Лекція 5. Потребово-мотиваційна сфера особистості.
Спрямованість особистості
Класифікація мотивів поведінки та діяльності.
Мотивація та пізнавальні процеси.
Мотиви і навички. Мотиви та емоції.
Основні поняття: потреби, мотиви,навички,поведінка, діяльність.
Література:
Загальна психологія / За ред. Скрипченко, Долинська. - К.,2005.
Копець Л.В Психологія особистості / Л.В. Копець.-К.,2006
Максименко С.Д Загальна психологія / С.Д. Максименко. – К., 2004.
М'ясоїд П.А. Загальна психологія / П.А.М'ясоїд. - К., Вища школа, 2006.
Психологія: Підручник /За ред. Ю. Л. Трофимова,- К.: Либідь, 2005.
Степанов О.М. Психологічна енциклопедія / О.М. Степанов. − К: «Академвидав», 2006. – 424 c.
2. Класифікація мотивів поведінки, діяльності особистості
Отже, в основі будь-якої дії лежить потреба, яка психологічно виявляється як мотив, що може реалізуватися у низці психологічних змінних.
Складні види діяльності відповідають кільком мотивам, що утворюють систему мотивації. Мотиви класифікують за їхньою усвідомленістю. Неусвідомлюваними мотивами є установки і потяги, усвідомлюваними - інтереси, переконання, прагнення.
Неусвідомлювані мотиви.
Установка - це неусвідомлюваний особистістю стан готовності до певної діяльності чи поведінки, стійка схильність індивіда до певної форми реагування, за допомогою якої може бути задоволена та чи інша потреба.
Наприклад, установка щодо вчительки першого класу у формі готовності виконувати всі її вимоги. Установка часто є результатом квапливих, недостатньо обґрунтованих висновків з фактів особистого досвіду або некритичного засвоєння стереотипів мислення. Установки бувають позитивні і негативні.
Установка може виступати як основоположний фактор, який опосередковує активну взаємодію особистості та середовища, передусім соціального. Завдяки повторюванню так званих установчих ситуацій поступово формуються "фіксовані установки особистості", які непомітно для неї самої впливають на її життєві позиції.
Потяг - це спонукання до діяльності, що є недиференційованою, недостатньо чітко усвідомленою потребою, невиразна потреба в чомусь. Він швидкоплинний: потреба або згасає, або перетворюється в прагнення. Потяги характерні для юнацького віку як провісники майбутніх прагнень - усвідомлюваних мотивів.
Усвідомлювані мотиви
Інтерес - це емоційний вияв пізнавальних потреб особистості. Суб'єктивно інтереси розкриваються у позитивному емоційному бажанні глибше пізнати об'єкт, зрозуміти його. Роль інтересів у тому, що вони змушують особистість шукати шляхів, засобів задоволення того чи іншого бажання.
Розрізняють інтереси за :
За глибиною інтереси поділяють на поверхові і глибокі.
За широтою - на широкі і вузькі.
За стійкістю інтереси поділяються на стійкі і нестійкі.
За метою інтереси поділяються на безпосередні й опосередковані.
Безпосередні інтереси зумовлює емоційна привабливість об'єкта. Наприклад, інтерес до розв'язання задач, кросвордів, до спілкування з друзями тощо. Люди, мотивом діяльності яких є безпосередній інтерес, мають так звану ділову спрямованість і дістають задоволення від самого процесу роботи.
Опосередкований інтерес виникає щодо результату діяльності, хоча сам процес не завжди цікавить суб'єкта. Оптимальним для результату діяльності є поєднання безпосередніх та опосередкованих інтересів.
Трапляються різні поєднання інтересів: в одних індивідів вони широкі, різнобічні, глибокі, в інших - широкі, але поверхові, ще в інших глибокі, але вузькі. У цьому плані оптимальним є такий тип людини, в якої на тлі широких, різноманітних інтересів є центральний, основний.