265. Теорія „соціального ринкового господарства”:

а) виходила з ідеї свідомого поєднання природного економічного порядку з керівною функцією держави;

б) була теорією „третього шляху” розвитку;

в) передбачала перерозподіл державою національного доходу на користь соціальної сфери;

г) всі відповіді правильні.

268. Тут наведено думки таких видатних економістів ХХ ст., як Дж. М. Кейнс (засновник макроекономічного підходу), Т. Веблен (засновник інституціоналізму), Ф. Гайек (ортодокс неокласичної теорії), Л. Ерхард (один із засновників теорії „соціального ринкового господарства”), М. Фридмен (лідер сучасних монетаристів). У якому випадку відбито монетарні уявлення про економічне регулювання?

а) конкуренція – скрізь, де можливо, регулювання – там, де необхідно;

б) економічними мотивами людей рухають насамперед родинні почуття, інстинктивний потяг до знань і високої якості виконуваної роботи;

в) державне регулювання виробництва внаслідок лагового ефекту приносить більше шкоди, ніж користі, тому держава повинна обмежуватись регулюванням пропозиції грошей в економіці;

г) ринкова економіка нестабільна за своєю природою, вона нездатна до саморегулювання і автоматичного відтворення рівноваги;

д) гарантія свободи – в приватній власності.

275. Теорія раціональних очікувань виходить з того, що:

а) поведінка суб’єктів ринкової економіки нейтралізує вплив економічної політики на реальний обсяг національного виробництва і зайнятості;

б) лише зміни у грошовому пропонуванні впливають на реальний обсяг національного виробництва і зайнятості;

в) лише зміни у сукупному попиті впливають на реальний обсяг національного виробництва і зайнятості;

г) лише зміни у сукупної пропозиції впливають на реальний обсяг національного виробництва і зайнятості.

293. Теоретики раннього інституціоналізму:

а) виступили з нищівною критикою монополій;

б) розробляли програми реформування капіталізму;

в) доводили необхідність державного регулювання економіки;

г) всі відповіді правильні.

294. Теоретики раннього інституціоналізму:

а) критикували капіталізм з морально-психологічних позицій;

б) розробляли концепцію захисту „середнього класу”;

в) розробляли рекомендації щодо реформування капіталізму з позицій соціального контролю;

г) всі відповіді правильні.

283. Тут наведено думки таких видатних економістів ХХ ст., як Дж. М. Кейнс (засновник макроекономічного підходу), Т. Веблен (засновник інституціоналізму), Ф. Гайек (ортодокс неокласичної теорії), Л. Ерхард (один із засновників теорії „соціального ринкового господарства”), М. Фридмен (лідер сучасних монетаристів). В якому випадку відбито інституціональне уявлення про сучасну ринкову економіку?

а) конкуренція – скрізь, де можливо, регулювання – там, де необхідно;

б) економічними мотивами людей рухають насамперед родинні почуття, інстинктивний потяг до знань і високої якості виконуваної роботи;

в) державне регулювання виробництва внаслідок лагового ефекту приносить більше шкоди, ніж користі, тому держава повинна обмежуватись регулюванням пропозиції грошей в економіці;

г) ринкова економіка нестабільна за своєю природою, вона незжатна до саморегулювання і автоматичного відтворення рівноваги;

д) гарантія свободи – в приватній власності.

296. „Товари Веблена“:

а) це предмети розкоші, попит на які зростає з підвищенням їх цін;

б) виявляють ефект снобізму;

в) мають висхідну криву попиту;

г) всі відповіді правильні.

309. Теорія суспільного вибору виходить з того, що:

а) принцип раціональності поведінки може бути застосований до дослідження будь-якої сфери діяльності;

б) у політиці не існує взаємовигідного обміну через існування політичної нерівності, зумовленої економічними причинами;

в) політику можна розглядати як обмін, в якому процес прийняття рішень подібний до ринкових угод;

г) всі відповіді правильні.

314.Трансакційні витрати – поняття, запроваджене Р.Коузом, – це:

а) додаткові витрати фірм, пов’язані з реалізацією виробленої продукції;

б) додаткові витрати держави, пов’язані з регулюванням економічної діяльності ринкових суб’єктів;

в) додаткові витрати фірм, пов’язані зі встановленням прав власності та заходами, спрямованими на зменшення втрат від зовнішніх ефектів;

г) альтернативні витрати помилкового вибору фірм чи держави.

303. Терміни „мікроекономіка“ і „макроекономіка” у науковий оборот увів один з перших лауреатів Нобелівської премії з економіки:

а) Дж.М.Кейнс; б) П.Семюелсон; в) Я.Тінберген; г) Р.Фріш.

258. Тут наведено думки таких видатних економістів ХХ ст., як Дж. М. Кейнс (засновник макроекономічного підходу), Т. Верлен (засновник інституціоналізму), Ф. Хайек (ортодокс неокласичної теорії), Л. Ерхард (один із засновників теорії „соціального ринкового господарства”), М. Фрідмен (лідер сучасних монетаристів). В якому випадку відбито консервативні неокласичні уявлення щодо умов економічної діяльності?

