
- •Історія економічних учень як наука. Становлення економічної думки
- •103. А. Сміт визнавав продуктивною:
- •104. А. Сміт вважав, що поділ праці породжується:
- •105. А. Сміт вважав, що вартість товару визначається:
- •238. Базовими положеннями кейнсіанської теорії стали:
- •Всі відповіді вірні.
- •16. Вихідним пунктом становлення економічної науки, теоретичного осмислення економічних проблем вважають ідеї мислителів:
- •285. Відмінність інституціоналізму від неокласичної теорії полягає у:
- •311.Визначний внесок у вивчення проблем зовнішніх ефектів та розробку економічної теорії прав власності був зроблений англійським економістом, лауреатом Нобелівської премії:
- •231. Вченим, завдяки науковому внеску якого відбулося становлення макроекономіки як нової наукової дисципліни, був:
- •Логічного методу;
- •116. Д. Рікардо вважав, що економічний розвиток суспільства у перспективі повинен загальмуватися внаслідок:
- •244. Дж. М. Кейнс увів у науковий оборот термін:
- •12.Економічна думка стародавнього світу характеризується:
- •157. Знайдіть відповідний предмет та метод дослідження марксизму:
- •106. Концепція „невидимої руки” а.Сміта полягає у тому, що:
- •124. Книга „Дослід про закон народонаселення” була написана священиком і опублікована анонімно. Вона викликала бурхливу, переважно негативну реакцію. Її автором був:
- •237. Кейнс вважав причиною безробіття:
- •281. Крива Лаффера, яка була використана теоретиками економіки пропозиції для обґрунтування необхідності податкової реформи, відображає залежність між:
- •267. Лідером сучасного монетаризму є представник чиказької школи американського неолібералізму:
- •212. Неокласична школа виникає на основі синтезу класичної теорії та:
- •86. Представники якої школи вважали, що праця є продуктивною лише в сільському господарстві:
- •277. Прихильники теорії раціональних очікувань твердять, що:
- •306. П.Семюелсон як представник „неокласичного синтезу”:
- •300. Представник неоінституціоналізму Дж.К.Гелбрейт вважав, що причиною „революції управлінців” є підвищення ролі такого ресурсу як:
- •221. Розмежування двох часових періодів дозволило а.Маршаллу здійснити поділ витрат на:
- •239. „Основний психологічний закон” Дж.М. Кейнса визначав, що:
- •18. Термін „економіка“ вперше був введений у науковий оборот:
- •96. Термін „Laissez faire”:
- •98. Термін „підприємець” був вперше введений у науковий оборот попередником фізіократів, англійським економістом:
- •191. Термін „граничний” був введений у науковий оборот:
- •207. Теоретичне вперше обґрунтував критерій ефективності розподілу ресурсів у конкурентній економіці:
- •265. Теорія „соціального ринкового господарства”:
- •275. Теорія раціональних очікувань виходить з того, що:
- •294. Теоретики раннього інституціоналізму:
- •260. У своїх працях ф.Хайєк:
- •102. Центральною у „Багатстві народів” а.Сміта є проблема:
- •230. Які напрями економічної думки можна віднести до сучасних:
- •270. Яка головна економічна причина призвела до появи монетаризму:
- •284. Яка з названих обставин єднає історичну школу інституціоналізмом:
Історія економічних учень як наука. Становлення економічної думки
А.
Аристотеля вважають „батьком” економічної науки, тому що він:
а) вперше ввів у науковий оборот термін „економіка”;
б) вперше проаналізував основні економічні явища, визначив основні економічні категорії і встановив взаємозв’язок між ними;
в) вперше визначив, що джерелом багатства нації є зовнішня торгівля;
г) здійснив першу спробу макроекономічного аналізу.
Аристотель відносив до хрематистики:
а) землеробство і ремесло; б) торгівлю і лихварство;
в) дрібну торгівлю; г) работоргівлю.
103. А. Сміт визнавав продуктивною:
а) працю у сільському господарстві;
б) працю у сфері послуг;
в) працю у сфері матеріального виробництва;
г) будь-яку працю, що приносить доход.
104. А. Сміт вважав, що поділ праці породжується:
а) природною схильністю людей до обміну;
б) спеціалізацією товаровиробників;
в) схильністю людей до співробітництва;
г) всі відповіді правильні.
105. А. Сміт вважав, що вартість товару визначається:
а) витратами праці та щедрістю землі;
б) витратами праці лише в межах простого товарного виробництва;
в) витратами праці на видобуток золота і срібла;
г) витратами праці незалежно від стадії розвитку економіки.
