7. Розрахунок системи пуску установки порошкового пожежогасіння

Виходячи з характеристик приміщень, що обладнуються автоматичною установкою пожежогасіння, видом пожежного навантаження вибираємо електричну спонукальну систему з димовими пожежними сповіщувачами.

8. Опис роботи системи пожежогасіння

Модуль складається з корпусу для зберігання вогнегасної порошку і джерела робочого газу (балона) з вузлом пуску.

При спрацюванні газогенеруючого елемента створюється тиск у вузлі пуску порошкової ємності, необхідний для розриву мембрани в балоні з робочим газом. Пускова мембрана призначена для створення необхідного тиску в корпусі порошкового блоку, необхідного для викиду ВП в розподільний трубопровід. При виникненні пожежі надходить електричний імпульс на газогенеруючий елемент, після чого відбувається розрив мембрани пускового балона, і робочий газ з балона через розпушувач надходить в корпус модуля.

Після підвищення тиску в корпусі до робочого значення відбувається розрив пускової мембрани, і вогнегасний порошок у псевдозрідженому стані надходить через підвідний трубопровід в розподільчий трубопровід і далі, через розпилювачі на площу, яка захищається (в об'єм, що захищається).

З метою забезпечення безпеки при підвищенні тиску в корпусі вище робочого порошкова ємність оснащена запобіжним клапаном. Основний режим роботи модуля - автоматичний, коли електричний сигнал на спрацьовування надходить від установки пожежної сигналізації об'єкта. Спрацювання установки може здійснюватися також від пристрою ручного дистанційного пуску УРП -7.

Розділ 4. Методики виконання перевірок проектної документації систем протипожежного захисту об’єктів різної форми власності на відповідність чинним нормативним документам з питань забезпечення протипожежного захисту.

4.1. Перевірка (експертиза) проектів водяних автоматичних систем забезпечення протипожежного захисту

При проведенні перевірки проектів автоматичних установок водяного пожежогасіння необхідно керуватися нормативними документами, затвердженими у встановленому порядку.

1. В залежності від температури повітря в приміщенні, що захищається, перевіряють прийнятий у проекті тип спринклерної установки.

Відповідно до проектних даних про пожежну небезпеку об’єкту та технологічного процесу необхідно перевірити правильність прийнятої в завданні на проектування групи пожежної небезпеки. Далі перевіряють правильність вибору значень основних розрахункових параметрів установки: інтенсивності зрошення; площі, що захищається одним зрошувачем; площі, що захищається, (для визначення витрати води); тривалості роботи установки; відстані між зрошувачами.

2. Перевірка правильності вибору схеми розміщення зрошувачів, правильність вибору спринклерних зрошувачів. Спринклерні зрошувачі варто вибирати в залежності від максимальної температури навколишнього повітря в приміщеннях або в устаткуванні.

3. Правильність вибору і розміщення вузлів керування. Тип вузла керування (електрозасувка, клапан з гідравлічним або електричним включенням) повинний вибиратися в залежності від типу імпульсного пристрою спонукальної системи.

4. Правильність вибору виду і схеми трасування трубопроводів.

5. При перевірці проекту насосних станцій для забезпечення роботи спринклерних установок необхідно враховувати наступне.

Кількість насосів повинна бути не менше 2. В окремих випадках за узгодженням допускається установка одного насоса з автоматичним пуском. Привод насосів повинний здійснюватися від електродвигунів. Кожен насос повинний бути розрахований на подачу повної розрахункової витрати води.

Живлення електродвигунів насосів, як споживачів 1-й категорії, повинне бути передбачене від двох незалежних (радіальних) фідерів.

У схемі електрокерування насосної повинна бути передбачена автоматизація таких операцій, як пуск робочого насоса, пуск резервного насоса у випадку відмовлення або невиходу на режим робочого насоса, відкриття запірної арматури з електроприводом, переключення ланцюгів керування з робочого на резервний ввід (фідер), формування командного імпульсу на відключення технологічного устаткування (у разі потреби).

Зупинку пожежних насосів передбачають, як правило, із приміщення насосної станції і, якщо це доцільно, з чергового приміщення.

6. Гідравлічний розрахунок спринклерної мережі має визначити витрати води в спринклерів, що диктують; порівняння питомої витрати (інтенсивності зрошення) з необхідним (нормативним), а також визначення необхідного напору і найбільш економічних діаметрів труб.

7. Розрахункові мережі передує виконання аксонометричної схеми з указівкою на ній розмірів і діаметрів ділянок труб. Розрахунок мережі роблять, виходячи з характеристик (витікання зі зрошувача, тертя в трубопроводі тощо.) для двох режимів роботи при ручному включенні основного водоживильника (на первісну роботу протягом 10 хв. від автоматичного водоживильника і наступну роботу від основного водоживильника протягом нормативного часу) і одного режиму роботи (від основного водоживильника) при наявності імпульсного пристрою для автоматичного включення основного водоживильника.