а) конкуренція – скрізь, де можливо, регулювання – там, де необхідно;

б) економічними мотивами людей рухають насамперед родинні почуття, інстинктивний потяг до знань і високої якості виконуваної роботи;

в) державне регулювання виробництва внаслідок лагового ефекту приносить більше шкоди, ніж користі, тому держава повинна обмежуватись регулюванням пропозиції грошей в економіці;

г) ринкова економіка нестабільна за своєю природою, вона незжатна до саморегулювання і автоматичного відтворення рівноваги;

д) гарантія свободи – в приватній власності.

У.

128. У даному завданні згадано праці видатних економістів XIX ст. Т. Мальтуса (1766-1834), Д. Рікардо (1772-1823), Ж.Б. Сея (1767-1832), Ж.Ш. Сисмонді (1773-1842), Н.В. Сеніора (1790-1864). Вкажить, у якій із згаданих праць викладено теорії криз і недоспоживання, здійснено критику капіталізму як несправедливого ладу:

а) Ж.Б. Сей «Трактат політичної економії» (1803);

б) Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817);

в) Ж.Ш. Сисмонді «Нові засади політичної економії» (1819);

г) Т. Мальтус «Принципи політичної економії» (1820);

д) Н.В. Сеніор «Основні засади політичної економії» (1836).

129. У даному завданні згадано праці видатних економістів XIX ст. Т. Мальтуса (1766-1834), Д. Рікардо (1772-1823), Ж.Б. Сея (1767-1832), Ж.Ш. Сисмонді (1773-1842), Н.В. Сеніора (1790-1864). Вкажіть, у якій із згаданих праць викладено теорії народонаселення, заробітної плати, вартості як витрат виробництва, закону спадної віддачі ресурсів та вперше спрогнозовано причини криз та можливості їхнього подолання.

а) Ж.Б. Сей «Трактат полдітичної економії» (1803);

б) Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817);

в) Ж.Ш. Сисмонді «Нові засади політичної економії» (1819);

г) Т. Мальтус «Принципи політичної економії» (1820);

д) Н.В. Сеніор «Основні засади політичної економії» (1836).

123. У даному завданні згадано праці видатних економістів XIX ст. Т. Мальтуса (1766-1834), Д. Рікардо (1772-1823), Ж.Б. Сея (1767-1832), Ж.Ш. Сисмонді (1773-1842), Н.В. Сеніора (1790-1864). Вкажить, у якій із згаданих праць формулюються фундаментальні засади трудової теорії вартості:

а) Ж.Б. Сей «Трактат політичної економії» (1803);

б) Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817);

в) Ж.Ш. Сисмонді «Нові засади політичної економії» (1819);

г) Т. Мальтус «Принципи політичної економії» (1820);

д) Н.В. Сеніор «Основні засади політичної економії» (1836).

131. У даному завданні згадано праці видатних економістів XIX ст. Т. Мальтуса (1766-1834), Д. Рікардо (1772-1823), Ж.Б. Сея (1767-1832), Ж.Ш. Сисмонді (1773-1842), Н.В. Сеніора (1790-1864). Вкажіть, у якій із згаданих праць викладено теорію трьох факторів виробництва і теорію ринків:

а) Ж.Б. Сей «Трактат політичної економії» (1803);

б) Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817);

в) Ж.Ш. Сисмонді «Нові засади політичної економії» (1819);

г) Т. Мальтус «Принципи політичної економії» (1820);

д) Н.В. Сеніор «Основні засади політичної економії» (1836).

136. У даному завданні згадано праці видатних економістів XIX ст. Т. Мальтуса (1766-1834), Д. Рікардо (1772-1823), Ж.Б. Сея (1767-1832), Ж.Ш. Сисмонді (1773-1842), Н.В. Сеніора (1790-1864). Вкажіть, у якій із згаданих праць викладено теорії «утримання», «останньої години», ренти, яка є скрізь, де існує монополія:

а) Ж.Б. Сей «Трактат політичної економії» (1803);

б) Д. Рікардо «Основи політичної економії та оподаткування» (1817);

в) Ж.Ш. Сисмонді «Нові засади політичної економії» (1819);

г) Т. Мальтус «Принципи політичної економії» (1820);

д) Н.В. Сеніор «Основні засади політичної економії» (1836).

139. У теорії утримання Н.Сеніор стверджував, що:

а) складовими витрат виробництва є пожертви робітника і підприємця – втрачений час і спокій, відмова від споживання, які дають право на винагороду у вигляді заробітної плати та прибутку;

б) ціна товару складається на рівні суми винагород підприємця і робітника, достатньої для того, щоб вони продовжували свою діяльність;

в) сума заробітних плат і прибутку залежить від цін, що визначаються попитом та пропонуванням;

г) всі відповіді правильні.

171. У теоретичній концепції К. Маркса експлуатація праці капіталом полягає у:

а) нееквівалентному обміні між капіталістом та робітником на ринку праці;

б) привласненні капіталістом додаткової вартості;

в) позаекономічному примусі робітника до праці на капіталіста;

г) у встановленні капіталістом заробітної плати на рівні, нижчому за рівноважну ринкову ставку.