбранд, К.Кніс;
б) М.Вебер, Л.Брентано, В.Рошер;
в) Г.Шмоллер, Л.Брентано, К.Бюхер;
г) К.Кніс, К.Бюхер, Ф.Ліст.
Додаткова вартість за К. Марксом є результатом:
а) зростання продуктивності капіталу;
б) неоплаченої праці найманих робітників;
в) зростання продуктивності капіталу і праці;
г) неоплаченого нормального прибутку капіталіста.
Для аргументації теорії додаткової вартості К. Маркс вводить в науковий оборот нові категорії:
а) товар – робоча сила;
б) постійний і змінний капітал;
в) необхідний і додатковий робочий час;
г) всі відповіді правильні.
Для характеристики впливу попиту та пропозиції на рівноважну ринкову ціну А.Маршалл застосував відому алегорію:
а) „невидимої руки”; б) „лез ножиць”;
в) „нічного сторожа”; г) „квіткового горщика”.
До положень кейнсіанської теорії не можна віднести:
а) дослідження функціональних залежностей основних макроекономічних змінних;
б) аналіз формування ефективного попиту, недостатність якого призводить до кризових явищ в економіці;
в) обґрунтування необхідності посилення державного втручання в економіку з метою забезпечення макроекономічної стабільності;
г) обґрунтування необхідності директивного планування і централізованого розподілу ресурсів в економіці.
Досліджуючи реальні ринкові структури, незалежно і одночасно прийшли до висновку, що монополія є ринковою ситуацією, яка не заперечує конкуренції, а лише змінює її форми:
а) Й.Шумпетер та Е.Чемберлін;
б) Й.Шумпетер та Дж.Хікс;
в) Дж.Робінсон та Й.Шумпетер;
г) Е.Чемберлін та Дж.Робінсон.
До теоретичних засад неолібералізму належать:
а) створення державою умов для ефективного функціонування ринкового механізму;
б) пріоритет державної власності та державних господарських структур;
в) централізований розподіл ресурсів та суспільного продукту;
г) збільшення обсягів державних замовлень, закупівель і позик.
До представників теорії раціональних очікувань належать:
а) Й.Шумпетер, Е.Чемберлін, Дж.Робінсон;
б) Дж.Мут, Р.Лукас, Т.Сарджент, Н.Уоллес;
в) Р.Харрод, Е.Хансен, О.Домар, Н.Калдор;
г) А.Лаффер, М.Фелдстайн, Р.Манделл, М.Боскін.
Для інституціональних теорій характерне:
а) критичне ставлення до абстрактних теорій неокласиків;
б) прагнення до інтеграції економічної теорії з іншими суспільними науками;
в) невдоволеність недостатньою емпіричністю класичної та неокласичної теорій;
г) всі відповіді правильні.
До основних напрямів раннього інституціоналізму не відноситься:
а) соціально-ринковий;
б) соціально-правовий;
в) кон’юнктурно-статистичний;
г) соціально-психологічний.
243. Дж. М. Кейнс вважав, що:
а) держава повинна використовувати урядові видатки і податки для зниження рівня безробіття;
б) економіка повинна розвиватися на основі централізованого планування;
в) ринковий механізм здатний самостійно, без урядового втручання забезпечити високий рівень зайнятості;
г) приватна власність та вільне підприємництво забезпечують високий рівень зайнятості.