А.Сміт вважав, що роль держави в економіці повинна бути:
а) всеохоплюючою, держава повинна взяти на себе вирішення основних проблем економіки;
б) не ширше ролі „нічного сторожа”, держава тільки створює інституційні умови для розвитку економіки;
в) помірною, держава не втручається у підприємницьку діяльність, але контролює розподіл суспільного продукту;
г) активною, держава впливає на величину сукупного попиту, а відтак – на рівні виробництва, зайнятості та доходу.
Автором теорії утримання, яка започаткувала розгляд витрат як альтернативних, був:
а) Т. Мальтус; б) Ф.Бастіа; в) Ж. Б. Сей; г) Н. Сеніор.
Автором першого твору нового часу про ідеальне суспільство загальної рівності, добробуту і щастя, суспільство без приватної власності, грошей та експлуатації під назвою „Утопія” був:
а) Т. Кампанелла; б) Т. Мор; в) А. Сен-Сімон; г) Р. Оуен.
Абстрактною К.Маркс вважає:
а) продуктивну працю, що створює матеріальні блага;
б) непродуктивну працю, яка створює послуги;
в) працю як витрати розумової, нервової і фізичної енергії;
г) працю, що є альтернативою дозвілля.
Автором теорії додаткової вартості був:
а) А. Сміт; б) Д. Рікардо; в) К. Маркс; г) Т. Мальтус.
Автором теорії абсолютної земельної ренти був:
а) В. Петті; б) А. Сміт; в) Ф. Кене; г) К. Маркс.
Автором суб’єктивно-психологічної теорії проценту, був:
а) К.Менгер; б) Ф.Візер; в) Е.Бем-Баверк; г) Г.Кассель.
Автором суб’єктивно-психологічної теорії витрат виробництва – теорії альтернативних витрат, яка становить основу сучасної мікроекономіки, був представник австрійської школи:
а) К.Менгер; б) Е.Бем-Баверк; в) Ф.Візер; г) В.Парето.
Автором теорії граничної продуктивності та вчення про статику і динаміку був американський економіст:
а) В. Джевонс; б) Л. Вальрас; в) В. Парето; г)Дж. Б. Кларк.
А.Маршалла вважають засновником:
а) математичної школи та інституціонального аналізу;
б) лондонської школи та функціонального аналізу;
в) кембриджської школи та неокласичного аналізу;
г) австрійської школи та граничного аналізу.
А. Маршалл довів, що ринкова ціна товару визначається:
а) суспільно-необхідними витратами праці;
б) витратами виробництва;
в) корисністю благ;
г) взаємодією попиту і пропозиції.
Аналіз фактора часу дозволив А.Маршаллу встановити, що:
а) у довгостроковому періоді переважний вплив на ринкову ціну чинить попит, у короткостроковому – пропозиція;
б) у короткостроковому періоді переважний вплив на ринкову ціну чинить попит, у довгостроковому – пропозиція;
в) незалежно від часового періоду попит і пропозиція чинять однаковий вплив на ринкову ціну;
г) незалежно від часового періоду ціна визначається витратами виробництва.
Автором теорії „економічного добробуту” був англійський економіст:
а) А.Маршалл; б) А.Пігу; в) В.Парето; г) В.Джевонс.
Аналіз фактора часу, розмежування коротко– та довгострокового періодів становили визначний внесок у розвиток економічної теорії, зроблений:
а) А.Маршаллом; б) В.Джевонсом; в) К.Менгером; г) В.Парето.
Автором теорії спадної граничної продуктивності факторів виробництва був американський економіст:
а) І.Фішер; б) Г.Ч.Кері; в) Дж.Б.Кларк; г) А.Маршалл.
Автором теорії недосконалої конкуренції є:
а) Й.Шумпетер; б) Дж.Робінсон; в) Е.Чемберлін; г) Дж.Хікс.
Автором теорії монополістичної конкуренції є:
а) Й.Шумпетер; б) Дж.Робінсон; в) Е.Чемберлін; г) Дж.Хікс.
Автором
фундаментального в сучасній макроекономіці
„рівняння обміну”
,
був:
а) М.Фрідмен; б) І.Фішер; в) Л.Мізес; г) Ф.Хайєк.
Автором теорії „довгих хвиль в економіці”, яка увійшла до аналітичного арсеналу проблем економічного циклу і прогнозів економічної активності, був:
а) С.Кузнєц; б) Р.Харрод; в) Е.Хансен; г) М.Кондратьєв.
Б.
241. Блискуча ідея про недостатність сукупного попиту як причину криз, яка через століття буде високо оцінена автором теорії „ефективного попиту”, належала:
а) Ж.Б.Сею; б) Д.Рікардо; в) Т.Мальтусу; г) Ф.Бастіа.
149. Батьківщиною історичної школи стала:
а) Англія; б) Франція; в) Німеччина; г) Швейцарія.
72. „Батьком” трудової теорії вартості вважають:
а) В. Петті; б) А. Сміта; в) Д. Рікардо; г) П.Буагільбера.